Безчасний, Леонід Костянтинович
Безча́сний, Леоні́д Костянти́нович (25.03.1937, м. Маріуполь, тепер Донецької обл., Україна — 26.07.2004, м. Київ, Україна) — вчений-економіст, організатор науки, доктор економічних наук (з 1984), професор (з 1989), член-кореспондент АН УРСР (з 1988).
|
Безчасний, Леонід Костянтинович | |
|---|---|
| Народження | 25.03.1937 |
| Місце народження | Маріуполь |
| Смерть | 26.07.2004 |
| Місце смерті | Київ |
| Alma mater | Київський національний університет імені Тараса Шевченка |
| Місце діяльності | Україна |
| Напрями діяльності | Економічні науки |
Зміст
Життєпис
Закінчив з відзнакою Київський державний університет ім. Т. Г. Шевченка (тепер Київський національний університет імені Тараса Шевченка) за спеціальністю «політична економія» (1965). Кандидатська дисертація «Дія закону економії часу на сучасному етапі комуністичного будівництва в СРСР» (1969). Докторська дисертація «Всезагальна праця в процесі соціалістичного виробництва» (1982).
Працював у Інституті економіки АН УРСР (з 1991 — Інститут економіки АН України, з 1994 — Інститут економіки НАН України): з 1968 — молодший науковий співробітник, з 1970 — старший науковий співробітник, з 1979 — завідувач відділу, з 1984 — заступник директора з наукової роботи.
Наукова діяльність
Один із засновників концепції всезагальних умов виробництва і всезагальної праці. Концепцію покладено в основу досліджень проблем взаємодії матеріального та духовного виробництва, людського капіталу, комерціалізації результатів наукових досліджень та ціноутворення на ринку нововведень, інтелектуальної власності тощо. Концепція економічної сприйнятливості виробництва до результатів науково-технічної діяльності стала основою нового напряму в економічній теорії (економізація науки), що враховував вплив чинників науково-технічного прогресу.
Сформулював основні принципи інноваційного забезпечення структурної перебудови економіки, розкрив інституціональні умови технологічних змін в економіці та специфіку інституціонально-функціональної трансформації наукової системи України, розробив наукові основи формування національної моделі господарювання інноваційного типу.
Автор майже 150 наукових праць, зокрема 1 індивідуальної та 8 колективних монографій. Підготував 17 кандидатів і 2 докторів наук.
Нагороди та відзнаки
Орден «Знак Пошани» (1987).
Праці
- Экономизация науки: координация, планирование, организация. Киев, 1986.
- Интенсификация социалистической экономики. В 5 т., 6 кн. Киев, 1989–1990.
- Про механізм мотивації до наукової та науково-технічної діяльності // Економіка України. 1995. № 8.
- Інноваційна складова економічного розвитку. Київ, 2000.
- Тенденції на світовому ринку капіталів та їх вплив на інвестиційну діяльність в Україні // Економіка України. 2001. № 3.
Література
- Пирожков С., Алимов О., Кіндзерський Ю., Мельник В. Пам’яті Л. К. Безчасного // Економіка України. 2004. № 9. С. 83–84.
- Мельник В. П., Білоцерковець О. Г. Пам’яті Леоніда Костянтиновича Безчасного (1937–2004) // Історія народного господарства та економічної думки України. 2005. Вип. 37–38. С. 349–350.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Гордіца К. А. Безчасний, Леонід Костянтинович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Безчасний, Леонід Костянтинович (дата звернення: 29.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 03.06.2020
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
