Громадська експертиза
Грома́дська експерти́за — форма громадського контролю, змістом якої є дослідження, аналіз, оцінка незалежними громадськими експертами діяльності органів державної влади та її результатів з метою надання експертних висновків та рекомендацій щодо їх вдосконалення.
Зміст
Історична довідка
Контрольну функцію досліджували представники німецької класичної філософії — І. Кант, І. Фіхте та ін. З кінця 20 ст. значущості набули питання визначення принципів і форм громадської експертизи, механізмів її реалізації, реформування і модернізації. Розпрацювання механізму проведення громадської експертизи як однієї з форм народовладдя в Україні тривало з початку 21 ст.
Характеристика
Завдання громадської експертизи: виявлення положень нормативно-правових актів і проектів нормативно-правових актів, що не відповідають інтересам особи, суспільства, держави; оцінка соціальних, економічних та інших наслідків ухвалених рішень суб’єктами владних повноважень або проектів нормативно-правових актів, а також їх реалізації; розробка експертних пропозицій та рекомендацій.
Принципи громадської експертної діяльності: доцільність, гласність, компетентність, правомірність, незалежність учасників, рівний доступ, об’єктивність та обґрунтованість експертних висновків, відповідальність за достовірність і повноту аналізу.
Громадська експертиза може бути проведена за чотири основні етапи:
- планування громадської експертизи; проведення громадської експертизи;
- формування експертних пропозицій та розгляд результатів громадської експертизи органом влади;
- контроль за врахуванням результатів громадської експертизи.
Кожен з етапів містить власний внутрішній поділ на складники, що лише за умови послідовної реалізації можуть забезпечити результат громадської експертизи (визначення суб’єкта, діяльність якого викликає публічний інтерес; визначення мети громадської експертизи; інформування органу виконавчої влади про намір провести громадську експертизу; визначення предмета, методів, завдань громадської експертизи, джерел інформації, складання програми; формування експертної комісії; збір необхідних матеріалів експертизи; дослідження матеріалів експертами; формування експертного висновку; розгляд експертних висновків посадовими особами органу виконавчої влади; урахування результатів громадської експертизи та контроль громадськості за їх урахуванням).
Сфера функціонування
Громадська експертиза є механізмом громадської експертної діяльності з аналізу й оцінки впливу нормативних та інших управлінських рішень влади всіх рівнів на умови життя й реалізацію прав та законних інтересів громадян і конкретних соціальних груп.
Світовий досвід
У зарубіжних країнах для сприяння діалогу влади та суспільства переважає практика створення публічно-правових інститутів різних форм: громадські журі (консультаційні громадські колегії); ухвалення управлінських рішень через обов’язкові громадські слухання; надання висновків незалежними недержавними центрами й аналітичними структурами тощо.
Нормативне регулювання в Україні
Правовою основою громадської експертизи як форми громадського контролю є: Конституція України (ч. 2 ст. 3, ч. 1. ст. 36, ч. 2, 3 ст. 34, ст. 40); Закони України: «Про звернення громадян» (ст. 1; 1996), «Про інформацію» (ст. 3, 6; 1992), «Про громадські об’єднання» (2013); Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку сприяння проведенню громадської експертизи діяльності органів виконавчої влади» (2008) та ін.
Значення
Громадська експертиза є проявом реальної й дієвої демократії, яка дає змогу інститутам громадянського суспільства чи окремим громадянам ефективно взаємодіяти з органами державної влади, налагоджуючи при цьому дієвий і результативний діалог на всіх етапах процесу ухвалення рішень.
Література
- Наливайко Л. Р. Державний лад України: теоретико-правова модель. Харків : Право, 2009. 598 с.
- Лациба М. В., Хмара О. С., Орловський О. С. Громадська експертиза діяльності органів виконавчої влади: крок за кроком. Київ : Україна, 2010. 96 с.
- Купрій В., Паливода Л. Громадська експертиза та громадський моніторинг діяльності органів влади. Київ : Макрос, 2011. 200 с.
- Наливайко Л. Р. Громадська експертиза як форма громадського контролю: проблеми теорії та практики // Університетські наукові записки. 2014. № 2 (50). С. 28–34.
- Наливайко Л. Р., Савченко О. В. Теоретико-правові засади громадського контролю за діяльністю органів державної влади. Київ : Хай-Тек Прес, 2017. 276 с.
Автор ВУЕ
Л. Р. Наливайко, Є. В. Касяненко, А. Ф. Орєшкова.
Покликання на цю статтю: Наливайко Л. Р., Касяненко Є. В., Орєшкова А. Ф. Громадська експертиза // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Громадська експертиза (дата звернення: 2.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 11.01.2022
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
