Биковський, Лев Юстимович
Бико́вський, Лев Юсти́мович (10.04.1895, с. Вільховець, тепер Звенигородського району Черкаської області, Україна — 11.01.1992, м. Денвер, штат Колорадо, США) — книгознавець, бібліотекознавець, бібліограф, дослідник української культури і науки.
|
Биковський, Лев Юстимович | |
|---|---|
| Народження | 10.04.1885 |
| Місце народження | Вільховець |
| Смерть | 11.01.1992 |
| Місце смерті | Денвер |
| Напрями діяльності | бібліотекознавство, бібліографія, книгознавство |
Життєпис
Народився у сім’ї лісничого. Закінчив 1912 Звенигородську комерційну школу. Навчався 1912–1914 на металургійному відділенні Петербурзького політехнічного інституту (тепер Санкт-Петербурзький політехнічний університет Петра Великого). 1914–1915 студіював у Лісному інституті, де став заступником голови Української студентської громади.
Під час Першої світової війни займався технічним забезпеченням залізничних шляхів на російсько-німецькому фронті (1915–1916). 2 роки працював інженерним техніком на Закавказькому російсько-турецькому фронті. Один з організаторів Української громади (1916–1918). Почав займатися журналістською діяльністю.
У січні 1918 повернувся до м. Києва, де працював у Міністерстві закордонних справ Української Народної Республіки. Разом із С. Єфремовим, П. Тутковським, А. Кримським, М. Грушевським взяв активну учать у розбудові Національної, а згодом Всенародної бібліотеки України (тепер Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського).
1919 познайомився з директором Головної книжкової палати Ю. Меженком — першим теоретиком наукової бібліографії в Україні. Зацікавився українським книгознавством і бібліографією.
1921 виїхав до Польщі. Навчався на філософському факультеті Варшавського університету, закінчив курс бібліотекознавства при Варшавській публічній бібліотеці. Навчався 1922–1927 на економічно-кооперативному факультеті Української господарської академії в м. Подєбрадах (тепер Чехія) за фахом інженера-економіста. Продовжував займатися проблемами бібліології. Друкувався у «Бібліотечному журналі» та «Бібліологічних вістях».
Мешкав 1928–1944 у м. Варшаві, працював у Публічній бібліотеці і незабаром її очолив. З його ініціативи при книгозбірні відкрито Бібліотечну школу, що 1931–1932 трансформувалася у Вищі курси бібліотекознавства з вивчення книгознавчих дисциплін в Україні. Для слухачів курсів і бібліотекарів «Українське видавниче товариство у Варшаві» видавало брошури книгознавчої тематики, автором яких переважно був Биковський.
1937 обрано членом Бібліографічної комісії Наукового товариства імені Тараса Шевченка у Львові. У Польщі продовжував співпрацювати з українськими дослідниками та публікуватися у вітчизняних часописах.
Під час Другої світової війни допомагав рятувати польські та українські книжкові цінності. З січня 1945 Биковський перебував у Німеччині, в таборах для тимчасового утримання переміщених осіб, познайомився з харківською групою українських емігрантів і долучився до розбудови Української вільної академії наук (УВАН). Очолив книгознавчу комісію. Перевидав низку книгознавчих праць, зокрема «Початки Національної бібліотеки Української метрополії (1918–1921)», «Бібліотека Української господарської академії (1922–1947)».
1948 переїхав до м. Нью-Йорка. Став членом Книгознавчої секції новозаснованої УВАН у США. 1954 переїхав до м. Денвера. 10 років працював у Денверській публічній бібліотеці. Заснував Денверську групу УВАН, в якій продовжував працювати після виходу на пенсію 1963. Член Українського історичного товариства (1964) і співробітник журналу «Український історик». 1971 присвоєно вчене звання доцента в галузі книгознавства.
Наукова спадщина
Творчий доробок складає понад 500 друкованих праць і рукописів із питань книгознавства, бібліотекознавства, бібліографії, публікації історичної тематики, спомини, бібліографічні посібники. Про більшість із них відомо із біобібліографії Биковського «У службах українській книжці», проте в Україні їх представлено фрагментарно — бібліотеки не мають повного зібрання творів Биковського. Найбільші колекції його праць в Україні містяться в Державній науковій архівній бібліотеці, Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського та Науковій бібліотеці Національного університету «Києво-Могилянська академія».
Биковському належить право першості публікацій про Всенародну бібліотеку України. Понад 20 робіт — про перші роки роботи книгозбірні (1919–1947).
Дипломну працю на курсах у м. Варшаві присвячено Варшавській університетській бібліотеці — «Бібліотековіана Варшавської університетської бібліотеки» (1822–1922). У м. Подєбрадах досліджував книжкову справу Чехословаччини («Бібліотечна справа в Чехословаччині 1924–1927», «Книжна справа в Чехословаччині» та «Замітки про чеську бібліографію»).
Започаткував серію «Книгозбірня українського бібліографічного Мікроба». Першою спробою створення енциклопедії книгознавства стали «Замітки про книгознавство та книговживання», видані до 360-річчя українського друку. У 74 розділах представлено тлумачення основних понять з книгознавчих дисциплін. У цьому та подальших виданнях серії виклав власну концепцію книгознавства. Він вважав, що книга є основою духовного доробку кожної нації, ключ до неї — бібліографія, яка має сприяти пізнанню одного народу іншим. У статті «Книгознавство» системно розглядався історичний розвиток, деякі концепції книгознавства, його прикладне значення як комплексної науки.
Одним із перших звернув увагу на питання державної книжкової та бібліотечної політики у праці «Департамент книги України: Проект». У ній наголосив, що потрібно залучати досвід закордонних колег і створити Департамент книги для опікування всіма аспектами книжкової справи в країні із залученням провідних науковців, книговидавців і розповсюджувачів, а також бібліотек і бібліотекарів.
Дослідив питання історії української книги, історії українського книжкового руху: «Книжна торгівля на Україні», «Книгодрукування на Вкраїні», «Історія книжної торгівлі в Росії», «Історія української преси» та «Ціна на книгу». У роботі «Українські книгознавчі періодики і збірники першої половини ХХ століття» хронологічно подав усі україномовні джерела з історії українського книжкового руху.
Додатково
В СРСР наукові праці Биковського були заборонені: у 1930-х їх вилучено органами НКВС як твори «класово чужого буржуазного націоналіста».
Праці
- Українська національна бібліотека в Києві // Украинская старина. 1919. № 1. С. 3–5.
- Замітки про книгознавство та книговживання. Подєбради : Українське книгознавство, 1923. 88 с.
- Книжна справа в Чехословаччині. Київ : Український науковий інститут книгознавства, 1926. 31 с.
- Замітки про чеську бібліографію. Подєбради : Українське книгознаство, 1927. 78 с.
- Книгознавство // Українська книга. 1939. № 1. С. 5–9.
- Департамент книги України: Проект. Київ ; Львів ; Харків ; Ростов ; Катеринодар ; Варшава : Держвидав України, 1942. 22 с.
- Книгарні Бібліотеки Академія: Спомини (1918–1922). Мюнхен ; Денвер : Дніпрова хвиля, 1971. 152 с.
- У службах українській книжці. Денвер ; Колорадо : [б. в.], 1972. 276 с.
- Українські книгознавчі періодики і збірники першої половини ХХ століття. Денвер : [б. в.], 1978. 206 с.
Література
- Ківшар Т. Левко Биковський як історик українського книжкового руху // Бібліотечний вісник. 1996. № 1. С. 32–33.
- Ковба Ж. Внесок Л. Биковського у формування концепції національно-державної книжкової справи України // Бібліотечний вісник. 1996. № 1. С. 33–35.
- Левко Устимович Биковський (1895–1992) / Авт.-склад. Н. В. Казакова. Київ : Національна парламентська бібліотека України, 1996. 63 с.
- Казакова Н. Книгознавець, публіцист, історик (До 115-річчя від дня народження Л. Биковського) // Бібліотечна планета. 2010. № 2. С. 16–19.
- Гринько М. Лев Биковський — Дон Кіхот української бібліології // Слово і Час. 2010. № 12. С. 90–97.
- Сєкунова Ю. Лев Биковський як дослідник української книжкової культури // Україна XX століття: культура, ідеологія, політика. 2011. Вип. 16. С. 249–258.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Панчук Д. М. Биковський, Лев Юстимович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Биковський, Лев Юстимович (дата звернення: 5.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 11.08.2022
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
