Хризокола

Хризоко́ла (від грец. χρυσός — золото і κολλα — клей; букв. — золотий клей), зелень гірська, зелень мідна, малахіт кременистий, малахіт мідний, сланець зелений, халькостактит — мінерал класу силікатів, водний силікат міді шаруватої будови.

Хризокола
Синоніми	зелень гірська, зелень мідна, камінь зелений, кремінь малахітовий, малахіт кременистий, малахіт мідний, сланець зелений, халькостактит.
Клас мінералу	силікати
Колір	яскраво- або блідо-блакитний до зеленувато-блакитного, рідше — темно-бурий до чорного
Сингонія	ромбічна
Твердість	2–4
Блиск	скляний, восковий, матовий
Прозорість	непрозорий або просвічує
Густина	1, 9–2, 3 г/см³
Особливі характеристики	крихкий

Історична довідка

Термін є алюзією до назви матеріалу, який здавна використовували для пайки золота. Уперше слово вжив Теофраст у 315 до н. е.

Характеристика

Хімічний склад

Хімічна формула варіативна:

за виданням «Мінералогічний словник» (Лазаренко Є. К., Винар О. М. Мінералогічний словник. Київ, 1975): Cu₃[Si₄O₁₀|(OH)₂];
за виданням «Енциклопедія мінералогії» (англ. Frye K. The Encyclopedia of Mineralogy, Нью-Йорк, 1983): (CuAl)₂H₂Si₂O₅(OH)₄•nH₂O.

Хімічний склад (%): CuO — 45,2 %; SiO₂ — 34,3; H₂O — 20,5.

Домішки: Al₂O₃, СаО, MgO, тонкодисперсні вкрапленики каолініту, опалу, мінералів заліза і манґану.

Фізичні властивості

Сингонія ромбічна. Кристалічна структура подібна структурі палигорськіту. Форма виділення — ниркоподібні, гроноподібні аґреґати, кірки, землиста або щільна емалевидна маса. Густина — 1,9–2,3 г/см³. Твердість за шкалою твердості мінералів Мооса — 2–4. Колір яскраво- або блідо-блакитний до зеленувато-блакитного, рідше — темно-бурий до чорного. Блиск скляний, восковий, матовий. Непрозорий, зрідка — слабо просвічує. Злам раковистий. Через низьку твердість, водоутримання та схильність до розтріскування чутливо реагує на високі температури, фізичні та хімічні навантаження.

Асоціації: азурит, галуазит, куприт, малахіт, нонтроніт, тенорит.

Різновиди

У залежності від хімічного складу і фізичних властивостей виокремлюють:

хризоколу глиноземисту, або піларит — суміш хризоколи з каолінітом;
хризоколу-кварц — зростки хризоколи з кварцом;
хризоколу колоїдальну, або корнюїт — колоїдно-дисперсний мідний силікат, знайдений у Люнебурзькому степу поблизу м. Ганновера;
хризоколу пухирчасту — пухирчасті аґреґати, які утворюють кірочки на пісковиках (трапляється, зокрема, у Жезказганському родовищі мідних руд у Казахстані);
демидовіт, ціанохальцит — фосфоровмісні різновиди (до 9 % Р₂О₅) та ін.

Походження. Поширення

Трапляється в зоні окиснення мідних родовищ серед кременистих порід. Поширений гіпергенний мінерал, виявлений на всіх континентах.

Знахідки: Англія (графство Корнуолл), Чилі (копальня Чукікамата в комуні Кокімбо), Росія (поблизу м. Нижнього Тагілу, Уральські гори), Словаччина (поблизу м. Банської-Бистриці), Ізраїль (долина Тімна), Республіка Конго (провінція Катанга), США (штати Аризона, Нью-Мексико, Юта), Мексика (шт. Сонора), Австралія (шт. Квінсленд).

Виявлений у родовищах мідних руд, серед яких найбільші розташовані у Німеччині: Купферберг (земля Баварія), Ділленбург (земля Гессен), Шнеєберг (земля Саксонія) та ін, а також у Чехії — Їлемніце (Ліберецький край).

Значення

Локальні накопичення хризоколи — мідні руди. Декоративний і дорогоцінний камінь. Мають попит зростки хризоколи з іншими мінералами: хризоколовий кварц (хризокола, кварц), так званий ейлатський камінь (хризокола, малахіт, бірюза), азуліта (хризокола, азурит, малахіт, куприт, діоптаз). Справляє токсичну дію на певних живих істот, що спонукало до використання хризоколи в суднобудуванні як добавки до фарб для запобігання небажаної акумуляції мікроорганізмів, водоростей і тваринних організмів на занурених під воду конструкціях суден.

Література

Blümner H. Chrysokolla 2 // Paulys Realencyclopädie der classischen Altertumswissenschaft : in 29 bd. Stuttgart : Metzler, 1899. R. 1. Bd. 3. P. 2515.
Dana J., Dana E. System of Mineralogy : in 3 vol. 7th ed. New York : Wiley, 1944–1946.
Лазаренко Є. К., Винар О. М. Корунд // Мінералогічний словник. Київ : Наукова думка, 1975. 774 с.
Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / За ред. В. С. Білецького. Донецьк : Донбас, 2007. Т. 2. 670 с.
Okrusch M., Matthes S. Mineralogie. Einführungin die spezielle Mineralogie, Petrologieund Lagerstättenkunde. 9 aufl. Berlin : Springer, 2014. 728 p.
Хризокола // Мінералого-петрографічний словник : в 2 т. / Уклад.: В. С. Білецький, В. Г. Суярко, Л. В. Іщенко. Харків : Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» ; Київ : ФОП Халіков Р. Х., 2018. Т. 1: Мінералогічний словник. 444 с.

Автор ВУЕ

В. С. Білецький

Покликання на цю статтю: Білецький В. С. Хризокола // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Хризокола (дата звернення: 28.04.2024).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 26.10.2023

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів

Хризокола

Зміст

Історична довідка

Характеристика

Хімічний склад

Фізичні властивості

Різновиди

Походження. Поширення

Значення

Література

Автор ВУЕ

Важливо!

Офіс Президента України

Верховна Рада України

Кабінет Міністрів України

Служба безпеки України

Міністерство оборони України

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України

Кіберполіція

Національна поліція України