Бляклі руди

Бля́клі ру́ди, бліді руди — група мінералів, складних сульфідів (сульфосолей) міді.

Бляклі руди. Тетраедрит

Бляклі руди

Синоніми бліді руди
Клас мінералу сульфіди
Колір від блідо-сірого до залізисто-чорного
Форма кристалів кубічна
Твердість 3–4, 5
Блиск металічний
Густина 4, 6–5, 4

Історична довідка

Назву мінерали отримали завдяки тьмяному (бляклому) блиску.

В археології термін «бляклі руди» іноді використовують як синонім арсенової або стибієвої бронзи, оскільки вони були особливо поширені у ранньому бронзовому віці, зокрема в альпійському регіоні та на території нинішньої Центральної Німеччини. Тут 90 % металевих знахідок цього періоду походять із різних типів бляклих руд. На Кавказі бляклим рудам віддавали перевагу до кінця бронзового віку, оскільки тут бракувало олова.

Характеристика

Колір від блідо-сірого до залізисто-чорного. Блиск на свіжому зламі металічний, спайність відсутня. Склад мінливий. Кристалічна система кубічна. Твердість за шкалою твердості мінералів Мооса 3–4,5. Густина 4,6–5,4 г/см3.

Утворюють ізоморфний ряд із загальною формулою Cu12(Sb, As)4S13. Крайніми членами ряду є стибіїстий різновид — тетраедрит і арсенистий — тенантит.

Домішки: Zn, Fe, Ag, рідше — Hg, Ni, Co, які замінюють Cu; а також Bi, Se і Те, які замінюють Sb, As і S.

Крихкі бляклі руди — гідротермальні мінерали. Їхні головні супутники — галеніт, сфалерит, халькопірит, пірит, кварц, барит, кальцит.

Легко піддаються вивітрюванню, замінюючись малахітом, азуритом, купритом та іншими.

Поширення

Бляклі руди трапляються в Німеччині, Російській Федерації (на Уралі, Кавказі, Алтаї), Центральному Казахстані.

Промислове значення має тільки тетраедрит, який входить до складу мідних та стибієвих руд.

Додатково

  • Бляклі руди, багаті сріблом, називають білою рудою або білим золотом через їхній світлий колір.
  • Мінералог і гірничий інженер Й. Г. Леман (1719–1767; Німеччина) у праці «Чернетка мінералогії для обслуговування студентів» (1769, 3-тє видання, с. 121) описав бляклі руди як «чорно-сіру, тверду срібну серцевину зі срібла, в якій існують мідь, арсен, сірка та залізо».

Література

  1. Rösler H. J. Lehrbuch der Mineralogie. 4 auf. Leipzig : VEB Verlag für Grundstoffindustrie, 1987. P. 345–347.
  2. Krause R. Studien zur kupfer- und frühbronzezeitlichen Metallurgie zwischen Karpatenbecken und Ostsee. Westfalen : Marie Leidorf, 2003. 338 p.
  3. Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / За ред. В. С. Білецького. Донецьк : Східний видавничий дім, 2004–2013.
  4. Цільмак О. В., Скакун Л. З., Литвинович О. Р. та ін. Типоморфізм та умови формування бляклих руд Бобриківського золоторудного родовища // Записки Українського мінералогічного товариства. 2011. Т. 8. С. 216–218.
  5. Минералы группы блёклых руд – индикаторы рудогенеза // Всё о геологии URL: http://geo.web.ru/db/msg.html?mid=1183116

Автор ВУЕ

В. С. Білецький

Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Білецький В. С. Бляклі руди // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бляклі руди (дата звернення: 1.05.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
25.02.2021

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶