Еритрин
|
Еритрин | |
|---|---|
| Синоніми | еритрит, кобальтові квіти |
| Клас мінералу | арсенати |
| Колір | рожево-, фіолетово- або малиново-червоний |
| Форма кристалів | довгопризматичні або голчаті |
| Сингонія | моноклінна |
| Твердість | 1, 5–3, 0 |
| Блиск | тьмяний |
| Прозорість | прозорий |
| Густина | 2, 95–3, 1 г/см3 |
| Особливі характеристики | крихкий |
Еритри́н, еритрит (від грец. ἐρυθρός — червоний), кобальтові квіти — мінерал класу арсенатів, водний арсенат кобальту шаруватої будови.
Зміст
Історична довідка
1810 хімічний аналіз мінералу виконав хімік К. Ф. Бухольц (1770–1818; Німеччина). Приблизно в той самий час Є. Я. Берцеліус визначив хімічну формулу мінералу.
1832 геолог і мінералог Ф. С. Бьодан (1787–1850; Франція) назвав мінерал еритрином.
Характеристика
Хімічний склад
Хімічна формула: Co3[AsO4]2· 8H2O.
Хімічний склад (%): CoO — 37,54; As2O5 — 38,39; Н2O — 24,07.
Ізоморфні домішки: Са, Mn, Fe2+, іноді Zn, Ni, Cu.
Фізичні властивості
Звичайний продукт вивітрювання арсенідів кобальту. Утворює тверді розчини з анабергітом. Ізоструктурний з вівіанітом. Форми виділення: рожево-, фіолетово- або малиново-червоні землисті вицвіти, плівки і кірки безпосередньо на кобальтовмісних мінералах або поблизу них; сферичні і ниркоподібні агрегати, паралельно-жердинисті та радіально-променисті зростки, сплощені довгопризматичні або голчаті кристали у тонких тріщинах. Сингонія моноклінна. Спайність довершена в одному напрямі. Твердість за шкалою твердості мінералів Мооса — 1,5–3,0. Густина — 2,95–3,1 г/см3. Блиск тьмяний. Прозорий. Крихкий.
Асоціації: адаміт, кобальтин, малахіт, моренозит, ретгерсит, розеліт-бета, симплезит, скородит, скутерудит, фармакосидерит.
Різновиди
Залежно від хімічного складу виокремлюють різновиди еритрину:
- залізистий (містить до 4 % FeO);
- кальціїстий (до 9,32 % СаО);
- цинковистий (до 8,5 % ZnO).
Походження. Розташування родовищ
Походження гіпергенне. Утворюється у зонах окиснення з арсенідів і сульфоарсенідів кобальту. Еритрин — пошукова ознака на кобальтові руди.
Найвідоміші родовища — поблизу міст Кобальта (провінція Онтаріо, Канада), Шнеєберга (земля Саксонія, Німеччина), родовище Бу-Аззер (провінція Еррахідія, Марокко).
Література
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Еритрин // Мінералогічний словник. Київ : Наукова думка, 1975. 774 с.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. Донецьк : Східний видавничий дім, 2004–2013.
- Мінералого-петрографічний словник : в 2 т. / Уклад.: В. С. Білецький, В. Г. Суярко, Л. В. Іщенко. Харків : Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» ; Київ : ФОП Халіков Р. Х., 2018. Т. 1. 444 с.
- Anonym 1683: Mvsævm Brackenhofferianvm, Das ist / Ordentliche Beschreibung Aller / so wohl natьrlicher als kunstreicher Sachen / Welche sich in Weyland Hrn. Eliae Brackenhoffers / gewesenen Dreyzehners bey hiesiger Statt StraЯburg / Hinterlassenem Cabinet befinden, StraЯburg, Gedruckt und verlegt durch Johann Welpern. https://www.strahlen.org/tw/pdf/Erythrin1.pdf
- Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine. Cambridge University Press, 2021. Vol. 85. P. 291–320. https://rruff.info/rruff_1.0/uploads/MINERALlist.pdf
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Білецький В. С. Еритрин // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Еритрин (дата звернення: 29.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 05.12.2022
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
