Брюнгільд
Брю́нгільд (Брингільд, Брунхільда, Брунгільда; від давньоісл. Brynhildr — броня, лати і битва; верхньонім. Brünhilt) — персонаж давньоскандинавської («еддичної») міфології, а також німецької куртуазної поезії. Багатирка (ісл. skjaldmær, букв. Діва щита) та валькірія.
Джерела
Основні тексти, де загадано Брюнгільд: героїчні пісні «Старшої Едди», «Пісня про Нібелунгів», «Молодша Едда», а також «Сага про Тідрека», «Сага про Вельсунґів» (обидві — 13 ст.) та ін.
У міфології
Найчастіше постає як донька володаря гунів Будлі, сестра суворого Атлі (котрого асоціюють з Аттілою).
Стала валькірією (під іменем Сіґрдріва), але порушила наказ володаря Вальгалли Одіна, й була покарана ним за непослух. Одін позбавив її надприродності та занурив у магічний сон у зачарованій кольчузі. Від цього сну валькірію пробудив Сіґурд Фафніровбивця — найвідоміший герой з роду Вельсунґів, що став її обранцем. Та через наслані приворотні чари Сіґурд узяв за дружину іншу — княжну Ґудрун з бургундського роду Ґ’юкунгів (чи-то Ніфлунгів або Нібелунгів), сестру князів Ґуннара та Геґні (побратимів Сіґурда).
Натомість Ґуннар посватався до Брюнгільд. За переказом, наречений мусив пройти випробування на звитягу, з якими не впорався, але заради побратима їх здолав Сіґурд (тимчасово набрав зовнішність Ґуннара чарами). З часом оману викрили, й розлючена багатирка підмовила чоловіка та його брата вбити Сіґурда.
Брюнгільд, урозумівши, що втратила свого справжнього коханого, зійшла до нього на поховальне вогнище. У потойбіччі кохання поєднало їх разом навіки.
Полемічні аспекти
Образ Брюнгільд спричинив активну полеміку від появи перших наукових праць з германської міфології. Так, обговорювалися різні аспекти міфологем «суворої багатирки», «випробування наречених», «приспаної красуні» тощо, точилися дискусії навколо того, що з них первинне в епосі про Нібелунгів, а що стало пізнішим нововведенням. Єдиного погляду серед фахівців немає дотепер.
Неоднозначним є кохання героїні до Сіґурда: за однією легендою, між ними не було близькості (у ніч випробування в ліжку їх розділяв оголений меч); за іншою — вони мали ніч кохання, плодом якої стала царівна Аслауґ (Aslaug / Aslög) — одна з дружин легендарного Раґнара Лодброка (проте її зачаття пов’язують ще з першою зустріччю, коли Сіґурд пробудив валькірію від сну).
Окремий аспект становить «валькіричність», яка нібито несе неминучу згубу чоловікові-обранцю. В епосі цими рисами володіють дві героїні: Брюнгільд та Ґудрун (формально відношення до Вальгалли не мала й не була Дівою щита, але обидві — доньки конунгів, і за логікою нордичного епосу, це робило їх потенційними валькіріями). Епічна версія пробудження «сплячої красуні» (де лицар розрубав одягнуту на ній зачаровану кольчугу) певно є архаїчнішою за традиційний поцілунок з класичних європейських казок.
Несамовитий войовничий образ Брюнгільд у німецькій середньовічній куртуазній пісні дещо викривлено. Власне, як і постаті головних героїв — Зігфріда-Сіґурда, Гюнтера-Гуннара, Етцеля-Атлі тощо. Припускають, що німецька версія легенди про Брюнгільд є вторинною щодо скандинавської, а в найповнішій «Сазі про Вельсунґів» є чимало пізніх інтерполяцій та казково-пригодницьких включень.
Додатково
- Брюнгільд є однією з центральних героїнь (нім. Brünnhilde) тетралогії Р. Вагнера «Перстень Нібелунга» (нім. «Der Ring des Nibelungen»).
- На честь валькірії названо астероїд 123 Брунгільда, відкритий 1872.
- Оперну співачку Соломію Крушельницьку, що зажила слави однієї з найкращих виконавиць творів Р. Вагнера, називали «українською Брунгільдою».
Література
- Gildersleeve V. C. Brynhild in Legend and Literature // Modern Philology. 1909. Vol. 6. № 3. Р. 343–374.
- Larsen H. Sigrdrífa-Brynhild // Scandinavian Studies and Notes. 1917. Vol. 4. № 1. Р. 65–73.
- Король Д. О. Фатальні жіночі персонажі в еддичній міфології // Наукові записки Національного університету «Києво-Могилянська академія». Спецвипуск. 2003. Т. 22. Ч. 1: Гуманітарні науки. C. 104–109.
- Tolkien J. R. R. The Legend of Sigurd and Gudrún. London : Harper Collins Publishers, 2010. 377 р.
- McKinnell J. Female Reactions to the Death of Sigurðr // Essays on Eddic Poetry. Toronto : University of Toronto Press, 2014. Р. 249–267.
- Crossley R. Alone in the Center: Brynhild and Brünnhilde // The Massachusetts Review. 2018. Vol. 59. № 3. Р. 490–504.
- Kanerva K. Female Suicide in Thirteenth-Century Iceland: The Case of Brynhildr in Völsunga Saga // Viator. 2018. Vol. 49. № 3. Р. 129–154.
- Batten C. R. Strengði hon elfi: Female Reactions to Male Violence in Eddic Heroic Poetry // Scandinavian Studies. 2019. Vol. 91. № 3. Р. 289–321.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Король Д. О. Брюнгільд // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Брюнгільд (дата звернення: 10.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 09.09.2022
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
