Друмліни
Дру́мліни (англ. drumlins, від ірландськ. droimnín — невеликий хребет) — форма льодовикового рельєфу, невеликі згладжені пагорби переважно овальної або витягнутої форми.
Характеристика
У районах поширення плейстоценових (див. Плейстоцен) покривних льодовиків утворюють друмліновий ландшафт. Часто розташовані групами у формі віяла або шаховому порядку. Витягнуті довгою віссю за напрямком руху льоду. Довжина — від декількох сотень метрів до 2,5 км, висота — 5–45 м, ширина — 150–400 м. Можуть мати веретеноподібну чи параболічну форми, бути симетричними або асиметричними щодо повздовжньої осі.
Подібні друмлінам форми — ози — менш обтічні, більш витягнуті пагорби, створені талими водами, які протікали під льодовиком.
Склад. Походження
Друмліни можуть містити у різних пропорціях пласти глини, мулу, піску, гравію та валунів, що свідчить про численні нашарування матеріалів на ядро з гірської породи або валунної глини. Трапляються друмліни, складені переважно з валунної глини або твердої корінної породи — граніту чи літифікованого (див. Літифікація) вапняку. Виникнення останніх вказує, що акреція та ерозія м’яких відкладень під час процесів підльодовикової деформації — не єдина теорія походження друмлінів: деякі складаються із залишкової корінної породи.
Існують дві основні гіпотези формування друмлінів:
- у процесі відкладання осадів із підльодовикових водних потоків, заповнених гравієм, глиною, мулом і піском;
- внаслідок ерозії матеріалу з неконсолідованого шару. Ерозія під льодовиком у безпосередній близькості від друмліна залежить від напруги зсуву і може становити приблизно 1 м глибини осаду на рік.
Поширення
Найбільші друмлінові поля світу сформувались під Лаврентійським льодовиковим щитом; розташовані в Канаді (провінція Нунавут, Північно-Західні території, північ провінцій Саскачеван, Манітоба, Онтаріо, Квебек).
У Центральній Європі здебільшого відомі у межах альпійського зледеніння. Приклади друмлінових ландшафтів: район Боденського озера, поблизу міст Вайльхайма (Баварія) і Цюриха. В Ірландії, Польщі, країнах Балтії, Скандинавії та інших місцях є друмлінові ділянки, що займають кілька відсотків площі наземних морен.
Більшість друмлінів Північної Америки утворилися під час Вісконсинського зледеніння. У США друмліни поширені між південним берегом оз. Онтаріо та оз. Каюга, у долині нижньої течії р. Коннектикут, на о. Лонг-Айленд, у штатах Массачусетс, Мічиган, Міннесота, Вашингтон, Вісконсин.
У Південній Америці великі друмлінові поля існують у Патагонії та на островах Вогняної Землі. В Азії друмліни локалізовані поблизу смт Тіксі, Республіка Саха (Якутія), Російська Федерація. В Антарктиді утворюються під льодом Західно-Антарктичного крижаного потоку. В Африці трапляються в Намібії.
В Україні друмліни (як наслідок Дніпровського зледеніння) присутні у Придніпров’ї та на Поліссі.
Література
- Benn D. I., Evans D. J. Glaciers & Glaciation. London; New York : Arnold ; Wiley, 2003. P. 431.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / За ред. В. С. Білецького. Донецьк : Донбас, 2004. Т. 1. 640 с.
- Murawski H., Meyer W. Geologisches Wörterbuch. 12 aufl. Heidelberg : Spektrum Akademischer Verlag, 2010. 220 p.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Білецький В. С. Друмліни // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Друмліни (дата звернення: 3.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 13.05.2023
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
