Громадський контроль

Грома́дський контро́ль — системна діяльність інститутів громадянського суспільства чи окремих громадян із метою вирішення суспільно значущих завдань, захисту й забезпечення прав і свобод людини, задоволення потреб та інтересів суспільства в цілому, встановлення відповідності функціонування органів публічної влади вимогам законодавства у процесі їхньої соціальної взаємодії з громадськістю, що спрямована на забезпечення ефективності державно-громадських відносин.

Історична довідка

Ідея громадянського суспільства та його функцій контролю за владою сформувалася в період античності.

Теоретичні положення щодо громадянського суспільства трапляються у софістів (Гіппія, Протагора та ін.), у працях Аристотеля, Платона, Сократа, у класичній школі римських юристів. В епоху Відродження теорія громадянського суспільства отримала розвиток завдяки працям Ф. Аквінського, Ф. Бекона, Г. Гроція тощо.

Епоху Нового часу представлено роботами Т. Гоббса, Дж. Лока та ін.

В епоху Просвітництва ідея громадського контролю розроблялася Ф. Вольтером, П. Гольбахом, Д. Дідро, Ш.-Л. Монтеск’є, Ж.-Ж. Руссо тощо.

Контрольну функцію громадського контролю досліджували представники німецької класичної філософії — І. Кант, І. Фіхте та ін. Від кінця 20 ст. значущості набули питання щодо визначення принципів, форм, механізму реалізації, реформування і модернізації процесу громадського контролю.

Характеристика

Громадський контроль є складником державного управління та місцевого самоврядування, а також найважливішим чинником участі інститутів громадянського суспільства чи окремих громадян в управлінні державними та суспільними справами.

Реалізується через різноманітні прямі (безпосередні) та непрямі (опосередковані) форми, серед яких дієвими та ефективними є: звернення громадян до органів публічної влади; громадські слухання; сходи і збори громадян за місцем їхнього проживання; громадські ініціативи; громадська експертиза діяльності органів публічної влади; громадські обговорення проектів нормативно-правових актів; громадський моніторинг; діяльність громадських рад при органах виконавчої влади; акти громадянської непокори (страйки, бойкоти, масові демонстрації, публічні звернення, пікетування тощо (лише в межах правового поля); публічна звітність органів державної влади; медіаконтроль та ін.

У зарубіжних країнах у сфері організації та здійснення громадського контролю за діяльністю органів державної влади та місцевого самоврядування розроблено дієву систему нормативно-правових актів, у яких містяться положення щодо можливості інститутів громадського суспільства чи окремих громадян здійснювати контрольні та наглядові функції.

Нормативне регулювання в Україні

Правові засади громадського контролю передбачено у Конституції України, Постановах Кабінету Міністрів України: «Про заходи щодо подальшого забезпечення відкритості у діяльності органів виконавчої влади» (від 29.08.2002), «Про затвердження Порядку сприяння проведенню громадської експертизи діяльності органів виконавчої влади» (від 05.11.2008), «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики» (від 03.11. 2010); Указах Президента України: «Про додаткові заходи щодо забезпечення відкритості у діяльності органів державної влади» (від 01.08.2002), «Про першочергові заходи щодо забезпечення реалізації та гарантування конституційного права на звернення до органів державної влади та органів місцевого самоврядування» (від 07.02.2008), «Про ліквідацію деяких консультативно-дорадчих органів, утворених Президентом України» (від 28.04.2015); роз’ясненнях Міністерства юстиції України «Характеристика громадських формувань як інститутів громадянського суспільства» (від 24.01.2011) та «Взаємодія держави та інститутів громадянського суспільства» (від 03.02.2011); Національній Стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2016–2020, затвердженій Указом Президента України від 26.02.2016; Плані заходів на 2019 щодо реалізації Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2016–2020, затвердженого Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.08.2019 та ін.

Значення

Громадський контроль забезпечує реальну участь громадськості в підготовці та ухваленні владних рішень, а також є дієвою формою реалізації демократії і способом залучення інститутів громадянського суспільства чи окремих громадян до управління державними та суспільними справами з метою підвищення ефективності діяльності органів публічної влади.

Література

  1. Наливайко Л. Р. Державний лад України : теоретико-правова модель. Харків : Право, 2009. 598 с.
  2. Наливайко Л. Р., Орєшкова А. Ф. Громадський контроль в умовах сучасних євроінтеграційних процесів // Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. 2015. № 3 (77). С. 47–55.
  3. Наливайко Л. Р., Орєшкова А. Ф. Громадська експертиза діяльності державних органів в умовах модернізації українського суспільства // Молодий вчений. 2016. № 2 (29). С. 205–209.
  4. Наливайко Л. Р., Орєшкова А. Ф. Засоби масової інформації як суб’єкти громадського контролю за діяльністю органів судової влади // Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія: Юриспруденція. 2017. № 29. Т. 1. С. 11–15.
  5. Наливайко Л. Р., Савченко О. В. Теоретико-правові засади громадського контролю за діяльністю органів державної влади. Київ : Хай-Тек Прес, 2017. 276 с.
  6. Nalyvaiko L., Orieshkova A. Mass Media as Actors of Public Control over the Activities of Judicial Authorities // Журнал східноєвропейського права. 2018. № 47. С. 16–24.

Автор ВУЕ

Л. Р. Наливайко, О. С. Чепік-Трегубенко, А. Ф. Орєшкова.


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Наливайко Л. Р., Чепік-Трегубенко О. С., Орєшкова А. Ф. Громадський контроль // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Громадський контроль (дата звернення: 11.05.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
13.12.2021

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України


Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶