Газоконденсатне родовище

Газоконденса́тне родо́вище — один або декілька газоконденсатних покладів, приурочених до єдиної пастки.

Характеристика

Може містити й нафтові (див. Нафта) поклади, що є самостійними скупченнями або великими облямівками промислового значення.

Газоконденсатні родовища характеризують вмістом газового конденсату, тиском максимальної конденсації, тиском початку конденсації, складом пластового газу.

Для газоконденсатного родовища тиск максимальної конденсації становить 5–7(10) Мпа. Основний компонент газів більшості газоконденсатних родовищ — метан, іноді — вуглекислий газ. У конденсатах багатопластових родовищ у нижніх пластах вміст метанових фракцій менший, ароматичних вуглеводнів — більший. Переважна більшість родовищ — змішані (газово-конденсатні).

Через складні фазові переходи під час зниження пластового тиску експлуатацію газоконденсатних родовищ проводять з підтримуванням або без підтримування пластового тиску. Найраціональніший спосіб розробки газоконденсатних родовищ — одночасне відбирання всіх корисних копалин із застосуванням сайклінг-процесу або заводнення.

Класифікація

Газоконденсатні родовища поділяють за вмістом стабільного конденсату С5+вищі у 1 м3 пластового газу (см33):

  • незначний — до 10;
  • малий — 10–150;
  • середній — 150–300;
  • високий — 300–600;
  • дуже високий — понад 600.

Поширення

Газоконденсатні родовища виявлено в межах нафтогазоносних басейнів платформного типу і складчастих областей.

Найвідоміші газоконденсатні родовища: Гронінген (Нідерланди), Панхандл-Г’юготон (США), Альрар, Гурд-Нус, Хасі-Рмель (Алжир), Уренгойське, Оренбурзьке, Новопортівське, Російський Хутір, Окаремське, Уртабулакське (Російська Федерація), Пазенан (Іран), Таглу (Канада).

В Україні є понад 100 газоконденсатних родовищ. Розвідано та оцінено запаси понад 4 трлн м3 природного газу з урахуванням шельфу Чорного та Азовського морів, а також газовмісних вугілля і сланців.

Література

  1. Бойко В. С., Бойко Р. В. Тлумачно-термінологічний словник-довідник з нафти і газу : в 2 т. Київ : Міжнародна економічна фундація, 2004–2006.
  2. Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / За ред. В. С. Білецького. Донецьк : Східний видавничий дім, 2004–2013.
  3. Кондрат Р. М., Кондрат О. Р., Дремлюх Н. С. Розробка та експлуатація газових і газоконденсатних родовищ. Івано-Франківськ : Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу, 2015. 288 с.
  4. Кондрат Р. М. Технологія розробки газових і газоконденсатних родовищ. Івано-Франківськ : Фоліант, 2021. 455 с.

Автор ВУЕ

В. С. Білецький

В. С. Бойко


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Білецький В. С., Бойко В. С. Газоконденсатне родовище // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Газоконденсатне родовище (дата звернення: 30.04.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
30.04.2022

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України


Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶