Біляль аль-Хабаші

Біляль закликає на молитву. Мініатюра 16 ст., Османська імперія

Бі́ляль ібн Ра́бах аль-Ха́баші (Біляль ібн Хамама, Біляль Африканець; араб. بلال بن رباح الحبشي‎, Bilāl ibn Rabāḥ; дати народження і смерті достеменно невідомі, бл. 580, м. Мекка, тепер Саудівська Аравія — бл. 640/641, м. Дамаск, тепер Сирія) — сподвижник пророка Мухаммада, один із перших мусульман, перший муедзин.

Походив із Ефіопії, був рабом заможнього мекканця. Вважається другим дорослим після Абу Бакра ас-Сіддика, хто відмовився від ідоловклоніння і прийняв іслам. За переказом, після навернення зазнав знущань і тортур від хазяїна, але не зрікся віри. Був визволений з рабства Абу Бакром.

Разом з Мухаммадом та ранньою мусульманською громадою здійснив гіджру. За глибокий, мелодійний і гучний голос вибраний Пророком як муедзин. Білялю аль Хабаші приписують остаточне формулювання вранішнього азана, схвалене Мухаммадом. Посів авторитетне становище серед мусульман м. Медини, був призначений розпорядником скарбниці. Брав участь у всіх військових битвах з мекканцями, згодом — з Візантією.

З ім’ям Біляля аль-Хабаші пов’язують азани, виголошені після віхових перемог мусульман (зокрема, після завоювання Мухаммадом Мекки, бл. 630).

Після смерті Пророка припинив співати азан, останні роки життя мешкав у Сирії. Знову його голос мусульмани почули вже після захоплення халіфом Омаром ібн аль-Хаттабом м. Єрусалима (бл. 637). Незадовго до смерті ще раз відвідав Медину, де зустрівся з онуками Мухаммада — Хасаном ібн Алі та Хусейном ібн Алі, вшанував могилу Пророка, востаннє заспівав азан у мединській мечеті.

Життєпис діяча часто згадують як приклад історичної відкритості умми, де високий статус залежав від віри і відданості, а не кольору шкіри, національності, соціального походження.

Література

  1. Ashtiyani H. M. Bilâl d’Afrique, le muezzin du Prophète. Montréal : la Cité du Savoir, 1999. 180 p.
  2. Robinson D. Muslim Societies in African History. Cambridge : Cambridge University Press, 2004. 242 p.
  3. Levtzion N., Pouwels R. The History of Islam in Africa. Athens : Ohio University Press ; Oxford : James Currey, 2010. 592 p.
  4. Біляль аль-Хабаші // Ісмагілов С. В., Козловський І. А. Халіков Р. Х. та ін. Іслам: Енциклопедичний словник. Київ : Бібліотека ісламознавства, 2021. С. 98.

Автор ВУЕ

А. В. Арістова


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Арістова А. В. Біляль аль-Хабаші // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Біляль аль-Хабаші (дата звернення: 12.05.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
06.01.2022

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України


Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶