Брегг, Вільям Генрі
Брегг, Ві́льям Ге́нрі (англ. Bragg, William Henry; 02.07.1862, ферма Стоунрейс Плейс, с. Вестворд біля м. Вігтона, тепер графство Камбрія, Велика Британія — 12.03.1942, м. Лондон, Велика Британія) — фізик, хімік, математик, член Національної академії наук США (з 1939), Королівської академії наук, мистецтва і літератури Бельгії (з 1946) та інших академій, почесний доктор 16 університетів, основоположник рентгеноструктурного аналізу, лауреат Нобелівської премії з фізики (1915).
Батько В. Л. Брегга.
|
Брегг, Вільям Генрі (Bragg, William Henry) | |
|---|---|
| Народження | 02.07.1862 |
| Місце народження | Вестворд |
| Смерть | 12.03.1942 |
| Місце смерті | Лондон |
| Alma mater | Триніті-коледж Кембриджського університету |
| Напрями діяльності | ядерна фізика, рентгеноструктурний аналіз |
Зміст
Життєпис
Народився у сім’ї колишнього офіцера торговельного флоту. Мати була донькою вікарія. Після смерті матері 1869 разом з батьком переїхав у м. Маркет-Гарборо (графство Лестершир), де навчався у місцевій гімназії. З 1875 здобував освіту в коледжі короля Вільгельма на о. Мен в Ірландському морі.
Попри успішно складений іспит, його не прийняли (як надто молодого) до Трініті-коледжу Кембриджського університету (1880). Наступна спроба вступити до коледжу (1881) була не дуже вдалою, однак з урахуванням попередньої його прийняли спочатку на курси, а 1882 — слухачем. Того ж року став іменним стипендіатом Трініті-коледжу, а 1884 склав на відмінно першу частину бакалаврського екзамену та став третім у рейтингу успішності випускників.
Після закінчення коледжу (1885) у результаті конкурсного відбору (до складу комісії входив, зокрема, Дж. Дж. Томсон) Брегг став викладачем математики і фізики в Університеті м. Аделаїди (Австралія). З 1886 — професор цього університету.
За рекомендацією Е. Резерфорда обраний членом Лондонського королівського товариства (з 1907), згодом був його президентом (1935–1940).
З 1908 — професор фізики Університету м. Лідса. Під час Першої світової війни з 1915 — професор фізики в Університетському коледжі м. Лондона. У квітні 1916 призначений заступником директора з досліджень в дослідницькому центрі Адміралтейства.
Після війни повернувся в Університетський коледж Лондона. З 1923 — фуллерівський професор хімії та директор Королівського інституту Великої Британії.
Під час Другої світової війни працював у кількох урядових науково-консультативних комітетах.
Наукова діяльність
Науковими експериментальними дослідженнями почав займатися в Університеті Аделаїди. Після відкриття В. К. Рентгеном Х-променів (рентгенівського проміння) зібрав першу в університеті та, ймовірно, в Австралії рентгенівську трубку. Бурхливий розвиток досліджень у галузі ядерної фізики на початку 20 ст. спонукав Брегга зайнятися питаннями радіоактивного розпаду, катодних променів, проникненням заряджених частинок у речовину.
В Університеті Лідса спочатку займався організацією навчання в лабораторії та продовжував формувати свої наукові погляди. Зокрема вважав, що рентгенівські промені, гамма-випромінювання та бета-частинки мають корпускулярну природу. Відкриття дифракції рентгенівських променів на кристалах, здійснене 1912 вченим М. фон Лауе, послужило стимулом для подальшого розвитку і формування концепції корпускулярно-хвильового дуалізму. Того ж року Брегг запропонував своє пояснення утворення дифракційних рефлексів через відбивання хвиль від паралельних шарів атомів. При цьому довжина хвилі повинна задовольняти співвідношенню: [math]λ = 2 d sin α[/math], де d – відстань між паралельними кристалографічними площинами, а α – кут, доповнюючий до кута падіння (закон Брегга). У рамках запропонованої ним інтерпретації цього явища Брегг зі своїм сином проводив систематичні дослідження відбивання рентгенівських променів від кристалів. Роботи 1913–1914 Брегга та його сина стали базою для появи нової науки — аналізу ґратки кристалічної з допомогою Х-променів.
У роки Першої світової війни займався розробкою акустичних методів виявлення підводних об’єктів. Розроблений Бреггом та його співробітниками гідрофон мав вагоме значення для оборони від підводних човнів.
Нагороди та визнання
Лауреат Нобелівської премії з фізики (1915; разом з В. Л. Бреггом) «за заслуги в дослідженні кристалічної структури за допомогою рентгенівських променів».
Командор ордена Великого Хреста (1917).
Нагороджений орденом «За заслуги» (1931), медалями Румфорда (1916) і Коплі (1930).
Посвячений у лицарі (1920).
На честь батька і сина Бреггів названо мінерал брегіт (1932).
Іменем Брегга названо кратер на Місяці (1970).
Праці
- У с п і в а в т. — X rays and crystal structure. London : G. Bell & Sons, 1915. 228 p.
- The World of Sound. London : G. Bell & Sons, 1920. 196 p.
- Concerning the Nature of Things. London : G. Bell & Sons, 1927. 231 p.
- An Introduction to Crystal Analysis. London : G. Bell & Sons, 1928. 168 p.
Література
- Bragg, Sir William Henry // A Dictionary of Physics. 6th ed. Oxford : Oxford University Press, 2009. 624 p.
- Kloot W. Van Der. Great Scientists Wage the Great War: The First War of Science 1914–1918. Stroud : Fonthill, 2014. 242 p.
- Jenkin J. William and Lawrence Bragg, Father and Son: The Most Extraordinary Collaboration in Science. Oxford : Oxford University Press, 2011. 458 p.
- A Physicist Who Revolutionised Modern Science // University of Leeds. 2021. URL: https://www.leeds.ac.uk/news-science/news/article/4938/a-physicist-who-revolutionised-modern-science
- William Bragg. Facts // The Nobel Prize. URL: https://www.nobelprize.org/prizes/physics/1915/wh-bragg/facts/
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Брегг, Вільям Генрі // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Брегг, Вільям Генрі (дата звернення: 28.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 06.07.2023
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
