Бернардинці

Бернардинський монастир у Львові. Костел св. Андрія. Фото Вечерського В. В.

Бернарди́нці (бернардини) — термін на позначення двох різних католицьких чернечих орденів:

1) Поширена в Західній Європі (переважно у Франції, Італії) назва цистерціанців, що закріпилася з 12 ст. після реорганізації ордену (1115–1119) Бернаром Клервоським. Ченці дотримувалися суворішого бенедиктинського статуту. Бернар Клервоський прагнув відновити ідеали ранньої, апостольської церкви, заснував близько 70 «дочірніх» монастирів, здійснив помітний вплив на християнські спільноти по всій Європі і став ключовою фігурою у зміцненні ордену. Бернардинські монастирі діяли у Франції, Італії, Угорщині, Іспанії та ін. країнах Європи.

2) Поширена від середини 15 ст. у країнах Східної Європи (початково в Речі Посполитій, згодом на теренах Польщі, Україні, Білорусі, Литви) назва відгалуження ордену францисканців — т. з. францисканців-обсервантів (від лат. observare — дотримуватися), або чину Менших братів обсервантів. Назва пов’язана з іменем Бернардина Сієнського — головного натхненника реформи ордену, походить від назви францисканського дому і костелу Св. Бернардина в м. Кракові (Польща), започаткованого 1454 Іваном Капістраном. На початок 16 ст. у 48 бернардинських провінціях по всій Європі діяло 1252 монастирі. На 1788 кількість провінцій зросла до 170, монастирів — до 6428 (5580 чоловічих і 848 жіночих), загальна кількість ченців і чорниць — до 69 тис. Троє з бернардинців посіли Апостольський престол (Миколай IV, Сікст IV та Александр V).

В Україні

Перший осередок Менших братів в Україні засновано 1518 у м. Львові.

З 1628 на землях Речі Посполитої діяло 4 провінції ордену Менших братів (Малопольська, Великопольска, Руська і Литовська); Руська провінція Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марія з перервами проіснувала до Першого поділу Польщі (1772), потім була розділена на Галицьку й Руську. Бернардинські монастирі були засновані у містах Львові, Самборі, Сокалі, Збаражі, Житомирі, Гусятині, Гвіздці та ін. На 1768 у Галичині налічували 25 монастирів.

З 1840-х російська та австрійська імперська влада активно протидіяли католицькій і польській присутності, бернардинські чернечі осередки до початку 20 ст. було ліквідовано. Лічені брати-бернардинці підпільно діяли на територіях підрадянської України після Першої і Другої світових воєн. Відродження їх легальної присутності пов’язують з інституціюванням у 1993 кустодії Св. Архангела Михаїла в Україні (у підпорядкуванні Краківській провінції). Перша капітула кустодії відбулася 15–17 червня 1993 у м. Шаргороді (Вінницька обл.).

17.06.2004 у м. Житомирі спеціальним декретом була проголошена «Провінція Св. Архангела Михаїла Ордену Менших Братів в Україні». До її складу входять 17 юридично затверджених домів, або монастирів (Баранівка, Городківка, Гусятин, Житомир, Збараж, Київ, Ковель, Рава-Руська, Судова Вишня, Феодосія, Чечельник, Шаргород, Шепетівка тощо). Станом на 2020 налічували 83 францисканця, серед них: 2 єпископи, 49 священиків, 3 диякони, 3 брата, 18 кліриків, 3 новіція та 5 постулантів.

Література

  1. Kantak S. К. J. Bernardyni Polscy : w 2 t. Lwów : Prowincja Polskiej OO. Bernardynów, 1933. T. 1. 324 p.
  2. Історія церкви та релігійної думки в Україні : у 3 кн. Київ : Либідь, 1994. Кн. 1: Кінець XVI — середина XIX століття. 336 с.; Кн. 2: Середина XV — кінець XVI століття. 256 с.
  3. Вечерський В. В. Українські монастирі. Київ : Наш час, 2008. 416 с.
  4. Wolański F. Kaznodziejstwo bernardyńskie Wielkiego Księstwa Litewskiego w XVIII wieku (ze szczegolnym uwzględnieniem epoki saskiej) // Studia Slavica et Balcanica Petropolitana. 2011. № 2 (10). Р. 71–78.
  5. Колосовская А. Н., Ярошевич Н. Ю. Архитектура бернардинских монастырей Минска: история и современность // Архитектура. 2014. Вып. 7. С. 16–23.

Автор ВУЕ

Редакція ВУЕ


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Бернардинці // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бернардинці (дата звернення: 10.05.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
20.10.2021

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України


Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶