Блажко, Віталій Олегович

Джерело: Національна гвардія України

Блажко́, Віта́лій Оле́гович (22.07.1989, м. Одеса, тепер Україна — 08.05.2022, м. Маріуполь Донецької області, Україна; не похований) — правоохоронець, військовослужбовець, майор Національної гвардії України, учасник російсько-української війни. Повний кавалер ордена «За мужність» (2015, 2019, 2022), Герой України (2023, посмертно).


Блажко, Віталій Олегович

Народження 22.07.1989
Місце народження Одеса
Смерть 08.05.2022
Місце смерті Маріуполь
Alma mater Харківський національний університет внутрішніх справ
Місце діяльності Україна
Напрями діяльності правоохоронна діяльність, військова справа


Відзнаки

Відзнаки Герой України
Ордени Золота Зірка; За мужність І ст., ІІ ст., ІІІ ст.
Іменна зброя пістолет Макарова


Блажко, Віталій Олегович ВУЕ.jpg

Життєпис

З дитинства мріяв бути військовим. Закінчив Одеський ліцей № 22. Вступив на навчання до цивільного закладу вищої освіти, але залишив його та пройшов строкову службу в Збройних силах України.

Вступив до Харківської академії внутрішніх справ (тепер Харківський національний університет внутрішніх справ), перевівся на заочну форму навчання, працював у поліції (м. Одеса).

Від 2011 брав участь у формування громадської організації «Патріот України» у м. Одесі (тепер розформовано).

Від 2015 служив у Національній гвардії України (в/ч 3057, м. Маріуполь). Сформував та очолив снайперський взвод, від 2018 — снайперська група окремого загону спеціального призначення «Азов». Учасник антитерористичної операції на Сході України та операції Об’єднаних сил. Позивний — «Хват».

Під час боїв 2015 у с. Широкиному (Донецька область) отримав осколкове поранення в спину, після нетривалого лікування повернувся до побратимів. 2017 поранений удруге.

2019 під час боїв на Світлодарській дузі (лінія оборони поряд із м. Світлодарськом Бахмутського району Донецької області) зазнав поранення, йому ампутували обидві ступні. Через три місця після лікування та протезування повернувся до виконання військових завдань (від оформлення інвалідності відмовився).

Підрозділ під командування Блажка виконував спеціальні операції по всій лінії фронту — у селищі Пісках, м. Авдіївці, м. Мар’їнці (усі — Покровський район), на околицях Міжнародного аеропорту «Донецьк» імені Сергія Прокоф’єва, м. Докучаєвську (Кальміуський район, усі — Донецької області) тощо.

На початку повномасштабного наступу Росії на територію України (від 24.02.2022) перебував у складі ОЗСП «Азов», тримав оборону м. Маріуполя. 2022 був поранений, але відмовився від евакуації гелікоптером. Снайпери, зокрема й Блажко, перебували на металургійному комбінаті «Азовсталь» (м. Маріуполь). 08.05.2022 росіяни скинули авіабомбу на комбінат, Блажко та 18 бійців снайперської групи загинули. Після пожежі тіло Блажка не знайшли.

Подвиг

Група від керівництвом Блажка підривала мости, що вели до м. Маріуполя, влаштовувала засідки на окупантів. Продовжував виконувати обов’язки на зламаних протезах, оскільки запасна пара згоріла. Координував дії снайперів, вів розвідку за допомогою безпілотника.

За участі Блажка знищено та виведено з ладу до 17 одиниць ворожої техніки та ліквідовано живу силу противника. Під його командуванням проведено операцію, під час якої захоплено полонених. Надавав медичну та іншу допомогу цивільним під обстрілами. За ефективну роботу позачергово присвоєно військове звання «майор».

Нагороди та відзнаки

За особисту мужність і героїзм, виявлені в захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові присвоєно звання Героя України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (23.08.2023, посмертно). Президент України В. Зеленський вручив орден матері під час урочистостей з нагоди Дня Незалежності України (24.08.2023).

Кавалер орденів Богдана Хмельницького ІІІ ст. (28.07.2022, посмертно); «За мужність» І ст. (25.02.2022), ІІ ст. (27.06.2019), ІІІ ст. (2022).

Мав нагородну зброю — пістолет Макарова.

Меморіалізація

В Одеському ліцеї № 22 Одеської міської ради встановлено пам’ятну дошку.

Цитата

Командир взводу в роті снайперів бригади спеціального призначення «Азов», капітан Артем Середняк: «З кінця осені 2015-го до весни 2016-го «Хват» працював над створенням ефективного снайперського підрозділу. Він проводив заняття, ділився досвідом, разом з нами жив на полігоні. Паралельно вирішував питання щодо відповідного озброєння для нашого взводу. Мені на той час було 19 років, і я зрозумів, що моє місце — серед цих людей, що це саме той підрозділ, в який я хотів потрапити, і саме той командир, за яким я готовий іти у вогонь і в воду».

 Цит. за: Блажко Віталій Блажко // Національна гвардія України. URL: https://ngu.gov.ua/geroyi-ukrayiny-ngu-2/



Додатково

На честь Героя України планують перейменувати вулицю в м. Одесі.

Дбайливо ставився до тварин. Захоплювався космосом, фотографуванням зоряного неба.

Джерела

  • Про відзначення державними нагородами України: Указ Президента України № 469/2019 від 27 червня 2019 р. // Президент України. 2019. URL: https://www.president.gov.ua/documents/4692019-27821
  • Про відзначення державними нагородами України: Указ Президента України № 168/2022 від 25 березня 2022 р. // Президент України. 2022. URL: https://www.president.gov.ua/documents/1682022-41813
  • Про відзначення державними нагородами України: Указ Президента України № 540/2022 від 28 липня 2022 р. // Президент України. 2022. URL: https://www.president.gov.ua/documents/5402022-43193
  • Про присвоєння В.Блажку звання Герой України: Указ Президента України № 496/2023 від 23 серпня 2023 р. // Президент України. 2023. URL: https://www.president.gov.ua/documents/4962023-47825

Література

  1. Шукова О. Загинув в оточеній росіянами Азовсталі: історія одесита, який посмертно отримав Героя України // Суспільне. Новини. 2023. URL: https://suspilne.media/557953-zaginuv-v-otocenij-rosianami-azovstali-istoria-odesita-akij-posmertno-otrimav-geroa-ukraini/
  2. В Одесі відкрили пам’ятну дошку майору Нацгвардії Віталію Блажко // Національна гвардія України. 2024. URL: https://ngu.gov.ua/v-odesi-vidkryly-pamyatnu-doshku-majoru-naczgvardiyi-vitaliyu-blazhko/
  3. Герої України // Національна гвардія України. URL: https://ngu.gov.ua/geroyi-ukrayiny-ngu-2/

Автор ВУЕ

Редакція ВУЕ


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Блажко, Віталій Олегович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Блажко, Віталій Олегович (дата звернення: 1.05.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
11.03.2024

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶