Бісексуальність

Бісексуа́льність (від лат. bi…, з bis — двічі та сексуальність) — здатність особи переживати романтичний та / або статевий потяг як до жінок, так і до чоловіків, на відміну від гетеросексуальності (статевий потяг до особи протилежної статі) та гомосексуальності (статевий потяг до особи своєї статі).

Історична довідка

Прояви бісексуальності спостерігалися у тваринному світі, у різних людських суспільствах та культурах протягом історії. Однак термін «бісексуальність», як і поняття «гетеросексуальність» та «гомосексуальність», почали використовувати в 19 ст.

Уперше слово «bisexual» у значенні сексуального потягу до обох статей використав психолог Р. фон Крафт-Ебінг (1840, Німеччина — 1902, Австрія). Він досліджував осіб із маскулінною та фемінінною поведінкою. До цього термін використовували: для позначення людей із набором жіночих та чоловічих органів; щодо змішаного типу організації освіти (у класах навчаються і хлопці, і дівчата).

Під час поширення еволюційних та психоаналітичних теорій вважалось, що людина розвинулася з примітивного стану гермафродита до статево диференційованої форми, тому, відповідно, і бісексуальність із розвитком особистості пригнічується і перетворюється на моносексуальність.

Так, психіатр З. Фройд 1905 стверджував, що бісексуальні переживання властиві усім. Проте інверсія статевого об’єкта — гомосексуальність — є результатом затримки психосексуального розвитку. Такий підхід тривалий час проіснував у клінічній практиці й підтримується окремими фахівцями.

У пізніших працях З. Фройд та інші психоаналітики використали термін «бісексуальність» для опису осіб з одночасно гетеро- та гомосексуальними проявами. Модель розладу поступово почала відходити на другий план, поступаючись складнішим моделям, побудованим на основі опитувань, кроскультурних досліджень та спостережень за клінічними зсувами у лікуванні пацієнтів. Так, біолог А. Ч. Кінсі 1948 завдяки інтерв’юванню понад 1,5 тисяч осіб за 7-вимірною шкалою виявив, що сексуальна орієнтація є радше спектром і може варіюватися від гетеросексуальності до гомосексуальності. У подальших дослідженнях континуум А. Ч. Кінсі визнавався неправомірним. Була запропонована шкала «асексуальність–бісексуальність» (від низьких рівнів гетеро- та гомоеротизму до високих). Бісексуали обох статей демонстрували більше сексуальної активності, ніж гетеросексуали та гомосексуали.

1979 В. Мастерс (1915–2001; США) і В. Джонсон (1925–2013; США) виокремили серед бісексуалів тих, для кого стать сексуальних партнерів не має значення, — амбісексуалів (мають часті статеві контакти як із жінками, так і з чоловіками, проте майже ніколи не встановлюють з ними стійких зв’язків.

Визначення бісексуальності набуло сучасної форми завдяки дослідженням у галузях психології, біології, сексології. Зважаючи на відкриття варіабельності гендерної ідентичності та експресії, Американська психологічна асоціація ототожнює бісексуальність із пансексуальністю, називаючи її романтичним та / або статевим потягом до осіб будь-якої статі чи гендеру.

Характеристика

Ознаки

Бісексуальною вважається людина, яка має потяг до осіб обох статей, навіть якщо вона не має бісексуальної активності. Так, деякі особи можуть називати себе бісексуалами, не маючи жодного сексуального досвіду, і навпаки — геї та лесбійки, які іноді мають гетеросексуальні стосунки, можуть не вважати себе бісексуальними.

Бісексуальна орієнтація також не обов’язково означає рівнозначний потяг до обох статей. Люди, які надають чітку, але не виключну сексуальну перевагу одній статі перед іншою, також визначають себе як бісексуали.

У більшості бісексуалів під час обрання партнера головну роль відіграють особистісні та фізичні особливості, можливість задовольняти певні емоційні потреби, рідше — гендерна ідентичність чи експресія.

Причини

Точні причини бісексуальності невідомі, однак більшість теорій підтримують її зумовленість взаємодією генетичних, гормональних та екологічних впливів і не розглядають як персональний вибір. Відсутні істотні докази впливу на сексуальну орієнтацію досвіду ранньої соціалізації чи психотравмуючого досвіду.

Хоча жодна теорія про причину сексуальної орієнтації не отримала широкої підтримки, вчені віддають перевагу біологічно обґрунтованим теоріям.

Типологія

Типи бісексуальності:

Реальна (справжня) бісексуальність — людина має емоційний та / або сексуальний потяг до осіб обох статей, незалежно від наявності чи відсутності сексуальної активності.

Минуща бісексуальна поведінка:

  • транзиторна (псевдобісексуальність) — трапляється в гетеро- та гомосексуалів протягом коротких проміжків часу, після чого вони повертаються до сексуальної активності, яка відповідає їхній реальній орієнтації; може спостерігатися в умовах вимушеної статевої ізоляції (у закладах із розмежуванням освіти для дівчат і хлопців, у в’язницях) чи при комерційному наданні сексуальних послуг, коли сексуальна активність зумовлена обмеженнями ситуації, а не вільним вибором;
  • транзитна (перехідна) — спостерігається, коли індивід переходить від однієї сексуальної орієнтації до іншої, у якій зазвичай і залишається; наприклад, бісексуальність при переживанні кризи ідентичності (пубертатний період, рання зрілість) або бісексуальність внаслідок особливого життєвого досвіду (в результаті експериментування з новими формами сексуальної поведінки);
  • захисна (вмотивована) — проявляється як спроба людини приховати свої виключно гомосексуальні інтереси та уникнути розголосу; може також здійснюватися з метою отримати зиск (просування по службі) чи емоційну сатисфакцію (довести рівність статей).

Типи сексуальних ідентичностей, які містять бісексуальність:

  • амбісексуальність (властива особам, які реагують на сексуальну стимуляцію, незалежно від статі партнера);
  • пансексуальність (передбачає можливість емоційного та / або сексуального потягу до всіх людей, незалежно від їхньої гендерної ідентичності чи біологічної статі);
  • полісексуальність (емоційний та / або сексуальний потяг може переживатися щодо найбільш привабливих для особи гендерів);
  • омнісексуальність (вибір сексуального / романтичного партнера здійснюється переважно на основі гендеру, який найбільше до вподоби особі).


Поширеність

У популяції бісексуали перебувають між двома нерівнозначними полюсами: великим, представленим гетеросексуалами, і доволі малим, представленим гомосексуалами. Тому чисельність бісексуалів зазвичай додається до меншого полюса, в який також включають інших представників ЛГБТК+ і який не перевищує 10 % у популяції.

Згідно з опитуванням Інституту Геллапа (2021), серед дорослого населення США як бісексуальних себе ідентифікують 4,3 % жінок і 1,8 % чоловіків.

Сприйняття

Бісексуальність (поряд із гомосексуальністю) тривалий час вважали «нетрадиційною сексуальною орієнтацією», піддаючи цькуванню та переслідуванням. Нормалізації терміна сприяє соціальний та політичний активізм за права людей ЛГБТК+ (лесбійок, геїв, бісексуалів і трансгендерів).

У суспільстві існує тенденція до бісексуальної невидимості — ігнорування, видалення, фальсифікування чи переосмислення доказів бісексуальності в засобах масової інформації, культурі, історії, науці тощо. Існування бісексуальності також доволі часто заперечується, що може пояснюватися проявами біфобії — нетерпимості чи страху змінити уявлення про власну сексуальну орієнтацію.

Спільнота бісексуалів має власні символи: рожево-пурпурово-синій прапор та подвійний місяць.

Завдяки зусиллям ЛГБТК+ активістів відбуваються зрушення у соціальній політиці щодо прав людини, включення тематики бісексуальності до медіа та мистецтва, поширення громадських ініціатив підтримки та самоорганізація бісексуальних спільнот.

Література

  1. Fox R. Bisexuality Inperspective // Education, Research, and Practice in Lesbian, Gay, Bisexual, and Transgendered Psychology: A Resource Manual / Ed. by B. Greene, Gl. Croom. Thousand Oaks : Sage Publications, 2000. P. 161–206.
  2. Angelides S. A History of Bisexuality. Chicago : University of Chicago Press, 2001. 281 p.
  3. Klein F. The Bisexual Option. 2nd ed. New York : Routledge, 2014. 230 p.
  4. Словник ґендерних термінів / Уклад. З. В. Шевченко. Черкаси : Чабаненко Ю., 2016. 336 с.
  5. Jones J. M. LGBT Identification Risesto 5,6 % in Latest U.S. Estimate // Gallup. 2021. URL: https://news.gallup.com/poll/329708/lgbt-identification-rises-latest-estimate.aspx

Автор ВУЕ

М. С. Дворник


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Дворник М. С. Бісексуальність // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бісексуальність (дата звернення: 11.05.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
12.05.2023

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України


Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶