Гайомард

Гайомард посилає Хушанга на бій з демонами. Ілюстрація з манускрипту «Шах-Наме», 1655

Га́йомард, Гайомарт (пехл. Gayōmard, Gayōmart; авест. Gaya Marеtan — життя людське, смертне життя) — у міфології зороастризму — споконвічний велетень, перший смертний, родоначальник людства. У пізній традиції, перському епосі — перший іранський цар, законодавець і культурний герой.

У міфології

Триває полеміка щодо етимології імені та витоків образу Гайомарда в давній індоіранській міфології.

Авеста містить про нього лише короткі згадки, а не розлогі міфи. Проте дослідники суголосні у висновку, що Гайомард був одним із головних персонажів зороастрійської космології й космогонії. Детальніші міфологічні сюжети переповідає пізніша пехлевійська література, найзмістовніші уривки — «Бундахішн».

За текстами «Бундахішн», був шостим із семи творінь, створений Ормуздом як перший людиноподібний велетень (ширина якого дорівнювала висоті), з епітетами «світлий і білий». За іншими уривками, був сином Ормузда і його дочки землі-Спандармат (див. Амахраспанди), тобто його народження стало наслідком сакрального кровозмішування. Гайомард перебував у світі перші 3 тисячоліття світового циклу поряд із іншими творіннями — невідчутними й нерухомими.

Начебто ще до пришестя Ахрімана Ормузд напустив на Гайомарда сон, а коли той прокинувся — світ уже був уражений злом. Ахріман у прагненні знищити й зіпсувати все твориво Ормузда наслав на Гайомарда демона (дева) смерті Аствіхада, проте велетень уцілів. Гайомарду судилося прожити й правити ще 30 років після приходу Ахрімана. Це правління знаменувало початок нового космічного циклу. Перед смертю вбив дева Арезура (сина Ахрімана).

В Авесті Гайомарда часто супроводжує єдиний створений Бик. Смерть Гайомарда й Бика, за легендою, дала життя рослинному і тваринному світам та людству. З тіла велетня також виникли всі метали. Умираючи, випустив сім’я, яке було «очищене сонячним світлом» (сім’я Бика, відповідно, місячним). Із частини Гайомардового сімені через 40 років виріс кущ (часто перекладають як ревінь), ще 15 років потому він перетворився на першу людську пару в одному тілі. Загалом від Гайомарда утворилися 25 рас.

Згідно з Яштами, був першим, хто прийняв учення Ормузда, предком аріїв.

За переказом, по смерті опинився праворуч від Ормузда, його безсмертна душа перебуває разом із амахраспандами, душею Заратуштри та ін. У призначений час воскресіння першим воскресне Гайомард, за ним — перша людська пара та решта людства (при цьому половина сонячного світла буде віддана Гайомарду, друга половина — всім іншим). У подібних сюжетах знаходять відгомін архаїчних солярних міфів.

У літературі ісламської доби

Припускають, що комплекс легенд про Гайомарда остаточно сформувався за імперії Сасанідів. Пам'ять про нього збереглася і в ісламські часи, хоча в новому релігійному контексті значення цієї постаті неминуче спало. Згадки про героя трапляються в Ат-Табарі, Аль-Масуді, Аль-Біруні, Аш-Шахрастані та ін.

В епосі «Шах-Наме» Фірдоусі описав Гайомарда першим царем (шахом), який правив 30 років, став володарем світу, звів житло у горах, вершив суд, дав людству їжу, одяг, перші закони і навчив релігії, й «сонце сяяло на його троні». Після смерті Гайомарда його наступником на троні став онук Хушанг.

Література

  1. Фірдоусі А. Шах-Наме або Іранська книга царів / Пер. з пер. А. Кримський. Львів : Друкарня Інституту Ставропигійського, 1896. 109 с.
  2. Hartmann S. S. Gayōmart. Étude sur le syncrétisme dans l’ancien Iran. Uppsala : Almqvist and Wiksells Boktryckeri, 1953. 324 p. URL: https://www.indianculture.gov.in/ebooks/gayomart-etude-sur-le-syncretisme-dans-l-ancien-iran
  3. Shaked Sh. First Man, First King: Notes on the Semitic-Iranian Syncretism and Iranian Mythological Transformations // Gilgul: Essays on Transformation, Revolution and Permanence in the History of Religions / Ed. by S. Shaked, D. Shulman, G. Stroumsa. Leiden : Brill, 1987. Р. 238–256.
  4. Curtis V. S. Persische Mythen. Stuttgart : Reclam, 1994. 144 р.
  5. Religious Themes and Texts of Pre-Islamic Iran and Central Asia / Ed. by C. Cereti, M. Maggi, E. Provasi. Wiesbaden : Dr Ludwig Reichert, 2003. 512 р.
  6. Cereti С. Gayōmard // Encyclopaedia Iranica. URL: https://www.iranicaonline.org/articles/gayomard

Автор ВУЕ

Редакція ВУЕ


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Гайомард // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Гайомард (дата звернення: 30.04.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
18.05.2023

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України


Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶