(Перенаправлено з Енергетика теплова)

Теплоенергетика

Теплова енергетика (теплоенергетика) — один із основних видів енергетики, який об'єднує енергетичні ресурси та енергоносії, виробництво, перетворення, передачу і використання різних форм енергії.

Історична довідка

Практичне народження теплоенергетики пов'язано з появою у 1880–1890-х централізованого електричного постачання для освітлення і приводу промислових силових установок. Перша теплова електростанція на базі парових машин, що приводили в дію динамо-машини, була введена в експлуатацію в Нью-Йорку 1882. Парові машини працювали за тиску до 10 атм з коефіцієнтом корисної дії (ККД) 3–4 %. У кінці 19 ст. з'явились і незабаром стали основним типом приводних двигунів парові турбіни, завдяки перевагам — великій одиничній потужності агрегатів та істотно кращими габаритними показниками. Перші парові турбогенератори мали потужність від 5 до 10 тис. кВт та ККД 8–12%. До середини 20 ст. в енергосистемах світу було створено і введено в експлуатацію одновальні турбоагрегати з одиничною потужністю 20–300 тис. кВт, двовальні установки з потужністю близько 500 тис. кВт. Постало завдання підвищення початкових параметрів за тиском до 300–350 атм, а початкових температур від 500–610 °С до 650 °С.

Характеристика

Предмет досліджень

Предметом досліджень і вирішення проблем теплоенергетики є термодинамічні цикли, теплові схеми й конструкції енергоустановок та їхніх вузлів, питання організації процесів горіння палива, аеро- і гідродинамічні процеси течії робочих середовищ на поверхнях енергетичного обладнання та теплообмін на них, теплофізичні властивості робочих тіл і теплоносіїв, а також питання термонапруженого стану, надійності і ресурсу роботи енергетичного обладнання.

Структура

Технічною базою теплоенергетики є теплові електростанції (ТЕС), теплоелектроцентралі (ТЕЦ), атомні електростанції (АЕС), промислові та комунальні котельні, системи теплопостачання та кондиціонування на базі теплонасосних технологій, теплові мережі та теплопункти, електричні мережі для електро- та теплопостачання промислових і комунальних об'єктів. Основним видом теплоенергетичного обладнання на них є парогенеруючі і водогрійні котельні установки, ядерні реакторні установки, двигуни, газотурбінні, парогазові і газопарові установки, двигуни внутрішнього згоряння, електромеханічні генератори, теплонасосні установки, теплові пункти і мережі.

Теплова енергетика існує і розвивається у пов'язаних між собою напрямках:

  • теплова електроенергетика;
  • теплогенеруюча енергетика, котра є базовою основою теплофікації.

Теплова електроенергетика — наукове і практичне спрямування, що реалізовується на ТЕС з переважно конденсаційними паротурбінними установками, а також на ТЕЦ з теплофікаційними турбінами і паротурбінними установками з протитиском, що генерують у режимі комбінованого вироблення енергії як електричну, так і теплову енергію. Робочі процеси на ТЕС являють собою низку послідовних перетворень хімічної енергії твердого, рідкого, газоподібного палива в котельних установках ТЕС і ТЕЦ, енергії ядерного палива в реакторах АЕС, теплоти геотермальних джерел у парогенераторах геотермальних електростанцій у теплоту робочого тіла теплових двигунів, далі в механічну енергію в цих двигунах і потім в електричну в електрогенераторах. Створення та вдосконалення високоефективних промислових теплових двигунів внутрішнього згоряння, газотурбінних і парогазових установок у другій половині 20 ст. дозволило виключити з робочого процесу парогенеруючі котельні установки і створювати на їхній основі ТЕС і ТЕЦ з комбінованим виробленням електричної і теплової енергії.

Теплофікація — процес генерації теплоти і передачі її для технологічних, промислових цілей та теплопостачання комунальних об'єктів. Джерелами отримання теплоти є ТЕЦ, на яких здійснюється відбір частини теплоти з паросилового циклу від робочого тіла, а також теплоти, одержуваної переважно у водогрійних котлах. Порівняно новою технологією, що інтенсивно розвивається, є теплонасосна технологія отримання теплоти за допомогою термотрансформаторів, які використовують електроенергію для перетворення теплоти низькопотенційних джерел природного, промислового і побутового походження в теплоту більш високого потенціалу для теплопостачання і гарячого водопостачання промислових і комунальних об'єктів.

Установки прямого перетворення енергії перетворюють теплоту в електроенергію без механічних електрогенераторів. Серед них виокремлюють:

  • магнітогідродинамічні генератори, принцип дії яких заснований на використанні явища електромагнітної індукції. Провідником у такому генераторі є робоче тіло — плазма або електропровідна рідина.
  • термоелектричні генератори, що перетворюють теплову енергію в електричну за допомогою використання термоелементів.
  • термоемісійні перетворювачі, у яких перетворення теплової енергії в електричну ґрунтується на явищі термоелектронної емісії.

Перспективи розвитку

Генерація теплоти на базі теплонасосних установок і станцій отримала інтенсивний розвиток у другій половині 20 ст. До кінця першого десятиріччя 21 ст. сумарна чисельність встановлених у світі теплових насосів промислового та побутового призначення досягала приблизно 130 млн, а їхня потужність — 960 ГВт. За попередніми оцінками, до 2020 встановлена потужність теплових насосів може перевищити 1600 ГВт. Найбільшого рівня розвитку і впровадження теплонасосних станцій досягла Швеція, де їхня встановлена теплова потужність перевищила 1200 МВт.

Найвища ефективність генерації теплоти у порівнянні з існуючими традиційними буде досягнута за умови застосування комбінованих когенераційних-теплонасосних установок, які формуються на базі використання високоефективних газопоршневих і газотурбінних двигунів. У перших десятиліттях 21 ст. досягнуто значне підвищення початкових температур і тисків робочого тіла на вході турбін стаціонарних енергетичних газотурбінних установок, що дало збільшення їхнього ККД до 40 %. Розробляються і застосовуються установки, які працюють за більш складними термодинамічними циклами, зокрема, за регенеративним циклом з проміжним підведенням і відведенням теплоти. Інші способи підвищення ефективності роботи газотурбінних установок: зволоження повітря на вході компресора, багатостадійне впорскування води в компресор, впорскування пари в проточну частину турбіни, цикл зі впорскуванням пари і уловлюванням її у вихлопній частині (т.з. газопарові установки).

Високу перспективу впровадження має гібридний цикл «паливний елемент — газова турбіна» з твердоксидними рідинно-карбонатними електролітами з високою температурою реакції (800–1000 °С), достатньою для здійснення регенеративного газотурбінного циклу без камери згоряння. Завдяки додатковій енергії хімічних процесів і отримання за їхній рахунок електроенергії ККД таких циклів сягає 70–80 %.

Технічний прогрес у тепловій електроенергетиці пов'язаний з парогазовими бінарними технологіями, що поєднують високотемпературний газотурбінний цикл Брайтона та паросиловий цикл Ренкіна з помірними температурами і використовують відведену скидну теплоту газотурбінної установки.

Реалізується й інший напрямок екологічно чистого застосування твердого палива — установки з котлами киплячого шару під тиском. Інтенсивно розробляються і впроваджуються демонстраційні, дослідно-промислові та промислові парогазові установки за цими напрямками. Встановлена потужність таких установок до кінця першого десятиріччя 21 ст. перевищувала 40 ГВт, а у другому десятиріччі обсяг введених потужностей у світі знаходиться на рівні 25 ГВт на рік.

Література

  1. Базеев Е. Т., Билека Б. Д., Васильев Е. П. и др. Энергетика: история, настоящее и будущее : в 5 т. Киев : Знання України, 2005. Т. 3: Развитие тепловой и ядерной енергетики. 528 с.
  2. Теплотехніка та теплоенергетика : в 2 ч. Краматорськ : Донбаська державна машинобудівна академія, 2009.
  3. Євченко В. М. Термінологічний словник. Теплоенергетика. Маріуполь : Приазовський державний технічний університет, 2011. 400 с.
  4. Дубовський С. В. Енергоекономічний аналіз сполучених систем генерації електричної енергії і теплоти. Київ : Наукова думка. 2014. 182 с.

Див. також

Альтернативна енергетика, Альтернативне паливо

Автор ВУЕ

Б. Д. Білека

Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Білека Б. Д. Теплоенергетика // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Теплоенергетика (дата звернення: 29.04.2024).


Оприлюднено


Оприлюднено:
03.10.2019

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України


Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶