Бекеші, Д’єрдь (Георг) фон
Бе́ке́ші, Д’єрдь (Георг) фон (угор. Békésy, György; англ. Békésy, Georg von; 03.06.1899, м. Будапешт, тепер Угорщина — 13.06.1972, м. Гонолулу, шт. Гаваї, США) — біофізик, фізіолог, член Американської академії мистецтв і наук (з 1954), Національної академії наук США (з 1956), Німецької національної академії наук Леопольдина (з 1962), лавреат Нобелівської премії з фізіології або медицини (1961).
|
Бекеші, Д’єрдь (Георг) фон (Békésy, György) | |
|---|---|
| Народження | 03.06.1899 |
| Місце народження | Будапешт |
| Смерть | 13.06.1972 |
| Місце смерті | Гонолулу |
| Місце діяльності | США |
| Напрями діяльності | отологія |
| Відзнака | Нобелівська премія |
Життєпис
Народився у сім’ї дипломата. Родина багато переїздила, здобував освіту у школах міст Мюнхена, Константинополя (тепер м. Стамбул), Будапешта, Цюриха. Мав розвинутий слух музичний, у дитинстві мріяв стати музикантом, згодом — ученим.
1917 вивчав хімію у Бернському університеті (Швейцарія), зацікавився теоретичною фізикою та математикою. Одразу після закінчення Першої світової війни повернувся в Угорщину, деякий час служив у лавах армії. 1923 закінчив Будапештський університет, цього ж року отримав ступінь доктора філософії з фізики (захистив дисертацію з проблем гідродинаміки).
Упродовж 1923–1946 працював в Угорській науково-дослідній лабораторії телефонних систем (єдина у міжвоєнний час добре обладнана й фінансована державна наукова лабораторія в Угорщині). Одночасно у 1932–1946 викладав експериментальну фізику в Будапештському університеті (з 1939 — професор).
1946 виїхав до Швеції, де продовжив дослідження у Королівському технологічному інституті (м. Стокгольм). 1947 переїхав у США, до 1966 працював у психоакустичній лабораторії Гарвардського університету. Саме до цього періоду відносять найважливіші науково-експериментальні відкриття вченого. У 1966–1972 — професор Гавайського університету в м. Гонолулу.
Діяльність
Наукові роботи присвячені акустиці та теорії слуху.
Під час роботи в Угорській науково-дослідній лабораторії розпочав дослідження, які заклали підвалини його фундаментальних наукових відкриттів. У межах програми з вивчення якості міжміського телефонного зв’язку зацікавився фізичними процесами трансформації звуку на електричні сигнали, що відбуваються в мембрані телефонного апарату. Вивчав частоту резонансну телефонної мембрани у порівнянні з відповідними показниками барабанної перетинки в організмі людини. Наступним кроком став перехід від фізики до біофізики й анатомії, ґрунтовне вивчення суголосних процесів трансформації механічних коливань на імпульси нервові у вушній раковині. Ретельно досліджував анатомічну будову та особливості функціонування людського вуха. Винайшов спеціальні хірургічні інструменти та лабораторні технології для препарування і вивчення завитки (головного складника внутрішнього вуха) та механічних властивостей вушних тканин.
Експериментально підтвердив правильність нової на той час акустичної теорії, згідно з якою звук у людському вусі викликають біжучі мембраною хвилі. Довів, що хвилі різної частоти досягають піку в різних ділянках мембрани (чим нижчий звук — тим далі від входу у внутрішнє вухо). Виявив, що розташування і кількість задіяних рецепторів є найважливішими чинниками у визначенні висоти й гучності звуку.
У період роботи в м. Стокгольмі розробив новий тип високочутливого аудіометра (відомий як аудіометр Бекеші; 1946). Прилад знайшов застосування у різних царинах експериментальної науки.
У Гарварді провів серію фізичних експериментів, зокрема з моделювання поширення звуків у мембрані за́витки. Сконструював динамічні моделі внутрішнього вуха та його іннервації, які дозволили зрозуміти механічні параметри слухового процесу, диференціювати деякі форми глухоти й точніше підібрати відповідне лікування. Підсумки дослідження, крім отриманої Нобелівської премії за пояснення механізму слуху, мали вагомий практичний результат. Точне розуміння біомеханіки слуху дозволило медикам просунути отохірургію (оперативне лікування захворювань внутрішнього вуха), створювати та імплантувати протези барабанної перетинки.
Автор книг «Експерименти зі слухом» (англ. «Experiments in Hearing»; 1960) і «Сенсорне гальмування» («Sensory Inhibition»; 1967).
Визнання
Лавреат премій Денкера з отології (1931), Гюйо з мови та отології (Гронінгенського університету; 1939), «Оскар» Будапештської академії наук (1946), Шамбо з отології (1950).
Нагороджений медалями Лейбніца Берлінської академії наук (1937), Говарда Кросбі Воррена Товариства експериментальних психологів (1955), золотими медалями Американського отологічного товариства (1957) й Акустичного товариства Америки (1961).
Отримав почесні докторські ступені (доктор медицини) від університетів м. Мюнстера (Німеччина; 1955) і м. Берна (1959).
Нобелівською премією з фізіології або медицини (1961) нагороджений «за відкриття фізичних механізмів збудження всередині завитки (cochlea)». У 1979 на честь ученого був названий місячний кратер.
Додатково
Бекеші зібрав велику колекцію творів мистецтва, яку заповів Нобелівському комітету.
Учений є автором вислову-поради, згідно з яким історія науки має більше скидатися на історію життя, ніж на протокол розтину.
Праці
- Experiments in Hearing. New York : McGrow-Hill, 1960. 745 p.
- Sensory Inhibition. Princeton : Princeton University Press, 1967. 280 p.
- My Experiences іn Different Laboratories // Fizikai szemle. 1978 p. URL: http://fizikaiszemle.hu/archivum/fsz9905/bekesy.html
Література
- Tonndorf J. Georg von Békésy and his Work // Hearing Research. 1986. Vol. 22. № 1–3. Р. 3–10.
- Evans R. B. Georg von Békésy: Visualization of Hearing // The American Psychologist. 2003. Vol. 58. № 9. Р. 742–746.
- Czeizel A. E. Famous Hungarian Physicians // Lancet. 2004. Vol. 364. № 9434. Р. 581–582.
- Лауреати Нобелівської премії, чиї дослідження присвячені проблемам вуха, горла і носа // Буковинський державний медичний університет. 2014. URL: https://www.bsmu.edu.ua/blog/2269-laureatu-nobeliv-premii-vuho-gorlo-nis/
- Vincze J. A Nobel-díjas biofizikus nemes Békésy György életútja. Budapest : NDP, 2021. 164 p.
- Georg von Békésy. Biographical // The Nobel Prize. URL: https://www.nobelprize.org/prizes/medicine/1961/bekesy/biographical/
Автор
Покликання на цю статтю: Бекеші, Д’єрдь (Георг) фон // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бекеші, Д’єрдь (Георг) фон (дата звернення: 29.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 24.11.2023
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
