Бомба авіаційна
Бо́мба авіаці́йна, авіабомба — вид авіаційних боєприпасів, що скидаються з літального апарату і відокремлюються під дією сили тяжіння або за допомогою примусової дії.
Розрізняють авіабомби основного та спеціального призначення. Бомби авіаційні основного призначення застосовують для ураження наземних, морських і повітряних цілей руйнівною дією вибуху, осколками та вогнем.
Авіабомби спеціального призначення використовують для:
- постановки димових завіс із метою маскування дій своїх військ або засліплення противника;
- розкидання агітаційної літератури;
- освітлення місцевості під час бомбометання в нічних умовах і аерофотографування;
- позначення маршрутів польоту літаків, місця викидання повітряних десантів;
- сигналізації тощо.
Зміст
Історична довідка
Уперше авіабомби застосували італійці під час італійсько-турецької війни 1911–1912. На початку Першої світової війни жодна країна світу не мала серійних ефективних бомб авіаційних. До кінця війни (1918) у Великій Британії, Франції, Німеччині створено осколкові, фугасні, бронебійні, хімічні та димові бомби (вони мали цілком сучасний вигляд).
Наприкінці Другої світової війни вперше застосовано керовані бомби авіаційні та атомні бомби.
Склад
Склад бомби авіаційної:
- корпус;
- спорядження;
- детонатори;
- підвісна система;
- стабілізатор;
- балістичне кільце.
Стабілізатор і балістичне кільце забезпечують стійкий політ бомби у повітрі після скидання з літального апарату. Принцип дії: під час підготовки бомби авіаційної до бойового застосування в них встановлюють один або декілька детонаторів, які приводять у дію спорядження — заряд вибухової речовини або піротехнічний склад (запалювальний, освітлювальний та інші). Ударні детонатори приводять в дію бомбу авіаційну в момент удару або через деякий час. Дистанційні детонатори приводять бомби в дію в повітрі через певний час після скидання, а неконтактні — на заданій висоті.
Характеристика
Основні характеристики авіабомби:
- калібр;
- коефіцієнт наповнення;
- характеристичний час;
- показники ефективності та діапазон умов бойового застосування.
Призначення
Авіабомби за призначенням поділяють на:
- основні (безпосередньо для знищення цілей);
- допоміжні (для вирішення бойових завдань і навчально-бойової підготовки військ).
Авіабомби за типом діючого матеріалу:
- звичайні;
- ядерні;
- хімічні;
- токсичні;
- бактеріологічні.
Авіабомби за характером вражаючої дії:
- фугасні (найбільш поширений тип, вражають об’єкти фугасною дією вибуху і застосовуються для руйнування військово-промислових споруд, складів, аеродромів, мостів, залізничних вузлів та інших цілей; їхня маса — від 50 кг до 10 т);
- осколкові (мають масивний корпус, з якого в разі вибуху утворюється значна кількість осколків; застосовують для ураження живої сили, артилерії, автотранспорту, літаків на аеродромах та інших цілей; маса — від 1 до 100 кг);
- бронебійні (призначені для ураження броньованих кораблів і цілей з міцним бетонним і залізобетонним захистом);
- протитанкові (для ураження танків та іншої наземної броньованої техніки; їхній розривний заряд має кумулятивну виїмку з металевим облицюванням, з якого у разі вибуху утворюється кумулятивний струмінь, що пробиває броню і запалює пари палива);
- протичовнові (застосовують для ураження човнів підводних; при цьому дрібні бомби розраховані на пряме влучення в човен, бомби великого калібру здатні вражати човен під час вибуху у воді);
- запалювальні (застосовують для створення пожеж і враження вогнем живої сили і техніки на полі бою та в місцях скупчення);
- хімічні (споряджають бойовими отруйними речовинами).
За характером цілі авіабомби поділяють на:
- протибункерні;
- протичовнові;
- протитанкові;
- мостові.
Бомби авіаційні також розрізняють за:
- масою, вказаною в кілограмах або фунтах (для неядерних бомб);
- потужністю (у кілотоннах або мегатоннах тротилового еквіваленту для ядерних бомб).
За конструкцією бойової частини авіабомби поділяють на:
- моноблочні;
- модульні;
- касетні.
Авіабомби за керованістю:
- некеровані (вільно падаючі; в західній термінології — гравітаційні, планеруючі);
- керовані (коректовані).
Література
- Широкорад А. Б. История авиационного вооружения. Краткий очерк / Под общ. ред. А. Е. Тараса. Минск : Харвест, 1999. 560 с.
- Водчиць О. Г., Єгоров C. Н., Павільч В. М. Авіаційні засоби ураження. Київ : Національний авіаційний університет, 2008. 128 с.
- Тараненко В. В., Башинський Д. В. Щодо перспективних напрямків розвитку керованих авіаційних бомб // Збірник наукових праць Державного науково-дослідного інституту авіації. 2018. Вип. 14. С. 72–76.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Тюрін В. В., Гогонянц С. Ю. Бомба авіаційна // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бомба авіаційна (дата звернення: 8.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 23.08.2023
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
