Бреєр, Марсель Лайош
Бре́єр, Марсе́ль Ла́йош (Бро́єр; угор. Breuer Marcell Lajos, 21.05.1902, м. Печ, тепер Угорщина — 01.08.1981, м. Нью-Йорк, США) — архітектор, дизайнер, педагог, автор ансамблю споруд штаб-квартири ЮНЕСКО у м. Парижі, Франція, почесний доктор Будапештського технологічного університету (1968).
|
Бреєр, Марсель Лайош (Breuer Marcell Lajos) | |
|---|---|
| Народження | 21.05.1902 |
| Місце народження | Печ |
| Смерть | 01.08.1981 |
| Місце смерті | Нью-Йорк |
| Alma mater | Баугауз |
| Напрями діяльності | Архітектура, дизайн |
|
Відзнаки | |
|---|---|
| Медалі | Золота медаль Американського інституту архітекторів |
Життєпис
Народився у єврейській сім’ї; батько був зубним техніком. 1920 протягом 6 місяців навчався на скульптора у Віденській академії мистецтв, потім переїхав у м. Ваймар (тепер федеральна земля Тюрингія, Німеччина), 1920–1924 навчався у Баугаузі на теслю — дизайнера меблів, практикувався в живопису. З 1923 займався проєктуванням авангардних меблів, пізніше — освітлювальних приладів. 1925–1928 керував меблевою майстернею Баугауза. Працював в архітектурному бюро В. А. Г. Гропіуса, зберіг із ним співпрацю до початку 1940-х.
З 1928 — приватний архітектор у м. Берліні, проєктував інтер’єри, експозиції, житлові будинки (зокрема у містах Вісбадені, тепер федеральна земля Гессен, Німеччина, та Цюриху, Швейцарія). 1930 опрацював проєкт театру для м. Харкова (не реалізовано). Після приходу до влади нацистів у Німеччині 1934 повернувся в Угорщину, проте там йому не дозволили працювати архітектором і не прийняли до складу Інженерної палати. 1935 виїхав до Великої Британії, звідти 1937 — до США. Викладав як професор архітектури в Гарвардському університеті, працював архітектором разом із В. А. Г. Гропіусом над проєктами приватних будинків та корпусів Гарвардського університету. Познайомився і співпрацював з архітекторами Ф. Джонсоном і Пей Юйміном. 1946 переїхав до м. Нью-Йорка, проєктував будівлі різного функціонального призначення у багатьох містах США. Був успішним бізнесменом, через бізнесові суперечки розійшовся з В. А. Г. Гропіусом. 1953 виграв конкурс на проєкт ансамблю споруд штаб-квартири ЮНЕСКО у м. Парижі. 1965 заснував у м. Нью-Йорку архітектурну фірму «Марсель Бреєр і партнери». Відійшов від справ через хворобу 1975.
Творчість
Як архітектор і дизайнер є учнем і сподвижником В. А. Г. Гропіуса. Належав до провідного у 20 ст. напряму сучасної архітектури (функціоналізму, модернізму). Бреєра вважають винахідником сучасних мінімалістичних меблів зі сталевих трубчастих конструкцій. 1926 умеблював приміщення Баугауза у м. Дессау (тепер федеральна земля Саксонія-Ангальт, Німеччина). Найвідомішим його винаходом вважають сталевий клубний стілець моделі В 3, що отримав найменування «Василь» на честь приятеля Бреєра В. Кандинського. В архітектурній творчості дотримувався принципів Баугаузу. Працював із залізобетоном, сталлю і склом як основними конструктивними й формотворчими матеріалами; тяжів до абстрактних геометричних форм, яким умів надавати пластичної виразності. Хибним вважав прагнення до індивідуального творчого самовиявлення архітектора; правильним — зосередженість на результативних пошуках найраціональніших архітектурних вирішень, придатних для повторного, масового використання. Бреєр — один із найбільших і найкомпетентніших майстрів-будівничих 20 ст. У повоєнну добу відійшов від функціоналізму, проектуючи пластичніші будівлі, що наближали його творчу манеру до бруталізму. Найвідоміший його витвір — ансамбль споруд штаб-квартири ЮНЕСКО на площі Фонтенуа у м. Парижі (спільно з архітектором Б. Зерфюсом (1911–1996; Франція) та інженером-конструктором П. Л. Нерві).
Серед витворів Бреєра:
- клубний стілець моделі В 3 «Василь», 1925;
- будинок В. Гропіуса в м. Лінкольні, штат Массачусетс, США, 1938;
- власний будинок у м. Лінкольні, штат Массачусетс, 1939;
- ансамбль споруд штаб-квартири ЮНЕСКО у м. Парижі, 1953–1958;
- ансамбль споруд монастиря та університету святого Іоанна у м. Коледжвілі, штат Міннесота, США, 1953–1968;
- будівля посольства США у м. Гаазі, Нідерланди, 1958;
- дослідницький центр компанії «Ай-Бі-Ем» («ІВМ») у м. Ла-Год, регіон Прованс —Альпи — Лазуровий Берег, Франція, 1961–1968;
- Музей американського мистецтва Вітні у м. Нью-Йорку, 1966;
- федеральна будівля Роберта Вівера (тепер Міністерство житлового будівництва і міського розвитку у м. Вашингтоні, США), 1963–1968;
- Центральна публічна бібліотека, м. Атланта, штат Джорджія, США, 1980.
Нагороди
Золота медаль Американського інституту архітекторів (1968).
Додатково
Консольні стільці зі сталевих труб, винайдені Бреєром, широко виробляють тепер майже без змін дизайну і нерідко є плагіатом. Тому питання про справжнє авторство таких меблів і сьогодні викликає юридичні спори про авторські права.
Цитата
Переклад:
Отримуючи Золоту медаль Американського інституту архітекторів, Бреєр сказав: «Будинки мають бути не похмурими, а відображати загальну, довговічну якість. Архітектура повинна бути укорінена в корисній функції; її позиція має бути безпосереднішою, відповідальною і більш соціальною». Він також закликав збалансувати естетичні, соціальні та функціональні проблеми. «Тільки це поєднання протилежних якостей — підсумував він — може гарантувати нам, що архітектура буде живою і сучасною».
Оригінал:
At the time he received the medal, Mr. Breuer told the A.I.A.: «Buildings should not be moody, but reflect a general, durable quality. Architecture should be anchored in usefulness; its attitude should be more direct, more directly responsible, more directly social». He also called for a balance between esthetic, social and functional concerns. «Only this combination of polar qualities,» he concluded, «can assure us an architecture which is alive and of our time».Цит. за: Goldberger P. Marcel Breuer, 79, dies; architect and designer // The New York Times. 1981. July 2.
Переклад В. В. Вечерського.
Література
- Ёдике Ю. История современной архитектуры. Москва : Искусство, 1972. 246 с.
- Hyman I. Marcel Breuer, Architect. The Career and the Buildings. New York : H. N. Abrams, 2001. 395 p.
- Young V. M. Saint John's Abbey Church: Marcel Breuer and the Creation of a Modern Sacred Space. Minneapolis : University of Minnesota Press, 2014. 216 p.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Бреєр, Марсель Лайош // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бреєр, Марсель Лайош (дата звернення: 28.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 11.06.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
