Бурноніт

Бурноні́т — [ від прізвища мінералога Ж. Л. Бурнона (фр. Bournon) ] — мінерал класу складних сульфідів (сульфосолей).

Руда свинцю, міді і стибію.

Бурноніт
Клас мінералу	сульфіди
Колір	темно-сірий
Сингонія	ромбічна
Твердість	3, 0–3, 5
Блиск	металічний
Прозорість	непрозорий
Густина	5, 7–5, 9 г/см³
Особливі характеристики	крихкий, діелектрик

Історична довідка

Уперше виявив як руду стибію 1797 у графстві Корнуолл (Англія) член Лондонського королівського товариства Ф. Рашлей (1729–1811; Велика Британія). Описав 1804 мінералог Ж. Л. Бурнон (1751–1825; Франція). 1813 мінерал названо на його честь.

Характеристика

Хімічна формула: CuPbSbS₃. Вміст (%): Pb — 42,5 %, Cu — 13 %, Sb — 24,7 %, S — 19,8 %; домішки Fe, Ag, Zn, Mn, Ni, Bi, As.

Сингонія ромбічна. Колір темно-сірий, непрозорий. Блиск металічний, спайність недосконала по (010). Густина 5,7–5,9 г/см³. Твердість за шкалою твердості мінералів Мооса 3,0—3,5. Діелектрик, крихкий, розчинний в азотній кислоті.

Бурноніт — гідротермальний мінерал, спостерігається в асоціації з бляклими рудами, галенітом, піритом, халькопіритом, сфалеритом, джемсонітом і буланжеритом. При вивітрюванні бурноніту утворюються церусит, малахіт і стибієві охри.

Різновиди

бурноніт арсеновий (різновид бурноніту з умістом As₂O₅ до 3,5 %);
бурноніт нікелистий (застаріла назва ульманіту).

Поширення

Один з найбільш поширених мінералів класу сульфосолей. Родовища відомі в Європі (Чехія, Німеччина), країнах Середньої Азії, Росії (на Забайкаллі), Австралії, Південній Америці (Чилі, Перу, Болівія).

В Україні — Єсаулівське родовище на Нагольному кряжі, Луганська область.

Література

Bournon J. L. Description of a Triple Sulphuret, of Lead, Antimony and Copper, from Cornwall; With Some Observations upon the Various Modes of Attraction which Influence the formation of Mineral Substances, and upon the Different Kinds of Sulphuret of Copper // Philosophical Transactions of the Royal Society of London. 1804. Vol. 94. P. 30–62.
Лазаренко Є. К., Винар О. М. Шамозит // Мінералогічний словник. Київ : Наукова думка, 1975. 774 с.
Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / За ред. В. С. Білецького. Донецьк : Східний видавничий дім, 2004–2013.
Бурноніт // Мінералого-петрографічний словник : в 2 т. / Уклад.: В. С. Білецький, В. Г. Суярко, Л. В. Іщенко. Харків : Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» ; Київ : ФОП Халіков Р. Х., 2018. Т. 1: Мінералогічний словник. 444 с.
Севастопольский Музей камня. URL: https://www.sevstone.ru/collection/all/mineraly-ukrainy/all/2032/

Автор ВУЕ

В. С. Білецький

Покликання на цю статтю: Білецький В. С. Бурноніт // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бурноніт (дата звернення: 10.05.2024).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 12.07.2021

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів

Бурноніт

Зміст

Історична довідка

Характеристика

Різновиди

Поширення

Література

Автор ВУЕ

Важливо!

Офіс Президента України

Верховна Рада України

Кабінет Міністрів України

Служба безпеки України

Міністерство оборони України

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України

Кіберполіція

Національна поліція України