Габітус (соціологія)
Га́бітус (фр. habitus — зовнішність, поведінка, від лат. habitus — зовнішність, стан, з лат. habere — тримати, мати) — соціально сформована звичка діяти та мислити у певний спосіб. Одне з головних понять соціологічної концепції П. Бурдьє.
Історична довідка
Використання поняття «габітус» вчені простежують від Аристотеля. У сучасному значенні його почали застосовувати М. Мосс (1872–1950; Франція) і М. Мерло-Понті. Як соціологічну категорію визначив П. Бурдьє у роботах, присвячених «практичному смислу».
Характеристика
За допомогою поняття «габітус» П. Бурдьє намагався подолати відмінність між об’єктивізмом та суб’єктивізмом у соціології. Перший акцентує увагу на тому, що людську поведінку цілковито визначають об’єктивні соціальні структури (соціальні відносини, класові або статусні позиції, рольові вимоги тощо). Другий наголошує на розгляді людської поведінки як такої, що ґрунтується на певному індивідуальному сприйнятті соціальної реальності. На думку П. Бурдьє, об’єктивна соціальна реальність існує лише через її відтворення у діях людей, тому вона має бути засвоєна індивідами у вигляді певних навичок, звичок та уявлень. Габітус є досвідом соціалізації індивідів, які займають певні соціальні позиції. Щодо різних соціальних позицій соціальні відносини мають різну конфігурацію, тому кожній соціальній позиції притаманний окремий габітус. Ступінь подібності різних габітусів залежить від ступеня подібності тих чи інших соціальних позицій. Перебуваючи на тій або іншій соціальній позиції, індивід засвоює певні соціальні уявлення про соціальний простір, набуває певних звичок і навичок сприйняття та поведінки. При цьому він не усвідомлює їхньої зумовленості власною соціальною позицією. Саме ці засвоєні уявлення, звички та навички й мотивують та визначають конкретну людську поведінку, структурні примуси до якої не усвідомлюються, оскільки діють опосередковано через габітус.
Значення
За допомогою поняття «габітус» П. Бурдьє уточнив марксистську концепцію класоутворення: окрім структурної визначеності класу та ідеології як класової свідомості клас має відрізнятися від інших певним габітусом.
Література
- Bourdieu P. Esquisse d’une théorie de la pratique. Genève : Droz, 1972. 272 p.
- Bourdieu P. Le Sens pratique. Paris : Minuit, 1980. 480 p.
- Бурдье П. Структура, габитус, практика // Журнал социологии и социальной антропологии. 1998. Т. 1. № 2. С. 40–58.
- Шматко Н. А. Габитус в структуре социологической теории // Журнал социологии и социальной антропологии. 1998. Т. 1. № 2. С. 60–70.
- Бурдьё П. Практический смысл / Пер. с фр. Санкт-Петербург : Алетейя ; Москва : Институт экспериментальной социологии, 2001. 562 с.
- Бурдьє П. Практичний глузд / Пер. з фр. Київ : Український Центр духовної культури, 2003. 503 с.
- Bourdieu P. Raison pratiques. Sur la théorie de l’action. Paris : Seuil, 2014. 256 p.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Мусієздов О. О. Габітус (соціологія) // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Габітус (соціологія) (дата звернення: 30.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 17.03.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
