Галуазит

Галуази́т (від прізвища геолога Ж. Б. Ж. Омаліуса д’Аллуа), енделіт — мінерал, шаруватий силікат, складник деяких глин.

Галуазит
Синоніми	енделіт
Клас мінералу	силікати
Колір	білий, сірий, голубуватий, іноді з жовтуватим, бурим та іншими відтінками
Сингонія	ромбічна
Твердість	1–2, 5
Блиск	матовий
Густина	2-2, 6 г/см³

Історична довідка

Уперше галуазит виявив біля м. Льєжа геолог Ж. Б. Ж. Омаліус д’Аллуа (фр. Jean-Baptiste-Julien d’Omalius d’Halloy; 1707–1789; Бельгія). 1826 мінерал описав П. Бертьє і назвав його на честь першовідкривача.

Характеристика

Хімічна формула: Al₂Si₂O₅(OH)₄ або Al₄(OH)₈[Si₄O₁₀] x n H₂O де n<4.

При n = 4 — гідрогалуазит. При n = 0 — метагалуазит.

Сингонія моноклінна. Твердість за шкалою твердості мінералів Мооса 1–2,5.

Густина 2–2,6 г/см³. Колір білий, сірий, голубуватий, іноді з жовтуватим, бурим та іншими відтінками. Блиск матовий.

У воді розмокає, утворюючи суспензію і пластичну масу. Продукт гідротермічної зміни або поверхневого вивітрювання алюмосилікатних мінералів, таких як польові шпати. Асоціює з каолінітом, алофаном, алунітом.

Різновиди

галуазит-ґарнієрит (криптокристалічна суміш галуазиту з ґарнієритом);
галуазит мідистий (різновид з Дашкесанського родовища (Азербайджан), містить 2,74–26,18 % оксиду міді CuO);
галуазит нікелистий (містить до 2,5 % оксиду нікелю NiO);
галуазит хромистий (світло-блакитний, містить до 0,6 % оксиду хрому Cr₂O₃).

Поширення

Поширений мінерал. Родовища відомі у Бельгії, Португалії, Німеччині (федеральна земля Баварія), Росії (Уральські гори, в Хакасія), США (штати Колорадо, Індіана, Кентуккі, Північна Кароліна, Аризона та ін.). В Україні є в Криворізькому залізорудному басейні.

Значення

Використовують у виробництві цементу, для виготовлення керамічних матеріалів.

Література

Bates T., Hildebrand F., Swineford A. Morphology and Structure of Endellite and Halloysite // American Mineralogist. 1950. Vol. 35. P. 463–484.
Faust G. T. The Endellite-Halloysite Nomenclature // American Mineralogist. 1955. Vol. 40. P. 1110–1118.
Лазаренко Є. К., Винар О. М. Фельзит // Мінералогічний словник. Київ : Наукова думка, 1975. 774 с.
Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / За ред. В. С. Білецького. Донецьк : Східний видавничий дім, 2013. Т. 3. 644 с.
Галуазит // Мінералого-петрографічний словник : в 2 т. / Уклад.: В. С. Білецький, В. Г. Суярко, Л. В. Іщенко. Харків : Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» ; Київ : ФОП Халіков Р. Х., 2018. Т. 1: Мінералогічний словник. 444 с.

Автор ВУЕ

В. С. Білецький

Покликання на цю статтю: Білецький В. С. Галуазит // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Галуазит (дата звернення: 14.05.2024).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 21.09.2023

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів

Галуазит

Зміст

Історична довідка

Характеристика

Різновиди

Поширення

Значення

Література

Автор ВУЕ

Важливо!

Офіс Президента України

Верховна Рада України

Кабінет Міністрів України

Служба безпеки України

Міністерство оборони України

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України

Кіберполіція

Національна поліція України