Бенедикт Нурсійський
Бенеди́кт Нурсі́йський (Бенедикт з Нурсії, Венедикт; лат. Benedictus Nursiensis; італ. Benedetto da Norcia; бл. 480, поблизу м. Нурсія, тепер Норчія, регіон Умбрія, Італія — 21.03.547, монастир Монте-Кассіно, тепер пров. Фрозіноне у регіоні Лаціо, Італія) — релігійний діяч, законодавець і реформатор західнохристиянського чернецтва, засновник ордену бенедиктинців, канонізований Католицькою церквою. Вважається святим покровителем Європи.
|
Бенедикт Нурсійський (Benedictus Nursiensis) | |
|---|---|
| Народження | бл. 480«бл» не може бути присвоєно заявленому типу числа типу зі значенням 0.48. |
| Місце народження | Норчія |
| Смерть | 21.03.547 |
| Місце смерті | Монте-Кассіно |
| Місце діяльності | Італія |
| Напрями діяльності | релігія, церква, організація чернецтва |
Зміст
Життєпис
Походив з родини патриціїв, мав сестру Схоластику. Підлітком був направлений для отримання освіти (навчання вільних мистецтв) до м. Рима. Залишив навчання, обрав побожне і подвижницьке життя. Місцями його подвигу були печери й гроти поблизу міст Енфіде (тепер м. Аффіле), Сублак (тепер м. Суб’яко), Вікус Варроніс (тепер м. Віковаро, усі — регіон Лаціо). За переказом, створив у ці роки 12 малих монастирів.
Близько 529 разом з учнями заснував у місцевості Кассіно (на місці колишніх римських укріплень) чернечий монастир (кіновію) і став його настоятелем. Монастир став головним осідком бенедиктинців.
Устрій чернечого життя в Монте-Кассіно відображено у монастирському Статуті Бенедикта («Regula Benedicti», відомий також як «Regula Sancti Benedicti»). Це єдиний твір подвижника, який дійшов до нашого часу; розкриває його морально-аскетичне вчення.
Благочестя Бенедикта Нурсійського й чудеса, які пов’язували з його даром молитви, уславили подвижника у всій центральній Італії та далеко поза її межами.
Залишався у монастирі до кінця життя. Похований у побудованому ним монастирському храмі на честь Івана Хрестителя разом із сестрою.
Статут Бенедикта
Засади організації чернечого життя Бенедикт Нурсійський убачав у Святому Письмі й Священному Переданні, земному житті Спасителя. У Статуті зустрічаються цитати майже з усіх книг Біблії. Те, як Бенедикт цитує біблійні тексти, вільно вплітаючи їх у текст свого твору, свідчить про глибоке знання Біблії.
Статут розглядають як переробку попереднього аскетичного досвіду західного і східного чернецтва: він зазнав упливу морально-аскетичних творів Пахомія Великого, Василія Великого, Іоанна Кассіана Римлянина, Аврелія Августина, а також анонімного чернечого статуту «Regula magistri» («Правила вчителя»). Найбільший вплив здійснив, вірогідно, Іоанн Кассіан — у Статуті налічується бл. 112 алюзій на твори преподобного.
Статут складається зі вступу і 73 глав, остання з яких являє собою своєрідний епілог. Частина твору (пролог, глави 1, 4–7) присвячена духовним міркуванням, розкриває аскетичне богослов’я Бенедикта Нурсійського. Решта — містить практичні приписи улаштування внутрішнього життя монастиря. Прикметна риса Статуту — стислість і методичність зібраних правил.
Серед основних принципів чернецтва — настанова ченцям присвячувати час трьом основним заняттям: молитві, фізичній праці та читанню духовної літератури. Вислів «Молись і працюй» (лат. «Ora et labora») став девізом ордену бенедиктинців. Статут містив вимоги про річний випробувальний термін для ченців (новіціат), обітниці цноти, бідності й послуху, чернечу дисципліну, життя власною працею тощо.
Бенедикт підкреслював, що його Статут написаний для початківців, бажаючих здобути «чистоту моралі або показати хист до християнського благочестя», проте не є абсолютним взірцем, що охоплює всі аспекти чернечого життя. Тих, хто прагне досягти висот духовної досконалості, подвижник відсилав до повчань Святих отців.
Визнання
Зростання числа монастирів, подібних до Монте-Кассіно, сприяло поширенню статуту Бенедикта Нурсійського по всій Західній Європі та виникненню особливої чернечої спільності — ордену бенедиктинців (вважається найдавнішим в історії Західної церкви).
Канонізований у 1220, Католицька церква вшановує пам’ять св. Бенедикта Нурсійського 11 липня.
Додатково
- Рідна сестра Бенедикта — Схоластика Нурсійська (св. Схоластика), можливо близнючка, вшанована як християнська подвижниця, засновниця першого жіночого монастиря в Західній Європі.
- За словами Григорія Великого, «всі способи учительства» можна знайти «в цьому зображенні правил [Статуті], тому що святий чоловік не міг навчати інакше, ніж як сам жив».
Праці
- S. Benedicti Regula. Firenze : La nuova Italia, 1970. 281 p.
- Рос. переклад — Устав преподобного Венедикта // Древние иноческие уставы / Сост. еп. Феофан Затворник. Рига : Паломник ; Благовест, 1995. С. 591–653.
Література
- Вогюе А. де. Святой Бенедикт. Человек Божий / Пер. с фр. В. Бетаки, А. Стерпен. Париж : Фирма «Алеся», 1995. 152 с.
- Stagi Р. Benedetto da Norcia. L'esperienza di Dio. Roma : Borla, 2014. 207 p.
- Galdi А. Benedetto. Bologna : il Mulino, 2016. 167 р.
- Голосова О. Преподобный Венедикт Нурсийский: Свет Темных веков. Москва : Лепта Книга, 2018. 392 с.
- Carletti G. Life of St. Benedict. Sydney : Wentworth Press, 2019. 214 р.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Туренко В. Е. Бенедикт Нурсійський // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бенедикт Нурсійський (дата звернення: 29.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 22.07.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
