Елювій

Елю́вій (від лат. eluo — вимиваю) — продукти вивітрювання гірських порід, що не переносяться агентом вивітрювання, а залишаються на місці утворення і зберігають якості материнської породи, утворюючи кору вивітрювання.

Характеристика

Формується на горизонтальних поверхнях або на схилах із незначною денудацією. Залежно від характеру материнських гірських порід і типу вивітрювання може мати різну структуру (від уламкової до глинистої) і склад (каоліни, руди заліза, марганцю, алюмінію, нікелю тощо).

Переважну частку елювію складають елювіальні піски, утворені у процесі руйнування кристалічних гірських порід. Представлені невідсортованими та необкатаними зернами гострокутної форми зі значною кількістю глинистих частинок.

До елювіальних рудних відкладень належать:

Поширення

Одне із найбільших у світі родовищ — елювіальне родовище олова Пітінга (штат Амазонас, Бразилія). У провінції Онтаріо (Канада) значні елювіальні родовища фосфатної руди утворені супергенним збагаченням багатого на апатит карбонатиту.

В Україні елювіальні утворення поширені по всій території. В Українських Карпатах і Кримських горах на крутих схилах вони представлені грубоуламковим матеріалом. На пологих схилах на елювії формуються ґрунти. На річкових терасах утворюється молода каолінова кора вивітрювання. На кристалічних породах Українського кристалічного щита розвинута потужна (до 60 м і більше) каолінова, рідше латеритна (див. Латерит), кора вивітрювання (ортоелювій). У Дніпровсько-Донецькій і Причорноморській западинах, Донецькому прогині, Волино-Подільській плиті поширені кори вивітрювання, утворені на осадових породах (метаелювій). Елювіальні пухкі утворення з високим умістом кремнію трапляються на карбонатних породах (південно-західні схили Українського кристалічного щита, Львівська крейдова западина).

Додатково

Література

  1. Glossary of Geology / Ed. by K. K. Neuendorf, J. P. MehlJr, J. A. Jackson. New York : Springer, 2005. 779 p.
  2. Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / За ред. В. С. Білецького. Донецьк : Східний видавничий дім, 2004–2013.
  3. Amelung W., Blume H.-P., Fleige H. et al. Lehrbuch der Bodenkunde. Berlin : Springer, 2018. 750 p.

Автор ВУЕ

В. С. Білецький


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Білецький В. С. Елювій // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Елювій (дата звернення: 28.04.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
27.01.2022

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України



Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶