Буридан, Жан
Бурида́н, Жан (Бурідан; фр. Buridan, Jean; лат. Joannes Buridanus; бл. 1300, ймовірно м. Бетюн, тепер регіон О-де-Франс, Франція — бл. 1359, там само) — пізньосередньовічний філософ, логік, фізик, ректор Паризького університету (1328, 1340), коментатор Аристотеля.
|
Буридан, Жан (Buridan, Jean) | |
|---|---|
| Народження | бл.1300«бл» не може бути присвоєно заявленому типу числа типу зі значенням 0.13. |
| Місце народження | Бетюн |
| Смерть | бл. 1359 |
| Місце смерті | Бетюн |
| Alma mater | Сорбонна |
| Напрями діяльності | філософія, логіка, фізика |
| Традиція/школа | номіналізм |
Зміст
Життєпис
Про життя Ж. Буридана дійшло небагато відомостей.
Після прийняття священицького сану навчався у Сорбонні, вивчав філософію у В. Оккама. Отримав ступінь магістра мистецтв бл. 1320. Тривалий час викладав у Паризькому університеті на факультеті мистецтв. Був ректором університету в 1328 і в 1340. На відміну від більшості середньовічних філософів ніколи не викладав на теологічному факультеті.
До 1344 відвідав папський двір в м. Авіньйоні.
Був мирським священником, не належав до жодного чернечого ордену, відтак не брав участі у диспутах між орденами. За припущенням дослідників, Буридан свідомо уникав теології як прибічник автономного статусу філософії щодо теології.
Останню документальну згадку про Буридана датують 12.07.1358 (як свідка угоди між піккардійською та англійською спільнотами університету). Обставини смерті не прояснені.
Погляди
Буридан був прихильником номіналізму й заперечував реальне існування трансценденталій. Це позначилося на його розумінні логічних теорій, зокрема теорії супозиції. Остання мала за мету пояснити, як вживається слово в конкретному контексті. Традиційно виділяли три типи властивої супозиції: персональну — слово реферує до конкретних об’єктів у світі (напр.., «Людина є смертною»), матеріальну — до свого написання чи вимови («Слово „людина“ складається з шести літер») і просту — до універсалії («Людина — це вид»). Буридан приймав персональну і матеріальну супозицію, але інакше інтерпретовував просту.
У логіці Буридан вжив спробу, хоча й не зовсім досконалу, аксіоматичного викладу, що базується за пропозиційному численні (див. Числення висловлювань). Такий підхід був інноваційним для середньовічної логіки.
У природничій філософії Буридан детально розробляв теорію «імпетусу» (імпульсу). Відповідно до аристотелівської фізики, тіло не може рухатися саме по собі, а лише завдяки певній силі, прикладеній до нього: камінь, кинутий рукою людини, летить далі завдяки переданій рушійній силі, імпетусу. На відміну від інших схоластичних філософів (як-от, Ніколя Орезмський, Франческо Марчанський) Буридан вважав, що тіло згодом падає через опір середовища (повітря, води), а не самовичерпання імпетуса. Міркував про зв'язок руху, швидкості й маси. Тим, випереджаючи час, виказав низку фундаментальних природничих ідей, що складатимуть засади новочасної природничо-наукової парадигми. Застосував ідею імпульсу (заданого актом Божого творіння) до пояснення «небесної механіки».
Обстоював думку, що моральні проблеми нерозв’язні логічними засобами.
Праці
Переважна більшість творів Буридана — це коментарі до Аристотеля. Збереглися коментарі на Аристотелеву «Фізику», «Про небо», «Про виникнення і зникнення», «Про душу», «Метафізика», «Нікомахова Етика», «Риторика».
Автор кількох коротких творів з актуальних проблем того часу: «Трактат про відношення» («Tractatus de relationibus»), «Трактат про універсалії» («Tractatus de universalibus»), «Трактат про наслідки» («Tractatus de consequentiis»), «Питання про природу точки» («Question de puncto»).
Основний твір Буридана — фундаментальний підручник «Основи логіки» («Summulae de dialectica»). Він замислювався як коментар до підручника з логіки Петра Іспанського, однак значно переріс останній як за обсягом (у 10 разів), так і за змістовим наповненням і оригінальністю. Текст написано з позицій нової на той час терміністської логіки (via moderna), що наголошувала на аналізі термінів у судженні (суб’єкт і предикат) та стимулювала розробку відповідних теорій: сиґніфікації, супозиції, вчення про синкатегорематичні терміни тощо. Серед трактатів з логіки також «Теорія висновків» («Consequentiae») та «Софізмата» («Sophismata»).
Визнання
Визнаний провідним і найвпливовішим викладачем «природної і метафізичної філософії» та логіки у Паризькому університеті в 14 ст. (дійшов вислів «вік Буридана»).
Теорія імпульсу, висунута Буриданом, торувала шлях до фізики Г. Галілея та І. Ньютона і механістичної парадигми класичної науки. Внесок Буридана у розвиток логіки був вповні оцінений лише у 20 ст.
Додатково
- Прізвище Буридана найбільше відоме через семантичний образ «Буриданового віслюка». Приклад походить з етичного вчення Буридана та розуміння ним зв’язку між інтелектом і волею, однак насправді відсутній у творах філософа (ймовірно, був описаний одним із критиків Буридана ще в 14 ст.). Інтелект, на його думку, визначає добро певного вчинку, а воля виконує певну дію (задає імпульс вибору) тоді, коли ця дія визнана інтелектом як ліпша, ніж альтернатива. Проблемний бік концепції — якщо інтелект не може визначити, який з учинків є ліпшим, воля не може діяти — був унаочнений прикладом віслюка, який зрештою загинув з голоду, сидячи між двома ідентичними копицями сіна, що знаходилися від нього на однаковій відстані. Метафора «Буриданового віслюка» дотепер вживається на позначення украй нерішучої людини, яка вагається здійснити вибір.
- Буридан зміг уникнути звинувачень у скептицизмі, спрямованих проти його колег-номіналістів з теологічного факультету університету. Втім, у 1474–1481 твори Буридана були включені в Індекс заборонених книг.
Твори
- Summulae de Dialectica / Trans. from latin by G. Klima. New Haven; London : Yale University Press, 2001. 1032 p.
- Questiones super libros De generatione et corruptione Aristotelis. A Critical Editione with an Introduction / Ed. by M. Streijger, P. Bakker, J. Thijssen. Leiden; Boston : Brill, 2010. 270 p.
Література
- Лупандин И. В. Жан Буридан и его вклад в развитие астрономи // Историко-астрономические исследования. 1989. № 21. С. 155–163.
- The Metaphysics and Natural Philosophy of John Buridan / Ed. J. Thijssen, J. Zupko. Leiden; Boston; Köln : Brill, 2001. 300 p.
- Буридан, Жан // Філософський енциклопедичний словник / Гол. редкол. В. Шинкарука. Київ : Абрис, 2002. С. 68.
- Zupko J. Portrait of a Fourteenth-Century Arts Master. Notre Dame : University of Notre Dame Press, 2003. 446 p.
- Klima G. John Buridan. Oxford; New York : Oxford University Press, 2009. 352 p.
- Questions on the Soul by John Buridan and Others: A Companion to John Buridan’s Philosophy of Mind / Ed. by G. Klima. Cham : Springer, 2017. 295 p.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Симчич М. В. Буридан, Жан // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Буридан, Жан (дата звернення: 2.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 28.10.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
