Відповідальність конституційна

Відповіда́льність конституці́йна — вид соціальної відповідальності та юридичної відповідальності, що полягає у примусовому зазнанні засобів впливу за протиправне діяння (ретроспективний аспект) та у відповідальному стані зобов’язаного суб’єкта (позитивний аспект).

Загальні відомості

Відповідальність конституційна виступає найважливішою гарантією реалізації й захисту Конституції. Цей вид відповідальності існує у сфері конституційно-правових відносин, передбачений нормами конституційного права і характеризується специфічним колом суб’єктів, механізмом реалізації, санкціями.

Ознаки відповідальності конституційної

Ознаки відповідальності конституційної можна поділити на дві групи:

а) ознаки, що характеризують відповідальність конституційну як суспільно-політичний феномен, її значення, місце у суспільстві, співвідношення, зв’язки з іншими видами відповідальності, тобто загальні ознаки, що розкривають це явище загалом, не вдаючись до деталізації;

б) ознаки, що вказують на специфічні риси, притаманні відповідальності конституційній, розкривають її внутрішню сутність, за допомогою яких відповідальність конституційну можна відрізнити від інших видів юридичної відповідальності.

Загальні ознаки

  • Відповідальність конституційна є видом юридичної відповідальності та водночас є особливою формою соціальної відповідальності, що поєднує її різні види. Виступаючи у своєму позитивному аспекті, відповідальність конституційна становить вищу форму соціальної відповідальності: у своєму позитивному відношенні до виконання соціальних обов’язків людина не усвідомлює їхньої конкретної належності до певної сфери, таке відношення формується на надгалузевому рівні відповідальності конституційної.
  • Складна структура відповідальності конституційної, оскільки сюди включено соціальну відповідальність та загальні засади відповідальності, що спрямовують галузеві види юридичної відповідальності й конкретні прояви відповідальності конституційної. Цей інститут має складну внутрішню ієрархічну структуру. Вона складається не тільки із загальних заборон на вищому рівні системи, але також містить норми, які визначають активну відповідальність суб’єкта, його можливу та соціально необхідну поведінку.
  • Відповідальність конституційна є одним з елементів конституційного ладу, оскільки виступає особливим феноменом у системі соціальних зв’язків. Суть феномена може бути зрозумілою при дослідженні ролі відповідальності конституційної у системі більш високого рівня — конституційного ладу.
  • Відповідальність конституційна має політичний характер, що зумовлюється специфікою конституційних правовідносин. Вона часто має спільні з політичною відповідальністю підстави, суб’єкти, наслідки. Існує думка, що відповідальність конституційна є різновидом політичної, проте політична відповідальність особи означає не порушення нею конституційних норм, не виконання обов’язків, а втрату нею політичної підтримки з різних підстав.
  • Відповідальність конституційна є однією зі специфічних системоутворюючих, кваліфікаційних ознак конституційного права як галузі права. Інститут відповідальності конституційної входить до методу конституційного права, відокремлює цю галузь від інших, вказує на її якісну своєрідність, самостійність.
  • Значення відповідальності конституційної для легалізації та легітимації влади державної. Легалізація державної влади — поняття юридичне, що співвідносять з визнанням, підтримкою того чи іншого явища, інституту, органу, Основним законом. Легітимація державної влади — делегування, передачу влади суспільством його особливій організації — державі, її структурам. Ця передача реалізується на передбачених умовах, що державна влада буде відповідати уявленням людей про її діяльність, їхнім очікуванням. Тому існування реальної відповідальності конституційної державних органів, посадових осіб, загалом відповідальності держави перед особою, суспільством є тим чинником, який стверджує у правосвідомості людини уявлення про справедливість, розумність існуючої державної влади, забезпечуючи тим її легітимність.
  • Відповідальність конституційна має важливе значення як гарантія існування, реалізації та охорони Конституції. Основне призначення відповідальності конституційної — захист Конституції. Інші види юридичної відповідальності покликані виконувати більш розширені функції, хоча не можна недооцінювати роль адміністративної відповідальності та інших видів юридичної відповідальності у справі охорони Конституції.

Спеціальні ознаки

  • Джерелом відповідальності конституційної є не тільки Конституція, але й низка законів, що складають систему конституційного законодавства.
  • Розуміння відповідальності конституційної у двох аспектах: ретроспективному, коли вона настає за протиправну поведінку, конституційне правопорушення та виступає як покарання за нього. У позитивному аспекті вона проявляється як відповідальна поведінка, юридична компетентність, яка настає й при відсутності правопорушення, стимулюючи цим правомірну діяльність її потенційного суб’єкта. Відповідальність конституційна настає й за затримку, несвоєчасне прийняття рішень, прийняття неефективних рішень, за неправильний політичний курс чи стиль керівництва, за нездатність належно виконувати важливі обов’язки.
  • Специфічність підстав відповідальності конституційної. Підставою позитивної відповідальності конституційної є факт набуття спеціального конституційного правового статусу, а підставою ретроспективної — юридичний факт неправомірного виявлення в конституційно-правовій сфері порушення норм Конституції, які відповідно конкретизують у конституційному законодавстві. Специфічною підставою ретроспективної відповідальності конституційної є конституційний делікт (правопорушення).
  • Специфічність санкцій відповідальності конституційної, що зумовлюється характером урегульованих суспільних відносин та їхніх суб’єктів.
  • Відповідальність конституційна має специфічні процедурно-процесуальні форми реалізації, якими виступають: для позитивної відповідальності — система організаційно-процесуальних взаємовідносин із приводу звітності, підконтрольності суб’єктів тощо; для ретроспективної — порядок порушення та розгляду питання про відповідальність винних суб’єктів, які здійснюють уповноважені суб’єкти правозастосовної діяльності. Відповідальність конституційну реалізують певні органи, структури, посадові особи.

Література

  1. Наливайко Л. Р. Позитивний та ретроспективний аспекти конституційно-правової відповідальності // Нова політика. 1999. № 3. С. 54–58.
  2. Наливайко Л. Р. Проблеми визначення поняття, специфічних ознак та функцій конституційної відповідальності в сучасній конституційній теорії // Право України. 1999. № 10. С. 45–50.
  3. Майданник О. О. Конституційно-правова відповідальність: ознаки, підстави, суб’єкти // Право України. 2001. № 2. 288 с.
  4. Батанова Н. М. Співвідношення конституційно-правової відповідальності та політичної відповідальності // Бюлетень Міністерства юстиції України. 2011. № 3. С. 24–31.
  5. Батанова Н. М. Принципи конституційно-правової відповідальності: понятійна та видова характеристика // Правова держава. 2016. Вип. 27. С. 211–218.

Автор ВУЕ

Л. Р. Наливайко


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Наливайко Л. Р. Відповідальність конституційна // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Відповідальність конституційна (дата звернення: 27.04.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: оприлюднено
Оприлюднено:
24.10.2022

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України


Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶