Гелікон (міфологія)
_-_Helicon_or_Minerva%27s_Visit_to_the_Muses_-_WGA16126.jpg)
Геліко́н (грец. Ἑλικών, Ελικώνας) — сакральний об’єкт давньогрецької міфології, одна з гір, присвячена Аполлонові, яку вважали оселею муз (геліконід, геліконських дів).
У міфології
Гора розташована у Центральній Греції, номі Беотія, вис. 1748 м над рівнем моря.
Зі згадки про Гелікон розпочав «Теогонію» («Походження богів») Гесіод. Поет писав про «муз геліконських, що мають на Геліконі житло», танцюють довкола вівтаря Зевса, водять хороводи аж на вершину гори, купаються в джерелах Гіппокрена, Термеса, Ольмея, «поночі понад землею виводять прегарнії співи». Гіппокрена (букв. — кінське джерело), за легендою, забило там, де крилатий кінь Пегас вдарив копитом о скелю; уславлене як джерело натхнення для поетів. На Геліконі, за міфом, струмило й джерело, де Нарцис закохався у власну красу.
На горі було зведено храм, де щороку влаштовували свята на честь муз і Аполлона, змагання з музики, поезії, гімнастики. Мандрівник і географ Павсаній залишив опис священного гаю, скульптур у гротах, статуй (Аполлона, Діоніса, відомих поетів) у теменосах.
До образу Гелікона зверталися римські поети, знову набув популярності в літературі й живописі Ренесансу, образотворчому мистецтві класицизму.
У 18 ст. «сонцесяйним Геліконом» називали Києво-Могилянську академію її вихованці. Назва з'явилася вже у відомому панегірику Петру Могилі «Евхаристиріон, або Вдячність Петру Могилі», укладеному першими студентами тодішньої колегії (1632).
Додатково
Від 2000 в м. Києві діє приватне видавництво «Гелікон», що видає твори української літератури 20 ст., як класиків, знаних діячів діаспори, так і сучасних авторів (зокрема, серію «Українська модерна література»), мемуари тощо.
Література
- Словник античної міфології / Уклад.: І. Я. Козовик, О. Д. Пономарів. 2-ге вид. Київ : Наукова думка, 1989. 238 с.
- Шевчук М. Сонцесяйний Гелікон... при битій дорозі: роздуми над сторінками історії // Київ. 1993. № 6. С. 142–151.
- Гесіод. Походження богів. Роботи і дні. Щит Геракла / Пер. з давньогрец. А. Содомори. Львів : Апріорі, 2018. 112 с.
- Артеменко Л. В. Історичний генезис теми митця і мистецтва у творах античної художньої словесності // Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія: Філологія. 2020. № 46. Т. 3. С. 16–19.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Гелікон (міфологія) // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Гелікон (міфологія) (дата звернення: 29.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 23.05.2023
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
