Бджолоїдка
Бджолої́дка (Merops) — рід птахів родини бджолоїдкові ряду ракшеподібних.
Зміст
Таксономія і характеристика
Найбільший за кількістю видів (24–28) рід родини. Види роду мають яскраве, блискуче оперення насичених кольорів (переважно синього, жовтого, зеленого), подібне у самців і самиць. Тіло струнке із зазвичай подовженим центральним пір’ям хвоста. Крила довгі, гострі, політ швидкий. Ноги короткі, що ускладнює пересування по наземній поверхні. Мають довгий, дещо вигнутий, тонкий дзьоб. Живляться здебільшого комахами, особливо бджолами (див. Справжні бджоли), осами та шершнями, яких ловлять у повітрі, а також мурахами. Кладка містить 2–9 білих яєць, які насиджують і самці, і самиці. Пташенята вилуплюються голі. Зграйні птахи, мешканці відкритих місць, що уникають лісів. Гніздяться колоніями. Гнізда створюють у норах, які риють у обривах, крутосхилах або й на рівних місцинах.
Поширення та екологія
Більшість видів роду мешкають у помірних і тропічних частинах Африки, деякі — в Південній Європі, Азії, Австралії, Новій Гвінеї, на о. Мадагаскарі. Серед бджолоїдок є також перелітні птахи. В орнітофауні України відомі 2 види: бджолоїдка звичайна (Meroрs apiaster) і бджолоїдка зелена (Meroрs persicus).
Охорона
Усі види роду потребують охорони. Занесені до Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи з різними категоріями, здебільшого як найменш загрожені.
Значення
Бджолоїдки можуть шкодити бджільництву, тому пасічники намагаються не допускати птахів на пасіки.
Додатково
Бджолоїдка звичайна — відносно звичайний гніздовий птах у Лісостепу й Степу України, на Поліссі є рідкісним або нечисленним. Маса тіла близько 60 г, довжина 27–29 см, розмах крил 44–49 см. До 1950-х північна межа поширення проходила через Київську й Чернігівську області. Тепер птахи на гніздуванні просунулися до Брянської обл. Росії та південної частини Білорусі. Оселяється на відкритих степових ділянках з урвищами і балками, у долинах річок. Гніздиться скрізь, крім гір, колоніями 3–25 пар. На гніздуванні вид поширений у Південній Європі, подекуди в Західній і Центральній Європі, на півдні Східної Європи, Малій і Південно-Західній Азії, на заході, півдні й сході Центральної Азії, Північно-Західній та Південній Африці. Європейська популяція виду стабільна, налічує 2,8–5,05 млн пар. Угруповання бджолоїдки звичайної значної чисельності є в Іспанії, Росії, Румунії, Туреччині, Болгарії, Угорщині, Франції. Ймовірна чисельність в Україні становить 25–45 тис. пар. Вид уключений до Додатку ІІ Боннської та Додатку ІІ Бернської конвенцій, Європейського червоного списку МСОП у категорії «Найменш загрожений». Небезпечними чинниками для виду є збіднення ентомофауни, спричинене застосуванням пестицидів, збільшення площ зернових культур, розорювання природних біотопів.
Література
- Фесенко Г. В. Назви родів у вітчизняному іменуванні птахів світу. Негоробині. Частина 2 // Вісник Національного науково-природничого музею. 2014. Т. 12. С. 45–70.
- Енциклопедія мігруючих видів диких тварин України / За заг. ред. А. М. Полуди. Київ : [б. в.], 2018. 694 с.
- Bastian H., Bastian A. Specialist or Opportunist — the Diet of the European Bee-eater (Merops apiaster) // Journal of Ornithology. 2023. № 164. P.729–747.
- Goras G., Tananaki C., Liolios V. et al. The Conflict between Avian Predators and Domestic Honey Bees: a Case Study of European Bee-eater (Merops apiaster L.) Preying on the Honey Bee (Apis mellifera L.) in Cyprus // Journal of Apicultural Research. 2023. № 62 (5). P. 1115–1122.
Автор
Покликання на цю статтю: Бджолоїдка // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бджолоїдка (дата звернення: 3.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 18.12.2023
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
