Борати природні
Бора́ти приро́дні — клас мінералів, солей борних кислот.
|
Борати природні | |
|---|---|
| Колір | безбарвні або білі; трапляються сірі, рідше — жовті та ін. |
| Сингонія | ромбічна, моноклінна, іноді тригональна чи кубічна |
| Твердість | безводних — 5–6, водовмісних — 2–4 |
| Густина | 2, 6–3, 4 |
Характеристика
До природних боратів належать понад 80 мінералів. Це — мета-, орто-, піроборати, а також солі поліборних кислот.
Борати поділяють на безводні та водовмісні (другі — більш поширені). Безводні борати — це насамперед солі ортоборної кислоти (ашарит та борацит). До водовмісних (поліборати магнію, натрію, кальцію) належать: бура, гідроборацит, боронатрокальцит, колеманіт, ноубліт, пандерміт.
Найбільше значення має ортоборна кислота (H3BO3), що міститься у складі деяких боратів — бури, борациту, колеманіту.
Сингонія природних боратів — ромбічна, моноклінна, іноді тригональна чи кубічна. Густина безводних боратів становить 2,6–3,4 г/см3, водовмісних — до 2 г/см3. Твердість за Мооса шкалою твердості мінералів: безводних — 5–6, водовмісних — 2–4. Борати переважно безбарвні або білі; трапляються сірі, рідше — жовтого та інших кольорів.
Більшість боратів є полігенними мінералами. Утворюються зазвичай у соленосних басейнах, збагачених бором. Рідше пов'язані з пегматитами і гідротермальними та контактово-метасоматичними утвореннями. У природі частіше трапляються у вигляді мінералу бури.
Різновиди
Виділяють 3 групи боратів:
- ортоборати — найпоширеніші мінерали класу боратів, солі ортоборної кислоти Н3ВО3 (людвігіт, котоїт та ін.);
- поліборати — солі гіпотетичних поліборних кислот (найпоширеніші — бура, боронатрокальцит, гідроборацит та ін.);
- іноборати — борати ланцюжкової будови.
Розташування родовищ
Наймасштабніші скупчення боратів виявляють у вулканогенно-осадових, ендогенних контактово-метасоматичних і галогенно-осадових родовищах. Найбільші вулканогенно-осадові родовища відомі в США (шт. Каліфорнія, Невада), Чилі, Аргентині, Перу, Китаї та Туреччині, контактово-метасоматичні — в Росії, Перу, США, Китаї, Німеччині, Кореї тощо.
Природні борати застосовуються у хімічній, склоробній, паперовій промисловості.
Література
- Cornelis K., Cornelius S., Hurlbut Jr. Manual of Mineralogy. 20th ed. New York : Wiley, 1985. P. 343–347.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / За ред. В. С. Білецького. Донецьк : Східний видавничий дім, 2004–2013.
- Mandarino J., Back M. Fleischer’s Glossary of Mineral Species. 10th ed. Tucson : Mineralogical Record, 2018. 410 p.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Білецький В. С. Борати природні // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Борати природні (дата звернення: 10.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 20.03.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
