Бережний, Василь Павлович
Бережни́й, Васи́ль Па́влович (26.06.1918, м. Бахмач, тепер Бахмацького району Чернiгівської області, Україна — 19.03.1988, м. Київ, тепер Україна) — письменник-фантаст, журналіст, перекладач. Член Спілки письменників України.
|
Бережний, Василь Павлович | |
|---|---|
| Народження | 26.06.1918 |
| Місце народження | Бахмач |
| Смерть | 19.03.1988 |
| Місце смерті | Київ |
| Alma mater | Київський національний університет імені Тараса Шевченка |
| Місце діяльності | Україна |
| Напрями діяльності | літературна творчість, журналістика, перекладацтво |
| Традиція/школа | фантастика |
Життєпис
Закінчив місцеву загальноосвітню семирічну школу. Навчався в Українському комуністичному технікумі журналістики в м. Харкові (проіснував до 1941). Працював у редакціях газет у м. Бахмачі та м. Чернігові. Під час навчання у м. Харкові відвідав обсерваторію астрономічну, вперше подивився на зоряне небо в телескоп, під впливом побаченого написав перше науково-фантастичне оповідання «Планета житиме» (опубліковане 1938).
Під час Другої світової війни служив у танкових військах. Брав участь у боях під м. Гродном і м. Барановичами. Мав бойові нагороди.
Після демобілізації повернувся до журналістської роботи, працював у редакціях газет «Молодь України», часописів «Дніпро», «Вітчизна», «Україна».
1952 закінчив філологічний факультет Київського університету ім. Т. Г. Шевченка (тепер Київський національний університет імені Тараса Шевченка). Писав рецензії, статті, нариси, оповідання й повісті. 1948 опубліковано першу збірку документальних нарисів «За кермом». Видав низку збірок, зокрема «Сторінки життя» (1952), «Кораблі сходять зі стапелів» (1959), повісті «Зелене море» (1955) та «Колюче терня» (1966). Однак справжнє визнання та славу письменнику принесли науково-фантастичні твори.
Учасник Першого Всесвітнього симпозіуму письменників-фантастів у Японії (1970), а також Третього Європейського конгресу фантастів у Польщі (1976).
Творчість
Автор понад 20-ти десятків науково-фантастичних повістей та більше 50-ти оповідань, виданих масовими тиражами. Твори письменника перевидавали українською мовою у другій половині 20 ст., перекладали англійською, іспанською, латиською, польською, словацькою, угорською, французькою мовами.
Перша науково-фантастична повість «У зоряні світи» надрукована у видавництві «Молодь» 1956 тиражем 65 тисяч екземплярів (1958 її перевидано накладом 100 тисяч примірників).
Автор статті «Апологія фантастики», у якій представив своє розуміння особливостей цього жанру. У повістях та оповіданнях письменник дотримувався думки, що завданням наукової фантастики є збудження інтелектуальної енергії читача.
Проза Бережного пригодницька й водночас філософська. Кожен твір — це аналіз якоїсь риси характеру, яка утверджує героя як аутсайдера або як переможця. Характерними рисами цієї фантастики є психологізм, глибокий інтерес до героїв як до неповторних особистостей.
У повісті «Космічний Гольфстрим» закцентовано на вірі людини у свою мету, величність мрії. У цій космічній сазі по-новому осмислено ідею довіри крізь призму подорожі через час і простір.
У повісті «Археоскрипт» (1970) висвітлено кілька проблем: утрати духовності, викриття недоліків чинних державних систем, устроїв, віднайдення духовно-інтелектуальних скарбів зниклої 50 тисячоліть тому цивілізації, утвердження верховенства любові, доброти, гуманних цінностей і засудження людської ницості, жадібності, корисливості й пихи. У повісті вдало використано прийом «заміщення» персонажа. У творі показовим є типовий образ сержанта — гвинтика тоталітарної системи, який постійно всіх підозрює. Абсурдність його суджень та обмеженість світогляду, прагнення вислужитися перед начальством відтворили такий тип військових, яких автор бачив у реальному житті за часів СРСР. Письменник розвінчав абсурдність політичної системи, державної машини, яка ставить людський розум у рамки, нав’язує зручні для себе стереотипи, залякує, ув’язнює, прагне вплинути на підсвідомість. У повісті метафорично осмислено легенду про Вавилонську вежу.
Повість «Археоскрипт» засвідчила обізнаність автора з утопічними й антиутопічними теоріями (див. Утопія та антиутопія), які вплетено в канву тексту. У творі наголошено на необхідності реформування суспільства, земних держав, перегляді моралі й ставлення до природи.
Оригінальна повість-антиутопія «Сакура» (1971) належить до соціальної наукової фантастики. Її створено під впливом вражень від Першого Всесвітнього симпозіуму письменників-фантастів, що відбувся в м. Токіо (1970). Перед читачем постав образ суспільства майбутнього, яке опинилося під владою розумних машин. Автор створив символічний образ тоталітарної держави (див. Тоталітаризм), де люди, замкнені в рамках певних законів, норм і правил, не мають права на вільне життя. У фабулі повісті наголошено на ілюзорності соціальних міфів, деспотизмі (див. Деспотія) владної еліти, яка здатна створити настільки потужний міф, що в його реальність ладні повірити мільйони. Крізь призму фантастичного твору й вигадані події письменник зазирнув у майбутнє України, пророкував крах комуністичної ідеї (див. Комунізм).
У творах Бережного носіями нової свідомості часто є діти, які здатні мислити по-новому. В оповіданні «Повітряна лінза» (1975) автор протиставив світогляд двох поколінь: матері й сина, якому вдається пройти через невидимий для інших часовий тунель («повітряну лінзу») і потрапити до майбутнього. У творі висловлено ідею духовного розвитку суспільства в майбутньому, вдосконалення людської особистості.
Крізь призму жанру наукової фантастики Бережний окреслив різні грані характерів своїх сучасників, закцентував на міщанстві, жадібності, егоїзмі тощо. Письменник протиставив психологію багатьох людей 20 ст. і світобачення людини майбутнього.
У повісті «Лабіринт» (1984) через подорож у майбутнє осмислено кар’єризм. Мандрівником у часі є вчений-фізик Кук-Сомерс, який не здатен із захопленням, цікавістю дивитися майбутнє. Назва твору символічна: це лабіринт душі героя, який заплутався у власних бажаннях, емоціях і почуттях, лабіринт часу і лабіринт долі.
У фантастичних творах Бережного висвітлено проблему морального вибору людини в різних життєвих ситуаціях; значну увагу відведено аналізовіу загальнолюдських моральних цінностей. Письменник намагався утвердити ідею гуманності, духовного вдосконалення, засуджував прагматизм та честолюбство.
Прозу Бережного досліджували О. Гончар, В. Положій (1949–2004; Україна), К. Волинський (1922–2007; Україна) В. Карацупа (1966; Україна) й О. Левченко (нар. 1960; Україна).
Визнання
07.12.2015 іменем письменника названо одну з вулиць м. Бахмача.
Твори
- В зоряні світи. Київ : Молодь, 1956. 142 с.
- В небі — Земля. Київ : Державне видавництво художньої літератури, 1962. 240 с.
- Істина поруч. Київ : Радянський письменник, 1965. 160 с.
- У промінні двох сонць. Фантастичні повісті та оповідання. Київ : Молодь, 1970. 184 с.
- Під крижаним щитом. Київ : Радянський письменник, 1971. 166 с.
- Феномен ноосфери. Сакура // Еліксир життя. Київ : Веселка, 1972. С. 5–12; 103–130.
- Повітряна лінза. Київ : Радянський письменник, 1975. 224 с.
- Космічний Гольфстрім. Київ : Радянський письменник, 1980. 224 с.
- Лабіринт. Київ : Радянський письменник, 1986. 264 с.
- Вибрані твори. Київ : Дніпро, 1988. 526 с.
Література
- Історії української літератури : в 8 т. Київ : Наукова думка, 1971. Т. 8. С. 483.
- Положій В. Погляд із минулого: Спроба короткого нарису з історії української та радянської фантастики // У світі пригод і фантастики: Історія і поетика жанрів. Київ : Радянський письменник, 1986. С. 165–218.
- Волинський К. Фантаст Василь Бережний // Бережний В. Вибрані твори. Київ : Дніпро, 1988. С. 5–16.
- Чорна Н. І. Бережний Василь Павлович // Українська Літературна Енциклопедія : в 5 т. Київ : Головна редакція УРЕ, 1988. Т. 1. С. 152.
- Карацупа В., Левченко О. Минуле української фантастики // Український фантастичний оглядач. 2008. № 2. С. 54–60.
- Тиховська О. Проблематика повісті В. Бережного «Археоскрипт» // Сучасні проблеми мовознавства та літературознавства. 2012. Вип. 17. С. 116–126.
- Тиховська О. Морально-етична проблематика прози В.Бережного крізь призму мотиву подорожі у часі («Сакура», «Повітряна лінза», «Лабіринт») // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Філологія. Соціальні комунікації. 2013. Вип. 1 (29). C. 172–176.
- До 100-річчя від дня народження В. П. Бережного (1918–1988), українського письменника, фантаста // Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого. URL: https://nlu.org.ua/event.php?id=978
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Тиховська О. М. Бережний, Василь Павлович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бережний, Василь Павлович (дата звернення: 15.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 29.02.2024
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
