Блага, Лучіан

Lucian Blaga (1).jpg
Поштові марки Румунії, 2018

Бла́ґа, Лучіа́н (рум. Blaga Lucian; 09.05.1895, с. Ланкрем, тепер муніципій Себеш, жудець Алба, Румунія — 06.05.1961, м. Клуж, тепер м. Клуж-Напока, жудець Клуж, Румунія) — поет, перекладач, драматург, філософ, член Румунської АН (з 1937).

Блага, Лучіан

(Blaga Lucian)

Народження 09.05.1895
Місце народження Ланкрем, Румунія
Смерть 06.05.1961
Місце смерті Клуж-Напока
Напрями діяльності література, переклад, філософія

Життєпис

Походив з багатодітної сім’ї православного священника. Здобув теологічну освіту в університеті м. Орадя (1917), закінчив філософський факультет Віденського університету (1920), отримав ступінь доктора філософії.

З 1926 був на дипломатичній службі у різних країнах Європи (Польща, Португалія, Швейцарія, Австрія).

Викладав філософію в Університеті м. Клужа (з 1940). Працював бібліографом у філії Румунської АН у м. Клужі (з 1948), науковим співробітником Інституту історії та філософії (1949–1951); головним бібліотекаром (1951–1954), заступником наукового директора (1954–1959) Університетської академічної бібліотеки в м. Клужі.

Творчість

Як поет намагався проникнути у глибини свідомості, відкрити й створити новий поетичний світ, де поєднується вічне та загальнолюдське. У своїй першій поетичній збірці «Поеми світла» («Poemele luminii»; 1919) Блаґа вийшов за традиційні рамки ліричної поезії й порушив глибокі метафізичні питання. У збірках «Кроки пророка» («Pașii profetului»; 1921), «На великій переправі» («În marea trecere»; 1924), «Похвала сну» («Lauda somnului»; 1929), «Поряд із брамою туги» («La curţile dorului»; 1938), «Таємні сходинки» («Nebănuitele trepte»; 1943) та ін. відкриває нові горизонти у поезії, проникає в екзистенціальну свідомість. Однією з головних тем його поезії був розрив між цивілізацією та природою. У книзі «Філософія стилю» («Filosofia stilului», 1924) обґрунтував експресіонізм.

У філософських поглядах Блаґа розвивав ідеї неокантіанства, зокрема Баденської школи, зазнав упливу постромантизму, філософії життя. Як філософ Блаґа пропонує новий метод пізнання. Паралельно з пізнанням, що за Аристотелем ґрунтується на розумі (яке Блага називає «райським»), веде мову про «люциферове пізнання», основним об’єктом якого є дослідження справжньої «топографії таємниць». Застосовуючи цей метод щодо філософії культури, створив «стилістичну матрицю» румунської культури та мистецтва. Її становить те, що мислитель назвав «міоритичним простором» [від назви народної румунської балади «Міоріца» («Miorița»)], — це простір, де традиції та розум поєднуються за допомогою оригінального синтезу. Блаґа — автор філософських творів «Трилогія знання» («Trilogia cunoașterii»; 1930–1934), «Трилогія культури» («Trilogia culturii»; 1935–1937), «Трилогія цінностей» («Trilogia valorilor»; 1941–1942).

Поезія й метафізика присутні й у драматургії Блаґи — у п’єсах «Замолксіс, язичницька містерія» («Zalmoxe, mister păgân»; 1921), «Неспокійні води» («Tulburarea apelor»; 1923), «Хрестовий похід дітей» («Cruciada copiilor»; 1930) та ін.

Прагнув до духовної незалежності. Не погоджуючись підкорити свою творчість догмам соцреалізму, Блаґа займався перекладацькою діяльністю. Зокрема, з 1947 працював над перекладом «Фауста» Й. В. Гете, який опублікував 1955.

1956 був номінований на Нобелівську премію з літератури, проте номінація була опротестована комуністичним урядом Румунії.

Українською мовою окремі твори Блаґи переклали М. Удовиченко, М. Фішбейн, С. Майданська.

Визнання

Ім’я Блаґи присвоєне Університету м. Сібіу (з 1995) і Центральній університетській бібліотеці м. Клуж-Напоки (з 1992). Іменем діяча названі вулиці багатьох румунських міст.

Твори

  • Poezii. Bucureşti : Editura pentru Literatură, 1967. 555 p.
  • Opere : in 12 vol. București : Minerva, 1974–1995.
  • P о с. п е р е к л. — Нехоженые ступени. Бухарест : Библиотека Румынии № 1, 1975. 393 с.
  • Поэмы света. Бухарест : Библиотека Румынии № 1, 1975. 393 с.
  • [Вірші] // Стихи поэтов Румынии 20–30-х гг. Москва : Художественная литература, 1975. *347 с.
  • У к р. п е р е к л. — [Вірші] // Всесвіт. 1998. № 11. С. 98–99.

Література

  1. Micu D. Lirica lui Lucian Blaga. București : Editura pentru Literatură, 1967. 168 p.
  2. Pop I. Lucian Blaga — universul liric. București : Cartea Românească, 1981. 283 p.
  3. Gheorghin N. Blaga L. // Le nouveau dictionnaire des auteurs des tous les temps et de tous les pays : en 3 t. Paris : Laffont, 1994. T. 1. 1166 p.
  4. Popa M. Lucian Blaga: prin cenuşa veacului. Cluj-Napoca : Casa Cărţii de Ştiinţă, 2019. 366 p.

Автор ВУЕ

С. В. Глухова


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Глухова С. В. Блага, Лучіан // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Блага, Лучіан (дата звернення: 1.05.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
08.04.2021

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶