Вибухові роботи
Вибухо́ві робо́ти, підривні роботи, висаджувальні роботи — сукупність виробничих процесів для промислових і військових цілей, виконані за допомогою вибухових речовин із метою руйнування твердих середовищ.
Зміст
Загальні відомості
За допомогою вибуху здійснюють дроблення матеріалів, їх ущільнення, направлене переміщення, вивчення будови земної кори, гірничорозвідувальні роботи на родовищах корисних копалин, а також проходку канав, шурфів, штолень, стовбурів тощо. Основні галузі застосування вибухової технології — гірнича справа та будівництво. Енергоносіями слугують переважно хімічні вибухові речовини, іноді — стиснене повітря, електричний розряд та ін.
Історична довідка
Перша письмова згадка про вибухові роботи в рудниках збереглася в «Книзі гірничого суду» м. Банська Штявниця. 08.02.1627 офіційно вважається початком застосування у гірництві вибухової технології. Інновація швидко поширилася Європою та Америкою.
1839 інженер Ч. Паслі (Велика Британія) першим використав електричний детонатор для локалізації аварії військового корабля.
В Україні вибухові роботи вперше застосовані 1838 на шахтах Лисячого Байраку (тепер м. Лисичанськ).
Характеристика
Методи і способи ведення
На початку розповсюдженим способом проведення вибухових робіт було просвердлювання отворів на значну глибину і закладення заряду пороху у створений отвір. Потім решти отвору заливали глиною чи іншою м’якою мінеральною речовиною, яка при висиханні давала щільний шар. Дріт, закладений в отвір під час цього процесу, видаляли й замінювали доріжкою з пороху. Цей порох підпалювали паперовим ґнотом, змазаним мастилом. Довжину ґноту підбирали так, щоб людина, яка здійснює підрив, встигла дістатися місця укриття.
Пізніше було розроблено пороховий запобіжник, який вставляли у водонепроникний шнур, що горить із постійною та рівномірною швидкістю. Такий запал було замінено на довгий шматок дроту для подачі електричного заряду, який запалював вибухову речовину.
Залежно від розташування заряду, його форми й величини застосовують методи вибухових робіт: зовнішні, шпурові, котлові, малокамерні, свердловинні, камерних зарядів та метод вибуху на «викид».
Способи вибухових робіт — сукупність прийомів підривання зарядів вибухових речовин у заданій послідовності та в заданий момент часу з використанням засобів, що забезпечують безпеку вибуху. Їх класифікують залежно від застосовуваних засобів (вогневі, електричні, із детонуючим шнуром); інтервалу між вибухами окремих зарядів у серії (миттєвий, сповільнений, короткосповільнений); особливостей розташування зарядів (однорядне, багаторядне).
Управління процесом при вибуховій технології здійснюється: дозуванням енергії в заряді вибухових речовин (ВР), регулюванням амплітуди і тривалості імпульсу вибуху за рахунок зміни агрегатного стану ВР або використання зарядів з демпфуючим повітряним проміжком; геометрією розміщення системи зарядів у просторі; застосуванням різних способів і послідовності ініціювання окремих зарядів із метою їхньої раціональної взаємодії.
Етапи
Розрізняють підготовчий етап, власне вибухові роботи, заключний етап вибухових робіт.
Підготовчий етап: підбір персоналу і зберігання ВР, оформлення документів на ведення робіт.
Власне вибухові роботи: розробка проекту вибуху або паспорта буровибухових робіт; підготовка ВР до використання (транспортування до місця вибуху, виготовлення патронів-бойовиків, зарядження й забивання зарядів), монтаж вибухової мережі та ініціювання зарядів.
Заключний етап: огляд місця вибуху та, за необхідності, ліквідація залишків ВР, що не вибухнули, та зарядів, які відмовили.
Використання
Загальні вибухові роботи використовують:
- у підземних виробках і на поверхні об’єктів гірничорудної і нерудної промисловості, (не)безпечних за вибухами газу та пилу;
- на відкритих гірничих розробках;
- у сейсморозвідці;
- при прострільно-вибухових та інших роботах у нафтових, газових, водяних та інших свердловинах).
Спеціальні вибухові роботи використовують:
- для розпушування мерзлих ґрунтів, на болотах, підривання льоду, підводні вибухові роботи;
- для руйнування гарячих масивів;
- в обробці матеріалів (різання, зварювання, зміцнення та інші) енергією вибуху;
- при рушенні будівель, споруд і дробленні фундаментів;
- для корчування пнів, валки лісу, розпушування змерзлих дров і балансів, ліквідації заторів при лісосплаві, у боротьбі з лісовими пожежами;
- у підземних виробках і на поверхні нафтових шахт;
- при проведенні тунелів і будівництві метрополітену;
- при проведенні гірничорозвідувальних виробок;
- у наукових і навчальних цілях.
Правила безпеки
Вибухова технологія потребує дотримання спеціальних правил безпеки, що містять:
- основні положення щодо загального порядку використання ВР, їхньої класифікації за ступенем небезпеки при поводженні з ними й умов використання;
- маркування;
- порядок одержання дозволу на використання, зберігання, випробування та місця зберігання;
- умови ведення;
- вимоги до персоналу;
- правила перевезення ВР і доставки до місць роботи та зберігання на місцях роботи;
- відомості про безпечні відстані при проведенні робіт і зберіганні ВР;
- порядок приймання, відпускання та обліку ВР, поводження з ними (правила сушіння, подрібнення, розморожування тощо), знищення ВР;
- опис способів підривання, виготовлення патронів-бойовиків, підпалювальних і контрольних трубок.
Регламентують загальні правила проведення вибухових робіт, які містять вимоги до технічної документації й персоналу для їхнього проведення; вимоги до охорони небезпечних зон і попередження входу людей в ці зони; врахування особливостей масових вибухів та гірничотехнічних умов, заряджання шпурів і конструкцій зарядів; приписи щодо ліквідації зарядів, які не вибухнули (відмов).
Додатково
У «Книзі гірничого суду» м. Банська Штявниця зазначено, що «тірольський гірник Каспар Вайндаль 8 лютого 1627 року провадив у штольні вибух, використовуючи чорний порох».
1843 вибухові роботи застосовували у процесі будівництва Південно-Східної залізниці у Великій Британії для видалення високогірної скелі поблизу м. Дувра. У цій операції було зміщено близько 400 тис. куб. м крейди, що, за підрахунками, зекономило 6 місяців трудомістких робіт і 7 000 фунтів стерлінгів коштів.
Джерела
- НПАОП 0.00-1.17-92. Єдині правила безпеки при вибухових роботах (101) // Державні Нормативні акти з охорони праці. URL: https://dnaop.com/html/101/doc-НПАОП_0.00-1.17-92
- НПАОП 0.00-1.67-13. Технічні правила ведення вибухових робіт на денній поверхні (32392) // Державні Нормативні акти з охорони праці. URL: https://dnaop.com/html/32392/doc-НПАОП_0.00-1.67-13
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / За ред. В. С. Білецького. Донецьк : Східний видавничий дім, 2004–2013.
- Підривні роботи // Шмиг Р. А., Боярчук В. М., Добрянський І. М. та ін. Термінологічний словник-довідник з будівництва та архітектури. Львів : [б. в.], 2010. С. 150.
- Кобилянський Б. Б., Мнухін А. Г., Мнухін В. А. Нові методи забезпечення безпеки при вибухових роботах // Сучасні ресурсоенергозберігаючі технології гірничого виробництва. 2018. Вип. 1. С. 116–123.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Білецький В. С. Вибухові роботи // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Вибухові роботи (дата звернення: 29.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 18.12.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
