Мідні руди
Мі́дні ру́ди — природні мінеральні утворення, що містять мідь у таких сполуках і концентраціях, за яких їхнє промислове використання технічно можливе й економічно доцільне.
Зміст
Історична довідка
Мідні руди — одне з найдавніших мінеральних утворень, яке людство почало добувати, обробляти й використовувати для виготовлення інструментів, зброї, прикрас тощо. Існують 2 гіпотези освоєння мідних руд людством: моноцентрична (відкриття здійснене в єдиному центрі) та поліцентрична (самозародження в декількох великих центрах).
Вважають, що первісна обробка мідних руд виникла у 8 тис. до н. е. у південно-східній частині півострова Мала Азія, що прилягає до Месопотамії (тепер територія Туреччини), про що свідчать артефакти, знайдені біля поселення Чайоню-Тепез та неподалік давнього рудника Ергані Маден у верхів’ї р. Тигр (провінція Діярбакир). На захід освоєння мідних руд поширювалося до протоміста Чатал-Хююк, на північ — до Вірменського нагір’я.
У Давній Месопотамії прикраси з міді виготовляли у 6 тис. до н. е., у Стародавньому Єгипті, на Балканському півострові видобували і використовували мідь у 5 тис. до н. е. Мідний рудник, датований приблизно 4 тис. до н. е., виявлений в долині Тімна (Ізраїль).
У Східній Європі знання про способи видобутку мідних руд з’явились на початку 4 тис. до н. е. Мідна доба, яка охоплює приблизно 4–3 тис. до н. е., дала поштовх новому витку розвитку цивілізації, зокрема знарядь праці й культури.
У Китаї розробку родовищ мідних руд, виплавку бронзи почали з 2–3 тис. до н. е., в Південній Америці (Перу) — тільки на початку 1 тис. до н. е.
В Україні на території сучасних Донецької та Луганської областей розташовані стародавні мідні рудники Бахмутської улоговини, які розробляли в епоху бронзи (2 тис. до н. е., зокрема копальня «Картамиш»).
Характеристика
Мідні руди поділяють на сульфідні, оксидні та змішані. У первинних рудах більшості промислових родовищ мідь присутня в сульфідній формі, у зонах окиснення — карбонатами, силікатами, сульфатами, оксидами та іншими сполуками.
Відомо понад 200 мідевмісних мінералів, промислові скупчення утворюють близько 20. Головні мінерали міді в сульфідних рудах, на частку яких припадає понад 90 % світових запасів і видобутку міді: халькопірит (34,5 % Cu), борніт (52–65 % Cu) і халькозин (79,8 % Cu). У мідно-нікелевих родовищах у значних кількостях трапляється кубаніт (22–24 % Cu), в родовищах самородної міді — 98–100 % Cu.
Головні мінерали міді в окиснених рудах: малахіт (57,4 % Cu), азурит (55,5 % Cu), хризокола (36,1 % Cu), брошантит (56,2 % Cu), куприт (88,8 % Cu).
У мідних родовищах часто містяться мінерали заліза, молібдену, вольфраму, свинцю, кобальту, арсену. У значних кількостях є золото, срібло, ванадій.
Поширення
Залежно від обсягів видобутку мідних руд родовища поділяють на:
- унікальні — мають запаси понад 5 млн т міді (Тенієнте, Чукікамата в Чилі та ін.);
- дуже великі — 5–1 млн т;
- середні — 1–0,2 млн т;
- дрібні — менше 0,2 млн т міді.
Загальноприйнятим показником оптимальності розробки родовища мідних руд у промислових цілях вважають не менше 0,5–1 % скупчення міді у сполуках. Зважаючи на це, родовища мідних руд можуть бути:
- багатими — містять Cu 3–2,5 %;
- рядовими — 2,5–1 %;
- бідними — менше 0,5 %.
Серед промислових родовищ мідних руд розрізняють шість генетичних груп і дев’ять промислово-геологічних типів: магматичні (мідно-нікелева руда), карбонатитові (залізомідний і карбонатитовий тип), скарнові, плутоногенні гідротермальні (мідно-порфірові), вулканогенні гідротермальні, колчеданні (самородна мідь, жильний і мідно-колчеданний тип) і стратиформні (мідні сланці й пісковики).
Магматичні родовища представлені сульфідними мідно-нікелевими рудами і мідно-ванадієвими комплексними рудами, з яких, крім міді (вміст 1–2 %) і нікелю, видобувають також кобальт, золото, платину і розсіяні елементи. Поширені:
- в Росії: Печенга, Аллареченське, Монча (Кольський півострів); Талнах, Октябрське, Норильське (Красноярський край);
- у Фінляндії — Порі;
- у Швеції — Кльова;
- у Канаді — Садбері, Томпсон;
- у США — Стіллуотер;
- у ПАР — Бушвельд, Інсізва.
Карбонатитові мідні руди дуже рідкісні. У них, крім міді, міститься магнетит, а породи представлені карбонатами, олівіном, апатитом. Представником карбонатитових є родовище Палабор (ПАР).
Скарнові родовища — комплексні (у їхньому складі молібден, кобальт, бісмут, селен, телур, залізо, свинець, стибій, арсен, нікель, олово, вольфрам) — відомі в
- Казахстані — Саяк;
- Росії — на Уралі (Тур’їнська група), в Західному Сибіру (Юлія);
- США — Кліфтон, Бісбі;
- Мексиці — Долорес.
Плутогенні гідротермальні родовища класифікують на мідно-порфірові (скупчення небагатих мідних або молібден-мідних прожилкових вкраплених руд штокверкового типу в порфірових інтрузіях), відомі в Казахстані (Коунрад), Узбекистані (Кальмакир), Закавказзі (Каджаран), на території Балканського півострова (Медет, Асарел), Чилі (Тенієнте), Перу (Токепала), Панамі (Сьєрро-Колорадо), США (Бінгем, Моренсі, Мануель), Канаді (Веллі-Коппер), і жильні, великі родовища яких трапляються рідко. Відомі в Казахстані (Чатиркульське і Жайсанське), Болгарії (Рсен і Вирлі Бряг), США (Б’ютт, Магма), на Кубі (Матаамбре і Елю-Кобрі).
Колчеданні родовища мідних руд складені переважно із сульфідів заліза. До них зараховують Гайське, Сибайське, Учалінське, Урупське, Худесське й інші в Росії, Ріо-Тінто в Іспанії, Кід-Крік у Канаді, Бессі в Японії і багато інших.
Стратиформні родовища представлені великими покладами мідистих пісковиків і найбільші з них знаходяться в Росії (Удоканське), у Казахстані (Джезказганське), а також покладами мідистих сланців у Німеччині (Мансфельд).
Мідні руди в Україні
Сучасні розвідані промислові родовища мідних руд в Україні невідомі.
Перспективні та прогнозовані ресурси мідних руд оцінені: у Волинському регіоні (в утвореннях трапової формації рифей-венду); на Донбасі і в Дніпровсько-Донецькій западині (в утвореннях теригенної червоно-кольорової формації пермі); у межах Українського кристалічного щита в Середньо-Придніпровському регіоні; у Карпатському регіоні (у метаморфізованих вулканітах Рахівського масиву).
Мінералізація самородної міді в трапах Волині (Луківсько-Ратнівська зона) представлена смугою шириною 3–6 км і довжиною до 120 км. Зруденіння локалізовані у верхніх мигдалекам’яних частинах базальтових (див. Базальт) лав. За якісними показниками рудопрояви району не мають аналогів: уміст міді в рудному концентраті становить 99,5 % та вище за наявності срібла до 0,03 %, золота до 1 г/т, платини — 0,8 г/т і паладію — 0,4 г/т. Загальні ресурси руд Волинського району із середнім вмістом міді 1,0 % оцінюються в 28 млн т металу.
На початку 1990-х самородну мідь було знайдено серед поліметалічних руд у карбонатних породах докембрію Волинського мегаблоку (рудопрояв Курчиці), а на початку 21 ст. — у корах вивітрювання Жданівської ультраосновної інтрузії Бердичівського підняття (Вінницька область) і ультрабазитів Чемерпільської структури Подільського блоку (Кіровоградська область). Рідкісні знахідки самородної міді відомі в Карпатах, Приазов’ї, на Донбасі і Криворіжжі. У рудопроявах переважає ксеноморфна самородна мідь із різноманітними формами виділення.
Джерела
- Самородна мідь України // Державна служба геології надр України. 2019. URL: https://www.geo.gov.ua/samorodna-mid-ukraini/
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / За ред. В. С. Білецького. Донецьк : Східний видавничий дім, 2004–2013.
- Гурський Д. С. Металічні корисні копалини // Гурський Д. С., Єсипчук К. Ю., Калінін В. І. та ін. Металічні і неметалічні корисні копалини : в 2 т. Київ : Центр Європи, 2006. Т. 1. 785 с.
- Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва. Київ; Алчевськ : Видавничий дім «Києво-Могилянська академія» ; ЛАДО, 2013. 542 с.
- Полуніна Г. В., Башкірова Г. О., Коваль О. М. та ін. Мінеральні ресурси України. Київ : Державний інформаційний геологічний фонд україни, 2018. 270 с.
- Mineral commodity summaries 2020. Reston : U.S. Department of the Interior, 2020. 204 p.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Білецький В. С. Мідні руди // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Мідні руди (дата звернення: 27.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 15.07.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
