Тетраедрит

Тетраедрит
Синоніми	непаліт, панабаз, руда блякла стибієва, стилотип, фалькенгайніт, філдит
Клас мінералу	сульфати
Колір	від сталево-сірого до залізо-чорного
Форма кристалів	тетраедрична, октаедричніа, кубічна
Сингонія	кубічна
Твердість	3, 0–4, 5
Блиск	металічний, напівметалічний
Прозорість	непрозорий
Густина	4, 6–5, 1 г/см³
Особливі характеристики	крихкий, ізотропний.

Тетраедри́т (від грец. τετράεδρον — чотиригранник), непаліт, панабаз, руда блякла стибієва, стилотип, фалькенгайніт, філдит — мінерал класу сульфосолей; стибіїстий різновид бляклої руди острівної будови.

Крайній член ізоморфного ряду тетраедриту — тенантит. Група тетраедриту.

Історична довідка

У середньовіччі тетраедрит був відомий під шахтарською назвою «темний фалерц», або чорна руда (на відміну від «світлого фалерца» — тенантиту). Назву мінералу дав 1845 В. Гайдінгер за зовнішнім виглядом кристалів, що мають форму чотиригранника.

Характеристика

Хімічний склад

Хімічна формула:

за виданням «Мінералогічний словник» (Лазаренко Є. К., Винар О. М. Мінералогічний словник. Київ, 1975) — Cu₁₀Cu₂Sb₄S₁₃;
за виданням «Глосарій Флейшнера» (англ. M. E. Back. Fleischer's Glossary, 2022): — (Cu, Fe)₁₂Sb₄S₁₃.

Хімічний склад: (%): Cu — 45,77; Sb — 29,22; S — 25,01.

Домішки Fe, Ag, Au, Hg, Zn, Co, Ni, Pb, As, Bi, Ті і Se.

Фізичні властивості

Сингонія кубічна. Гекстетраедричний вид. Острівної будови. Утворює тетраедричні, рідше октаедричні або кубічні кристали. Густина — 4,6–5,1 г/см³.

Твердість за шкалою твердості мінералів Мооса — 3,0–4,5.

Колір від сталево-сірого до залізо-чорного. Риса сталево-сіра, іноді бурувата. Блиск металічний або напівметалічний. Непрозорий. Крихкий. Злам раковистий, нерівний. Ізотропний.

Асоціації: акантит, барит, борніт, галеніт, доломіт, кальцит, кварц, пірит, сидерит, сфалерит, флюорит, халькопірит.

Різновиди

За вмістом основних елементів вирізняють тетраедрит:

арсенистий (до 7 % As);
бісмутистий (до 2 % Ві);
бісмутисто-залізистий (до 5 % Ві та до 7 % Fe);
залізистий, феротетраедрит, копіт (від 4—5 % до 9–13 % Fe);
кобальтистий (до 4 % Со при 5 % Ві);
нікелистий (фригідит, нікелева блякла руда —до 4 % Ni при 13 % Fe);
олов’янистий (до 3 % Sn);
ртутистий (швацит — до 17–20 % Hg);
свинцевистий (малиновськіт — до 16 % Pb);
сріблистий (фрейбергіт — до 17–18 % Ag);
телуристий (голдфілдит — до 17 % Те);
цинковистий (зандбергерит, цинкова блякла руда — 4–10 % Zn).

Походження. Розташування родовищ

Разом з іншими мідевмісними мінералами входить до складу мідних руд. Зазвичай трапляється в жилах гідротермальних або контактних метаморфічних відкладеннях із низькими до середніх температур формування.

Поширений мінерал гідротермальних свинцево-цинкових родовищ, де знаходиться в тісному парагенезисі з халькопіритом, сфалеритом, галенітом; трапляється також у стибієво-ртутних, золоторудних, вольфрамових родовищах. У зонах окислення заміщається малахітом, азуритом, лімонітом, стибіконітом, ватентинітом.

Основні знахідки: земля Рейнланд-Пфальц, гори Гарц (Німеччина), поблизу м. Пршибрама (Чехія), Банська Штявниця (Словаччина), кантон Валліс (Швейцарія), Тіроль (Австрія), штати Юта, Монтана, Айдахо (США), Алтай (РФ), графство Корнуолл (Англія), департамент Оруро (Болівія), провінція Уарочірі (Перу).

Тетраедрит в Україні

Виявлено у Придніпров’ї.

Значення

Цінний компонент мідних руд. Різновиди, що містять Ag, — джерело срібла в комплексних сульфідних рудах. Швацит — рудний мінерал ртуті. Збагачують флотацією.

Література

Haidinger W. Handbuch der Bestimmenden Mineralogie. Wien : Braumüller und Seidel, 1845. P. 563–570.
Dana J., Dana E. System of Mineralogy : in 3 vol. 7th ed. New York : Wiley, 1944–1946.
Лазаренко Є. К., Винар О. М. Бейделіт // Мінералогічний словник. Київ : Наукова думка, 1975. 774 с.
Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / За ред. В. С. Білецького. Донецьк : Східний видавничий дім, 2004–2013.
Тетраедрит // Мінералого-петрографічний словник : в 2 т. / Уклад.: В. С. Білецький, В. Г. Суярко, Л. В. Іщенко. Харків : Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» ; Київ : ФОП Халіков Р. Х., 2018. Т. 1: Мінералогічний словник. 444 с.
Mandarino J., Back M. Fleischer’s Glossary of Mineral Species. 10th ed. Tucson : Mineralogical Record, 2018. 410 p.

Автор ВУЕ

В. С. Білецький

Покликання на цю статтю: Білецький В. С. Тетраедрит // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Тетраедрит (дата звернення: 11.05.2024).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 06.10.2023

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів

Тетраедрит

Зміст

Історична довідка

Характеристика

Хімічний склад

Фізичні властивості

Різновиди

Походження. Розташування родовищ

Тетраедрит в Україні

Значення

Література

Автор ВУЕ

Важливо!

Офіс Президента України

Верховна Рада України

Кабінет Міністрів України

Служба безпеки України

Міністерство оборони України

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України

Кіберполіція

Національна поліція України