Бетциґ, Ерік

Бетциґ, Ерік

Бе́тциґ, Е́рік (англ. Betzig, Robert Eric; 13.01.1960, м. Енн-Арбор, штат Мічиган, США) — фізик, лауреат Нобелівської премії з хімії (2014), член Національної академії наук США (2015).

Бетциґ, Ерік

(Betzig, Robert Eric)

Народження 13.01.1960
Місце народження Енн-Арбор
Alma mater Каліфорнійський технологічний інститут
Напрями діяльності загальна фізика, біофізика, хімія


Відзнаки

Лауреат Нобелівської премії - хімія 2014

Життєпис

Народився у сім’ї Гелен Бетциґ та інженера Роберта Бетциґа. У червні 1983 отримав ступінь бакалавра з фізики Каліфорнійського технологічного інституту. 1985 у Корнелльському університеті отримав ступінь магістра наук із загальної фізики. У серпні 1988 захистив докторську роботу з загальної фізики під керівництвом Міхаеля Ісааксона (англ. Michael Isaacson; 1946, США).


1988–1994 працював у компанії «Лабораторії Белла» (англ. Bell Laboratories, або Bell Labs) у відділі дослідження напівпровідників. Бетциґа надихнула розробка оптичного мікроскопа (1989), межа дифракції (або межа Аббе) — понад 0,2 мкм. Прилад працював лише за близьких до абсолютного нуля температур. Учений зміг отримати зображення окремих флуоресцентних молекул за кімнатної температури та визначив їхнє положення з точністю менше ніж 0,2 мкм. 1993 отримав премію Вільяма О. Бейкера за дослідницькі ініціативи (раніше Премія Національної академії наук США за дослідницькі ініціативи), яка присуджується молодим вченим-новаторам. 1994–1996 працював на власному підприємстві [англ. NSOM Enterprises, (Near Field Scanning Optical Microscopy — скануюча оптична мікроскопія ближнього поля)]. 1996–2002 обіймав посаду віцепрезидента з досліджень і розробок у машинобудівній компанії, яка належала його родині (англ. Ann Arbor Machine Company). Розробив гнучку адаптивну сервогідравлічну технологію (англ. Flexible Adaptive Servohydraulic Technology, FAST).


2002 повернувся до галузі мікроскопії та заснував дослідницьку компанію (англ. New Millennium Research) в м. Окемосі (штат Мічиган). Натхненний роботою Майка Девідсона (англ. Michael Wesley Davidson; 1950 — 2015; США) з флуоресцентними білками, розробив фотоактивовану локалізаційну мікроскопію (PALM), яка долає межу дифракції світлової мікроскопії і використовує імпульси світла для створення зображень з вищою роздільною здатністю у нанометровому масштабі. У жовтні 2005 почав працювати керівником дослідницької групи у науково-дослідному кампусі Джанелія Фарма (англ. Janelia Farm Research) Медичного інституту Говарда Г’юза в м. Ешберні (штат Вірджинія).

З 2017 доктор Бетциґ — професор кафедри молекулярної і клітинної біології, президентської кафедри Юджина Д. Коммінса (англ. Eugene David Commins; 1932 — 26.09.2015; США) з експериментальної фізики, член Інституту нейронаук Хелен Віллс Каліфорнійського університету у Берклі; науковий співробітник відділу молекулярної біофізики та інтегрованої біовізуалізації Національної лабораторії ім. Лоуренса у м. Берклі (англ. Lawrence Berkeley National Laboratory, Berkeley Lab).

Дослідження

2014 отримав Нобелівську премію з хімії (спільно зі Штефаном Геллєм і Вільямом Мернером) за «розробку флуоресцентної мікроскопії високої роздільної здатності». Лауреатам вдалося подолати межу роздільної здатності оптичної мікроскопії — половину довжини хвилі світла.

Бетциґ і Вільям Мернер (незалежно один від одного) заклали фундамент методу одномолекулярної флуоресцентної спектроскопії. В його основі — можливість «вмикати» і «вимикати» флуоресценцію окремих молекул. Учені багаторазово отримують зображення однієї й тієї ж самої зони, щоразу дозволяючи світитися лише кільком окремим молекулам. Накладення цих зображень одне на одне дає щільне суперзображення з роздільністю нанорівня. Це дозволяє відстежувати процеси, що відбуваються всередині живих клітин. Бетциґ уперше застосував цей метод 2006.

Сьогодні наноскопію використовують у всьому світі: вчені візуалізують шляхи окремих молекул всередині живих клітин; досліджують, як молекули утворюють синапси між нейронами мозку; слідкують за агрегацією протеїнів (див. Білки), причетних до Паркінсона хвороби, Альцгеймера хвороби, хвороби Гантінгтона.

Відзнаки

  • Премія Вільяма Макміллана (англ. William L. McMillan Award; 1992).
  • Премія за ініціативи у галузі досліджень Національної академії наук США (англ. National Academy of Sciences Award for Initiatives in Research; 1993).
  • Почесний член Королівського хімічного товариства (англ. Honorary Fellow, Royal Society of Chemistry; 2015).
  • Член Національної академії наук США (англ. Member, National Academy of Sciences; 2015).
  • Клівлендська премія Ньюкомба (англ. Newcomb Cleveland Prize; 2015).
  • Академік Папської академії наук (призначений 31.05.2016 Папою Римським Франциском).

Праці

  1. Proposed Method for Molecular Optical Imaging // Optics Letters. 1995. Vol. 20. Is. 3. P. 237–239.
  2. Excitation Strategies for Optical Lattice Microscopy // Optics Express. 2005. Vol. 13. Is. 8. P. 3021–3036.
  3. Sparse and Composite Coherent Lattices // Physical Review A. 2005. Vol. 71. Is. 6. P. 1–5. URL: https://journals.aps.org/pra/abstract/10.1103/PhysRevA.71.063406
  4. Nobel Lecture: Single Molecules, Cells, and Super-Resolution Optics // Reviews of Modern Physics. 2015. № 87. 1153–1168.

У співавторстві

  • Near-Field Scanning Optical Microscopy (NSOM): Development and Biophysical Applications // Biophysical Journal. 1986. № 49 (1). P. 269–279.
  • Collection Mode Near-Field Scanning Optical Microscopy // Applied Physics Letters. 1987. Vol. 51. P. 2088–2090.
  • Breaking the Diffraction Barrier: Optical Microscopy on a Nanometric Scale // Science. 1991. Vol. 251. Is. 5000. P. 1468–1470.
  • Combined Shear Force and Near-Field Scanning Optical Microscopy // Applied Physics Letters. 1992. Vol. 60. P. 2484–2486.
  • Near-Field Optics: Microscopy, Spectroscopy, and Surface Modification Beyond the Diffraction Limit // Science. 1992. Vol. 257. Is. 5067. P. 189–195.
  • Fiber Laser Probe for Near-Field Scanning Optical Microscopy // Applied Physics Letters. 1993. Vol. 63. P. 3550–3552.

Література

  1. Lippincott-Schwartz J. Profile of Eric Betzig, Stefan Hell, and W. E. Moerner, 2014 Nobel Laureates in Chemistry // Proceedings of the National Academy of Sciences of the United States of America. 2015. Vol. 112. № 9. P. 2630–2632.
  2. Wang H., Yu C. Light people: Nobel Laureate Prof. Eric Betzig // Light: Science & Applications. 2023. № 12. P. 1–9. URL: https://www.nature.com/articles/s41377-023-01205-3#citeas
  3. Eric Betzig // National Academy of Sciences. URL: https://www.nasonline.org/member-directory/members/20036019.html
  4. Eric Betzig. Facts // The Nobel Prize. URL: https://www.nobelprize.org/prizes/chemistry/2014/betzig/facts/

Автор ВУЕ

Редакція ВУЕ


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Бетциґ, Ерік // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бетциґ, Ерік (дата звернення: 14.05.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
07.11.2023

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶