Бем, Георг
Бем, Гео́рг (нім. Böhm, Georg; 02.09.1661, м. Гоенкірхен, тепер земля Тюрингія, Німеччина — 18.05.1733, м. Люнебург, тепер земля Нижня Саксонія, Німеччина) — композитор, музикант, органіст і клавесиніст, представник північнонімецької органної школи.
|
Бем, Георг (Böhm, Georg) | |
|---|---|
| Народження | 02.09.1661 |
| Місце народження | Гоенкірхен |
| Смерть | 18.05.1733 |
| Місце смерті | Люнебург |
| Місце діяльності | Німеччина |
| Напрями діяльності | музичне мистецтво |
Життєпис
Народився у сім’ї органіста, викладача. Батько став його першим учителем. Брав також уроки музики в органіста Й. Гільдебранда (1614–1684; тепер Німеччина), а згодом у музикантів з родини Бахів. Навчався у латинській школі в с. Гольбаху. Закінчив гімназію у м. Готі (1684) та Єнський університет (1690; тепер Єнський університет Фрідріха Шиллера).
З 1693 жив у м. Гамбурзі. У місті кипіло музичне життя навколо Гамбурзького оперного театру та переважно звучала італійська музика, що вплинуло на розвиток музичного мислення композитора. Продовжував навчання в органіста Й. А. Рейнкена (1643, тепер Нідерланди — 1722, Німеччина), а також бував у м. Любеку заради занять з Д. Букстегуде.
Від 1698 до кінця життя працював органістом церкви святого Іоанна в м. Люнебурзі. Тут розгорталася його діяльність як композитора, клавесиніста і органіста.
Творчість
Найбільшим внеском Бема у розвиток північнонімецької клавірної та органної музики стали хоральні партити. Цей жанр виник раніше, але партити були лише обробками мелодії церковного хоралу і складалися переважно з п’яти варіацій. Бем був засновником нового підходу до цієї музичної форми. Він узагальнив досягнення попередників і сучасників — Я. П. Свелінка (1562–1621; тепер Нідерланди), С. Шейдта (1587–1654; тепер Німеччина), С. Преторіуса (1571–1621; тепер Німеччина), Й. Пахельбеля (1653–1706; тепер Німеччина), Д. Букстегуде. Вніс ефект імпровізаційності, дозволив собі змінювати кількість варіацій, розвинув їхню образну та жанрову палітру, збагатив інтонаційну природу голосів навколо хоралу та засоби поліфонії. Використовував великі сольні епізоди аріозного типу (див. Аріозо), фрагменти гомофонії, писав у різних тональностях, що надавало творам нової колористики.
Портрет Георга Бема (1661-1733)
У період діяльності в м. Люнебурзі його творчість більше, ніж раніше, зазнала впливу французької музики, це відчутно в його клавесинних творах.
Серед творів композитора: кантати, мотети, «Пристрасті за Лукою», сюїти, хоральні прелюдії для органа, прелюдії та фуги, увертюри, різдвяні пісні та гімни, танцювальні п’єси для клавесина, хоральні партити для клавесина або органа. Автор книг з музичного виконавства.
Додатково
Й. С. Бах вивчав твори Бема. 1775 його син К. Ф. Е. Бах розповів у листі до першого біографа батька Й. Н. Форкеля (1749–1818; тепер Німеччина), що батько любив і вивчав твори люнебурзького органіста Бема. Особливо подобались Баху хоральні партити для клавесина та органа.
Література
- Spitta Ph. Böhm, Georg // Allgemeine Deutsche Biographie : in 56 bd. Leipzig : Duncker & Humblot, 1876. Bd. 3. P. 62.
- Wolff Chr. Johann Sebastian Bach: The Learned Musician. Oxford : Oxford University Press, 2002. 599 p.
- Green J. D. A Conductor's Guide to Selected Baroque Choral-Orchestral Works. Lanham : Rowman & Littlefield, 2013. 284 p.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Кушка Н. М. Бем, Георг // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бем, Георг (дата звернення: 29.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 17.05.2023
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
