Бергер, Пітер Людвіг
Бе́ргер, Пі́тер Лю́двіг (грец. Berger, Peter Ludwig; 17.03.1929, м. Відень, Австрія — 27.06.2017, м. Бруклайн, США) — соціолог, теолог, почесний професор соціології та релігієзнавства Бостонського університету (1981–2009), директор Інституту вивчення економічної культури (ISEC; 1985–2010). Працював у галузі соціології знань, соціології релігії, модернізації та соціального конструктивізму.
|
Бергер, Пітер Людвіг (Berger, Peter Ludwig) | |
|---|---|
| Народження | 17.03.1929 |
| Місце народження | Відень |
| Смерть | 27.06.2017 |
| Місце смерті | Бруклайн |
| Напрями діяльності | соціологія |
| Традиція/школа | соціальний конструктивізм |
Зміст
Життєпис
Після аншлюсу Австрії в 1938 родина П. Бергера емігрувала до Палестини, яка тоді перебувала під владою Великої Британії. Відвідував британську середню школу.
1946 разом із сім’єю переїхав до США, а в 1952 став натуралізованим громадянином (див. Натуралізація).
1946–1949 навчався в Коледжі Вагнера (м. Нью-Йорк, США), де 1949 здобув ступінь бакалавра мистецтв.
1949–1954 продовжив навчання у Новій школі соціальних досліджень (м. Нью-Йорк, США), де 1952 отримав ступінь магістра гуманітарних наук, а 1954 — доктора філософії.
1955–1956 працював у Академії Євангеліє в Бад-Боллі, Західна Німеччина.
1956–1958 був доцентом Університету Північної Кароліни в Грінсборо, США.
1958–1963 працював асоційованим професором Гартфордської теологічної семінарії (штат Коннектикут, США).
1960–1970 викладав в Новій школі соціальних досліджень, Рутгерському університеті (штат Нью-Джерсі, США) та Бостонському коледжі (штат Массачусетс, США).
У 1981–2009 — професор соціології й теології в Бостонському університеті.
1985 заснував Інститут вивчення економічної культури при Бостонському університеті (нині Школа глобальних досліджень Фредеріка С. Парді), яким керував до 2010.
Наукова діяльність
Був учнем засновника феноменологічного напряму (див. Феноменологія) в соціальних науках А. Шюца, також зазнав значного впливу праць К. Маркса, Е. Дюркгейма, М. Вебера і Дж. Г. Міда. У межах феноменологічної соціології розпрацьовував проблеми соціології знання й соціології релігії.
1966 опублікував працю «Соціальне конструювання реальності. Трактат із соціології знання» («The Social Construction of Reality: A Treatise in the Sociology of Knowledge»; співавтор Т. Лукмана), де запропонував феноменологічний варіант соціології знання і розкритикував її традиційні концепції (М. Шелер, Маннгайм, Карл, Р. К. Мертон та інші). Вбачав їхній головний недолік у надмірній увазі до проблеми соціальної зумовленості теоретичного знання, а також до епістемологічних і методологічних питань соціологічного аналізу.
Автор праць із соціології релігії, присвячених взаєминам релігійного досвіду і процесів раціоналізації, індивідуалізації та секуляризації в сучасному суспільстві. Його книги «Священна завіса» («The Sacred Canopy. Elements of a Sociological Theorie of Religion», 1967), «Чутки про ангелів» («A Rumor of Angels: Modern Society and the Rediscovery of the Supernatural», 1970), «Єретичний імператив» («The Heretical Imperative», 1979) тощо викликали інтерес далеко поза межами академічних кіл США. Релігія, за П. Бергером, пов’язує «хиткі конструкції емпіричних суспільств» із вищою реальністю, розміщує їх у «священному космосі», який рятує людину від хаосу. Вона виконує регулятивну функцію упорядкування досвіду, узаконює соціальні інститути, вмонтовуючи їх у «космічну структуру відносин». П. Бергер, таким чином, визначив релігію як священну космізацію соціального порядку.
Нагороди та визнання
1982 обраний членом Американської академії мистецтв і наук.
Був почесним доктором Коледжу Вагнера, Коледжу Святого Хреста (м. Вустер, США), Університету Лойоли (м. Чикаго, США), Університету Нотр-Дам (штат Індіана, США), Женевського університету та Мюнхенського університету Людвіга та Максиміліана, а також почесним членом багатьох наукових асоціацій.
2010 Тюбінгенський університет Ебергарда Карла відзначив П. Бергера премією доктора Леопольда Лукаса.
Додатково
Окремі крос-культурні дослідження П. Бергера, присвячені проблемам політичної та економічної модернізації, співвідношенню капіталізму і демократії, ринкової економіки та індивідуалізму, дали підстави вважати його теоретиком американського неоконсерватизму. Зокрема, у книзі «Капіталістична революція» («The Capitalist Revolution», 1986) П. Бергер, обґрунтувавши поняття «економічна культура», висуває тезу про те, що капіталістичне суспільство є найефективнішим серед інших відомих соціальних систем, оскільки має здатність забезпечити матеріальне процвітання, а також індивідуальну й суспільну свободу.
Інститут культури, релігії та світових справ при Бостонському університеті (ISEC) став центром для наукових досліджень із питань релігії й світу. Має понад 140 проектів у 40 країнах. Серед проблем, які вивчають в інституті: вплив релігії та цінностей на політичний, економічний та суспільно-етичний розвиток у всьому світі; наслідки відродження публічної релігії для суспільства та демократії з огляду на сучасне релігійно-етичне різноманіття світу; чинники поширення і впливу окремих релігійних ідей тощо.
Праці
- The Noise of Solemn Assemblies: Christian Commitment and the Religious Establishment in America. Garden City : Doubleday, 1961. 189 р.
- Invitation to Sociology: A Humanistic Perspective. Garden City : Doubleday, 1963. 191 р.
- The Social Construction of Reality: A Treatise in the Sociology of Knowledge. Garden City : Doubleday, 1966. 220 p. (у співавт.)
- The Sacred Canopy: Elements of a Sociological Theory of Religion. Garden City : Doubleday, 1967. 229 p.
- A Rumor of Angels: Modern Society and the Rediscovery of the Supernatural. Garden City : Doubleday, 1970. 103 p.
- Movement and Revolution. Garden City : Doubleday, 1970. 240 p. (у співавт.)
- Sociology: A Biographical Approach. New York : Basic Books, 1974. 561 p. (у співавт.)
- A Far Glory: The Quest for Faith in an Age of Credulity. New York : Free Press,1992. 218 p.
- The Many Altars of Modernity. Towards a Paradigm for Religion in a Pluralist Age. Berlin : De Gruyter, 2014. 147 p.
У к р. п е р е к л. —
- Капіталістична революція: п’ятдесят пропозицій щодо процвітання, рівності і свободи / Пер. з англ. С. О. Макеєв, І. П. Дзюб, І. О. Кресіна. Київ : Вища школа, 1995. 247 с.
- 500 років протестантизму / Пер. з англ. А. Дейнеки // СВОЄ. 2015. № 2–3. C. 48–55.
Література
- Руткевич Е. Д. Феноменологическая социология П. Бергера // Социологические исследования. 1990. № 7. С. 119–127.
- Allan K. Contemporary Social and Sociological Theory: Visualizing Social Worlds. Los Angeles : Sage Publications, 2012. P. 28–45.
- Руткевич Е. Д. Питер Бергер — полвека творческого пути // Социологические исследования. 2011. № 1. С. 114–123.
- Шульга А. Почему «феноменологическая социология» невозможна // Социология: теория, методы, маркетинг. 2013. № 1. С. 46–57.
- Прокопек О. Я. Трансформація розуміння суспільної реальності на прикладі праць #П. Бергера, Т. Лукмана і Н. Лумана // Мультиверсум. Філософський альманах. 2015. Вип. 1–2. С. 169–179.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Черних Г. А. Бергер, Пітер Людвіг // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бергер, Пітер Людвіг (дата звернення: 10.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 21.10.2020
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
