Деклуазит
|
Деклуазит | |
|---|---|
| Клас мінералу | ванадати |
| Колір | червоний, помаранчевий, темно-коричневий, чорний, зелений |
| Сингонія | ромбічна |
| Твердість | 3–3, 75 |
| Блиск | жирний |
| Густина | 5, 9–6, 2 г/см3 |
| Особливі характеристики | рідкісний |
Деклуази́т [від прізвища мінералога А. Деклуазо (фр. Des Cloizeaux)] — мінерал, гідроксилванадат свинцю та цинку.
Зміст
Історична довідка
Уперше був виявлений у горах Сьєрра-де-Кордова (провінція Кордова, Аргентина). Описав 1854 О.-А. Дамур (1808–1902; Франція), який назвав мінерал на честь мінералога А. Деклуазо (1817–1897; Франція).
Характеристика
Хімічний склад
Хімічна формула: PbZn(VO4)(OH). Zn може заміщувати Cu.
Хімічний склад (%): PbO — 55,47; ZnO — 19,21; CuO — 0,56; V2O5 — 22,76; H2О — 2,19.
Домішки: FeO, MnO, P2O5, As2O5, Cl.
Фізичні властивості
Форми виділення: друзи і великі групи кристалів, агрегати.
Сингонія ромбічна. Густина ― 5,9–6,2 г/см3. Твердість за шкалою твердості мінералів Мооса ― 3–3,75. Блиск жирний. Колір червоний, помаранчевий, темно-коричневий, чорний, зелений (у мідистих різновидів); трапляються світлі, жовтувато-зелені відтінки. Риса жовта, коричнево-червона, коричнева. Рідкісний.
Асоціації: ванадиніт, вульфеніт, міметезит, мотраміт, піроморфіт, церусит.
Походження. Розташування родовищ
Вторинний мінерал у зоні окиснення рудних родовищ.
Поширений в Аргентині (провінція Кордова), Мексиці (штат Чіуауа), США (штати Аризона, Нью-Мексико, Невада); на території Африки (Намібія, Замбія, Республіка Конго); у Європі (Австрія, Словенія, Португалія), а також в Ірані. Найкращі зразки деклуазиту добувають у родовищі Берг-Аукас (Намібія).
Деклуазит в Україні
Трапляється в вулканогенно-осадових породах Українського кристалічного щита.
Література
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Данбурит // Мінералогічний словник. Київ : Наукова думка, 1975. 774 с.
- Anthony J., Bideaux R., Bladh K. et al. Handbook of Mineralogy : in 5 vol. Tucson : Mineralogical Society of America, 1990–2003. URL: http://www.handbookofmineralogy.com/pdfs/descloizite.pdf
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / За ред. В. С. Білецького. Донецьк : Східний видавничий дім, 2004–2013.
- Деклуазит // Мінералого-петрографічний словник : в 2 т. / Уклад.: В. С. Білецький, В. Г. Суярко, Л. В. Іщенко. Харків : Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» ; Київ : ФОП Халіков Р. Х., 2018. Т. 1: Мінералогічний словник. 444 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Білецький В. С. Деклуазит // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Деклуазит (дата звернення: 4.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 29.08.2023
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
