Вілеміт

Віллеміт.jpg

Вілемі́т (від імені короля Віллема І) — мінерал класу силікатів, ортосилікат острівної будови. Цинкова руда, поширений мінерал зони окиснення цинкових родовищ.

Вілеміт

Клас мінералу силікати
Колір безбарвний, іноді зеленувато-жовтого або червонуватого кольору.
Форма кристалів шестикутні призми
Сингонія тригональна
Твердість 5–6
Блиск скляний, жирний
Густина 3, 89–4, 18 г/см³


Історична довідка

Названо на честь короля Нідерландів Віллема I.

Уперше виявлено 1830 у м. Кельмісі (Бельгія). Описав математик і мінералог А. Леві (1795–1841; Франція).

Характеристика

Хімічний склад

Формула Zn2SiO4.

Фізичні властивості

Сингонія тригональна. Густина 3,89–4,18 г/см3. Твердість за шкалою твердості мінералів Мооса 5–6.

Безбарвний, іноді зеленувато-жовтого або червонуватого кольорів. Блиск скляний, жирний. Кристали — шестикутні призми, закінчені ромбоедричними площинами: є чіткі розщеплення, паралельні граням призми та основі. Частіше трапляються гранульовані маси та маси розщеплення.

Походження. Розташування родовищ

Зазвичай утворюється як зміна раніше існуючих сфалеритів рудних тіл і асоціюється з вапняком. Також міститься в мармурі і може бути результатом метаморфізму більш ранніх геміморфітів чи смітсонітів.

Трапляється у метасоматично змінених гранітах.

Найбільші родовища вілеміту розташовані поблизу міст Альтенберг (Бельгія), Цумеб (Намібія), Кабве (Замбія), а також у Канаді (провінція Квебек), Південній Австралії. Значні скупчення відомі у США (штати Аризона, Нью-Джерсі).

Значення

У великих масах використовують як руду цинку. Застосовують під час виготовлення флуоресціюючих екранів. Використовують у ювелірній справі; особливо цінні — жовті прозорі різновиди.

Література

  1. Palache C. The Minerals of Franklin and Sterling Hill, Sussex County, New Jersey. Washington : U.S. Government Publishing Office, 1935. P. 82–88.
  2. Лазаренко Є. К., Винар О. М. Віллеміт // Мінералогічний словник. Київ : Наукова думка, 1975. 774 с.
  3. Anthony J., Bideaux R., Bladh K. et al. Handbook of Mineralogy : in 5 vol. Tucson : Mineralogical Society of America, 1990–2003.
  4. Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / За ред. В. С. Білецького. Донецьк : Донбас, 2004. Т. 1. 640 с.
  5. Віллеміт // Мінералого-петрографічний словник : в 2 т. / Уклад.: В. С. Білецький, В. Г. Суярко, Л. В. Іщенко. Харків : Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» ; Київ : ФОП Халіков Р. Х., 2018. Т. 1: Мінералогічний словник. 444 с.

Автор ВУЕ

В. С. Білецький

Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Білецький В. С. Вілеміт // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Вілеміт (дата звернення: 9.05.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
04.10.2021

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶