Безумна війна 1485–1488
Безу́мна війна́ 1485–1488 (фр. La Guerre folle) — протистояння між коаліцією феодалів і центральною королівською владою у Франції в часи регентства Анни Французької (з метою усунути її з регентства).
Зміст
Історична довідка
Передумови
Війну розпочали невдовзі після коронації неповнолітнього Карла VIII Люб’язного (правив 1483–1498), у роки регентства його старшої сестри Анни де Боже (Анни де Валуа; 1461–1522; Франція; регентка Франції 1483–1491).
Коаліцію феодалів «Ліга спільного добра» складали найвпливовіші представники французької аристократії — герцог Луї ІІ Орлеанський (двоюрідний брат неповнолітнього короля; після смерті Карла VII — король Людовик XII), герцог Бретані Франциск II де Дре (1433–1488; Франція), принц Оранський Жан IV де Шалон-Арле (бл. 1443–1503; Франція) та інші. Частина великих феодалів підтримала збройний виступ проти королівської влади (хоча безпосередньої участі не брали). Учасників виступу проти короля підтримали Габсбурги, Англія (королівство) й Іспанія.
Перебіг
Першим етапом війни стало повстання коаліції феодалів із метою усунути Анну де Боже з регентства (основна фаза — 1484–1485). Завдяки дипломатичним зусиллям регентки цей етап завершився після кількох невеликих зіткнень укладенням перемир’я на один рік (02.11.1485). Другим етапом війни став конфлікт за контроль над Бретанню, який розпочався з короткочасного вторгнення короля Німеччини Максиміліана І Баварського (з 1508 — імператора Священної Римської імперії) у північну частину Франції, а продовжився хвилею виступів бретонських аристократів проти королівської влади. Після оголошення герцога Бретані Франциска де Дре і герцога Луї ІІ Орлеанського ворогами корони й заколотниками французькі королівські війська увійшли у Бретань. Незважаючи на надання прямої збройної допомоги Максиміліаном І, Англією й Іспанією (сукупно до 10 тисяч солдатів), бретонські сили зазнали нищівної поразки.
Завершення
Війна завершилася відновленням васальної (див. Васалітет) залежності герцога Бретані від Франції й амністією більшості учасників повстання. Винятком став герцог Луї ІІ Орлеанський, який після закінчення бойових дій був ув’язнений (амністований через три роки, успадкував королівський престол після смерті Карла VIII, який не мав прямих спадкоємців).
Бойові дії відновили на короткий час 1490–1491. Приводом для цього став планований шлюб дочки Франциска ІІ герцогині Анни І Бретонської (1477–1514; правила 1488–1514) з королем Німеччини Максиміліаном І. Заручини між ними розірвано. Того ж року Анна І Бретонська вийшла заміж за короля Карла VIII, зберігши васальну залежність від нього як герцогиня Бретонська.
Література
- Histoire militaire de la France : en 4 t. / Sous la dir. A. Corvisier. Paris : Presses universitaires de France, 1992. T. 1: Des origines à 1715. 632 p.
- Fur D. Le. Anne de Bretagne. Miroir d’une reine, historiographie d’un mythe. Paris : Édition Guénégaud, 2000. 223 p.
- Page D. Le, Nassiet M. L’union de la Bretagne à la France. Morlaix : Skol Vreizh, 2003. 198 p.
- Cazaux L. Une étude comparée sur la guerre civile au XVe siècle: les révoltes princières de la Praguerie, du Bien public et de la guerre folle // Guerres et paix civiles de l'Antiquité à nos jours: les sociétés face à elles-mêmes. Villeneuve d'Ascq : Presses universitaires du Septentrion, 2018. P. 75–88.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Безумна війна 1485–1488 // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Безумна війна 1485–1488 (дата звернення: 29.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 24.01.2024
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
