Гендерний паритет
Ге́ндерний парите́т (англ. gender — стать, від лат. genus — рід; лат. paritas — рівність) — принцип симетричного та рівноважного представлення чоловіків і жінок у всіх сферах суспільного життя, зокрема економіці, науці, освіті, політиці.
Зміст
Історична довідка
Дослідження гендерного паритету набувають популярності як частина теорії гендеру. Гендерний паритет є надбанням останніх десятиліть. Упродовж історії людства спостерігалося протилежне явище — диспаритет, часто на користь чоловіків: для жінок існували обмеження щодо проходження військової служби або реалізації ними політичних прав. Наприкінці 20 ст. участь жінок у суспільному житті стрімко зросла. Збільшилася кількість гендерних досліджень, присвячених проблемам рівності між жінками і чоловіками.
Характеристика
Гендерний паритет гарантує рівноправ’я між жінками та чоловіками. Він тісно пов’язаний із гендерною рівністю (рівний правовий статус жінок і чоловіків, рівні можливості для його реалізації, що дозволяє особам обох статей брати рівну участь у всіх сферах життєдіяльності суспільства). Рада Європи визначає гендерну рівність як рівний стан, незалежність, відповідальність і участь представників обох статей у всіх сферах суспільного та приватного життя.
Для досягнення гендерного паритету можуть бути використані такі інструменти:
- фінансова підтримка наукової діяльності та професійного вдосконалення жінок;
- введення статистичного гендерного моніторингу в усі складові наукової політики;
- впровадження програм гендерної рівності в навчальні заклади всіх рівнів тощо.
Нормативне регулювання в Україні
Гендерний паритет в Україні відображено у низці нормативно-правових актів: Конституції України, Сімейному кодексі, Кодексі законів про працю, Кримінально-процесуальному кодексі України, Цивільному кодексі України, Кодексі України про адміністративні порушення, Законах «Про охорону праці», «Про державну службу» тощо. В Україні діють також спеціальні Закони України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» (2005) та «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» (2012).
У Законі України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» закріплено основні принципи недискримінаційної політики у законодавстві:
- забезпечення рівності прав і свобод осіб (груп осіб);
- забезпечення рівності перед законом осіб (груп осіб);
- повага до гідності кожної людини;
- забезпечення рівних можливостей осіб (груп осіб).
Напрямами державної політики у сфері забезпечення рівності між статями зазначено механізми та основні принципи забезпечення рівних прав і можливостей жінок та чоловіків у виборчому процесі, сфері державної служби та служби в органах місцевого самоврядування, соціально-економічній сфері (праця та одержання винагороди за неї, підприємництво, соціальний захист), освіті.
Державна політика щодо запобігання та протидії дискримінації спрямована на:
- недопущення дискримінації;
- застосування позитивних дій;
- створення умов для своєчасного виявлення фактів дискримінації та забезпечення ефективного захисту осіб (груп осіб), які постраждали від дискримінації;
- виховання і пропаганду серед населення України поваги до осіб незалежно від їхніх певних ознак;
- поширення просвітницької діяльності у цій сфері.
Додатково
Закон України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» визначає метою досягнення паритетного становища жінок і чоловіків у всіх сферах життєдіяльності суспільства шляхом правового забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, ліквідації дискримінації за ознакою статі та застосування спеціальних тимчасових заходів, спрямованих на усунення дисбалансу між можливостями жінок і чоловіків реалізовувати рівні права, надані їм Конституцією України і законами України (з Преамбули Закону).
Законом України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» передбачено можливість проведення гендерно-правової експертизи законодавчих нормативних актів.
На засіданні Комітету ООН із ліквідації дискримінації щодо жінок на 45-й сесії (2010) у Заключних коментарях зазначено, що в українському суспільстві
- залишаються поширеними стереотипи щодо ролей та обов’язків жінок і чоловіків;
- недостатньою є представленість жінок у парламенті, вищих ешелонах виконавчої та державної влади;
- відсутня практика застосування компенсаційних заходів, зокрема введення квот;
- значними є відмінності у заробітній платі жінок і чоловіків;
- існує професійна сегрегація та гендерно зумовлене дискримінаційне ставлення роботодавців у державному та приватному секторах.
Також наголошено на відсутності статистичної інформації про становище жінок відповідно до всіх напрямків, що їх охоплює Конвенція про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок (Convention on the Elimination of all Forms of Discrimination Against Women, CEDAW) та необхідність підвищення гендерної культури в суспільстві, проведення заходів щодо підвищення обізнаності державних службовців із положеннями гендерного законодавства.
Викий ступінь гендерної рівності сприятиме економічній ефективності, забезпечуватиме приріст продуктивності, що особливо важливо в умовах загострення міжнародної конкуренції та посилення глобалізації.
Джерела
- Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні: Закон України № 5207-VI від 06 вересня 2012 р. // Відомості Верховної Ради. 2013. № 32. Ст. 412. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5207-17#Text
- Гендерна рівність і розвиток: погляд у контексті європейської стратегії України. Київ : Заповіт, 2016. 244 c.
Література
- Governing in a Global World: Women in Public Service / Ed. by M. D'Agostino, M. Rubin. New York : Routledge, 2017. 286 p.
- Ісакова Н. Б. Гендерний паритет у науці: тенденції в світі та Україні // Наука та наукознавство. 2018. № 2 (100). С. 68–90.
Автор ВУЕ
А. Є. Фоменко, Б. О. Логвиненко
Покликання на цю статтю: Фоменко А. Є., Логвиненко Б. О. Гендерний паритет // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Гендерний паритет (дата звернення: 11.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 11.11.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
