Білоконський, Іван Петрович
Білоко́нський, Іва́н Петро́вич (06.06.1855, м. Чернігів, тепер Україна — 07.02.1931, м. Харків, тепер Україна) — освітній, громадський та земський діяч, представник народництва, педагог, письменник, журналіст. Писав російською мовою.
|
Білоконський, Іван Петрович | |
|---|---|
| Народження | 06.06.1855 |
| Місце народження | Чернігів |
| Смерть | 07.02.1931 |
| Місце смерті | Харків |
| Місце діяльності | Україна |
| Напрями діяльності | народна освіта, педагогіка, публіцистика |
Життєпис
Народився у сім’ї лікаря. Навчався у Новозибківському повітовому училищі (тепер м. Новозибків Брянської області Російської Федерації; закладу не існує). Після закінчення Чернігівської гімназії з 1873 працював народним учителем, зокрема у с. Ольшаниці (тепер Білоцерківського району Київської області).
Був вільним слухачем Київського університету (1874, 1877; тепер Київський національний університет імені Тараса Шевченка). Під час навчання долучився до громадсько-політичного руху народників.
У 1875–1876 навчальному році працював учителем у Городищенському однокласному міністерському училищі.
З 1877 був співробітником газети «Одеський вісник» і водночас відвідував лекції Новоросійського (Одеського) університету (тепер Одеський національний університет імені І. І. Мечникова).
Улітку 1879 виїхав за кордон (Німеччина, Австрія). Після повернення 18.08.1879 його заарештовано за зв’язок із народовольцями (див. «Земля і воля»), у липні 1880 заслано до Сибіру (перебував у містах Красноярську, Мінусинську). На засланні публікував статті у низці газет — «Сибір» («Сибирь», м. Іркутськ), «Східний огляд» («Восточное обозрение», м. Санкт-Петербург) тощо.
У вересні 1886 повернувся із заслання. Співпрацював у газетах «Орловський вісник» («Орловский вестник»), «Російські відомості» («Русские ведомости»), журналах «Російське багатство» («Русское богатство»), «Вісник Європи» («Вестник Европы»), «Російська думка» («Русская мысль»), «Російська школа» («Русская школа»), «Освіта» («Образование»), «Вісник виховання» («Вестник воспитания»), «Південні записки» («Южные записки»), «Земський збірник Чернігівської губернії» («Земский сборник Черниговской губернии») та інших.
На початку 1894 обраний членом Санкт-Петербурзького комітету грамотності. Учасник ІХ з’їзду природодослідників і лікарів (1894), II з’їзду діячів технічної та професійної освіти (1895).
Працював у статистичних відділах та відділах народної освіти земств міст Орла, Курська, Харкова.
Член Союзу взаємодопомоги російських письменників (з 1897), «Харківського товариства поширення грамотності серед народу» (з 1899).
За направленням Харківської губернської земської управи взяв участь у Паризькій виставці (1900) з метою вивчення питання народної освіти в країнах Європи.
Примкнув до Конституційно-демократичної партії (1905).
Упродовж харківського періоду діяльності читав публічні лекції, виступав з доповідями, працював над монографіями з історії та розвитку земства й народної освіти, мемуарами.
Науковий і творчий доробок
Автор праць з історії земства, низки мемуарних і белетристичних творів.
Першу статтю «Боротьба за існування у сфері народної освіти» опублікував 1875 у газеті «Київський телеграф». Цього ж року з’явилося і його перше оповідання «Оля».
Серед праць: «Земство і конституція» (1910), монографія «Земський рух» (1914; перекладена німецькою), мемуари «Данина часу» (т. 1–3; 1918–1930) та інші.
Редактор і один з авторів 10-го тому «Народної енциклопедії наукових і прикладних знань» (Москва, 1910), присвяченого питанням народної освіти.
Праці
- По тюрмам и этапам. Очерки тюремной жизни и путевые заметки от Москвы до Красноярска. Орел : Типография «Орловского вестника», 1887. 240 с.
- Рассказы : в 4 т. Ростов-на-Дону : Донская речь, 1900–1907.
- О мелкой земской единице. Харьков : Типография Н. В. Петрова, 1903. 45 с.
- Земское движение. 2-е изд., испр., доп. Москва : Задруга, 1914. 397 с.
- Дань времени. Воспоминания. Москва : Задруга, 1917. 368 с.
- В годы бесправия. Москва : Всесоюзное общество политкаторжан и ссыльно-поселенцев, 1930. 160 с.
Література
- Калібаба Д. П. Відомі діячі культури, науки, політики Чернігівщини. Чернігів : Редакційно-видавничий відділ комітету інформації, 1998. С. 21.
- Коломієць Т. В. Харківське товариство поширення в народі грамотності (1869–1920). Харків : Консум, 1998. 192 с.
- Панченко В. І. Формування світогляду І. П. Білоконського (1855–1931) // Сіверянський літопис. 2007. № 3. С. 24–29.
- Панченко В. І. Іван Петрович Білоконський: біографія (1855–1931 рр.) // Сiверянський лiтопис. 2011. № 2. С. 70–80.
- Панченко В. І. Погляди І. П. Білоконського на проблеми народної освіти // Сіверянський літопис. 2014. № 1–3. С. 177–183.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Білоконський, Іван Петрович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Білоконський, Іван Петрович (дата звернення: 6.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 28.05.2023
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
