Блага, Лучіан
Бла́ґа, Лучіа́н (рум. Blaga Lucian; 09.05.1895, с. Ланкрем, тепер муніципій Себеш, жудець Алба, Румунія — 06.05.1961, м. Клуж, тепер м. Клуж-Напока, жудець Клуж, Румунія) — поет, перекладач, драматург, філософ, член Румунської АН (з 1937).
Блага, Лучіан (Blaga Lucian) | |
---|---|
Народження | 09.05.1895 |
Місце народження | Ланкрем, Румунія |
Смерть | 06.05.1961 |
Місце смерті | Клуж-Напока |
Напрями діяльності | література, переклад, філософія |
Життєпис
Походив з багатодітної сім’ї православного священника. Здобув теологічну освіту в університеті м. Орадя (1917), закінчив філософський факультет Віденського університету (1920), отримав ступінь доктора філософії.
З 1926 був на дипломатичній службі у різних країнах Європи (Польща, Португалія, Швейцарія, Австрія).
Викладав філософію в Університеті м. Клужа (з 1940). Працював бібліографом у філії Румунської АН у м. Клужі (з 1948), науковим співробітником Інституту історії та філософії (1949–1951); головним бібліотекаром (1951–1954), заступником наукового директора (1954–1959) Університетської академічної бібліотеки в м. Клужі.
Творчість
Як поет намагався проникнути у глибини свідомості, відкрити й створити новий поетичний світ, де поєднується вічне та загальнолюдське. У своїй першій поетичній збірці «Поеми світла» («Poemele luminii»; 1919) Блаґа вийшов за традиційні рамки ліричної поезії й порушив глибокі метафізичні питання. У збірках «Кроки пророка» («Pașii profetului»; 1921), «На великій переправі» («În marea trecere»; 1924), «Похвала сну» («Lauda somnului»; 1929), «Поряд із брамою туги» («La curţile dorului»; 1938), «Таємні сходинки» («Nebănuitele trepte»; 1943) та ін. відкриває нові горизонти у поезії, проникає в екзистенціальну свідомість. Однією з головних тем його поезії був розрив між цивілізацією та природою. У книзі «Філософія стилю» («Filosofia stilului», 1924) обґрунтував експресіонізм.
У філософських поглядах Блаґа розвивав ідеї неокантіанства, зокрема Баденської школи, зазнав упливу постромантизму, філософії життя. Як філософ Блаґа пропонує новий метод пізнання. Паралельно з пізнанням, що за Аристотелем ґрунтується на розумі (яке Блага називає «райським»), веде мову про «люциферове пізнання», основним об’єктом якого є дослідження справжньої «топографії таємниць». Застосовуючи цей метод щодо філософії культури, створив «стилістичну матрицю» румунської культури та мистецтва. Її становить те, що мислитель назвав «міоритичним простором» [від назви народної румунської балади «Міоріца» («Miorița»)], — це простір, де традиції та розум поєднуються за допомогою оригінального синтезу. Блаґа — автор філософських творів «Трилогія знання» («Trilogia cunoașterii»; 1930–1934), «Трилогія культури» («Trilogia culturii»; 1935–1937), «Трилогія цінностей» («Trilogia valorilor»; 1941–1942).
Поезія й метафізика присутні й у драматургії Блаґи — у п’єсах «Замолксіс, язичницька містерія» («Zalmoxe, mister păgân»; 1921), «Неспокійні води» («Tulburarea apelor»; 1923), «Хрестовий похід дітей» («Cruciada copiilor»; 1930) та ін.
Прагнув до духовної незалежності. Не погоджуючись підкорити свою творчість догмам соцреалізму, Блаґа займався перекладацькою діяльністю. Зокрема, з 1947 працював над перекладом «Фауста» Й. В. Гете, який опублікував 1955.
1956 був номінований на Нобелівську премію з літератури, проте номінація була опротестована комуністичним урядом Румунії.
Українською мовою окремі твори Блаґи переклали М. Удовиченко, М. Фішбейн, С. Майданська.
Визнання
Ім’я Блаґи присвоєне Університету м. Сібіу (з 1995) і Центральній університетській бібліотеці м. Клуж-Напоки (з 1992). Іменем діяча названі вулиці багатьох румунських міст.
Твори
- Poezii. Bucureşti : Editura pentru Literatură, 1967. 555 p.
- Opere : in 12 vol. București : Minerva, 1974–1995.
- P о с. п е р е к л. — Нехоженые ступени. Бухарест : Библиотека Румынии № 1, 1975. 393 с.
- Поэмы света. Бухарест : Библиотека Румынии № 1, 1975. 393 с.
- [Вірші] // Стихи поэтов Румынии 20–30-х гг. Москва : Художественная литература, 1975. *347 с.
- У к р. п е р е к л. — [Вірші] // Всесвіт. 1998. № 11. С. 98–99.
Література
- Micu D. Lirica lui Lucian Blaga. București : Editura pentru Literatură, 1967. 168 p.
- Pop I. Lucian Blaga — universul liric. București : Cartea Românească, 1981. 283 p.
- Gheorghin N. Blaga L. // Le nouveau dictionnaire des auteurs des tous les temps et de tous les pays : en 3 t. Paris : Laffont, 1994. T. 1. 1166 p.
- Popa M. Lucian Blaga: prin cenuşa veacului. Cluj-Napoca : Casa Cărţii de Ştiinţă, 2019. 366 p.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Глухова С. В. Блага, Лучіан // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Блага, Лучіан (дата звернення: 1.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 08.04.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів