Кобальтові руди
Ко́бальтові ру́ди — природні мінеральні утворення, що містять кобальт у кількостях, за яких доцільне його промислове вилучення.
Зміст
Характеристика та різновиди
Відомо понад 130 кобальтовмісних мінералів і більше 40 власне кобальтових.
За мінеральним і хімічним складом виділяють кобальтові руди:
- арсенисті;
- сірчисті;
- окиснені.
Арсенисті руди — сполуки кобальту, нікелю і заліза з арсеном (арсеніди) або з арсеном і сіркою (сульфоарсеніди). Арсеніди скутерудит і шмальтин-хлоантит містять до 20 % кобальту, сафлорит-льолінгіт — до 23–28 %. Домішка кобальту, що не перевищує кількох відсотків, може мати місце в нікелевих арсенідах (раммельсбергіт, нікелін тощо). Сульфоарсеніди кобальтин-герсдорф і глаукодот-арсенопірит містять до 33–34 % кобальту. Домішки: мінерали міді, золота, срібла, бісмуту, урану.
Сірчисті руди належать до типу комплексних руд нікелю, міді та заліза. Серед магматичних мідно-нікелевих руд ультраосновного і основного характеру трапляється пентландит, серед мідно-колчеданних і скарново-магнетитових — пірит із домішками кобальту. Вміст безпосередньо кобальту в сірчистих рудах зазвичай не перевищує 3 %, проте на великих площах родовищ його видобуток економічно обґрунтований. Власне ж кобальтові сульфіди поширені значно рідше.
Окиснені руди також належать до комплексних. Вони утворюються при вивітрюванні сульфідів або ультраосновних порід, що містять кобальт і нікель. Поширені силікатно-нікелеві руди, що містять близько 0,1 % кобальту. Окиснені сірчисті руди містять від 1 до 4 % кобальту, але трапляються значно рідше. Кобальт переважно концентрується в асболанах (водних оксидах марганцю) як гідроксиди і карбонати.
Виділяють 4 геолого-промислових типи родовищ кобальту:
- кобальто-нікелеві латеритні (силікатні) — 60 % виявлених світових ресурсів і 48,5 % загальних запасів кобальту;
- мідно-кобальтові стратиформні (23 % і 43,1 % відповідно);
- сульфідні мідно-нікелеві (14 % і 7,2 %);
- кобальтові арсенідні (0,1 % геологічних запасів).
Крім того, кобальт добувають з колчедано-поліметалевих, скарново-магнетитових і деяких інших руд (1 % світових запасів кобальту). Ресурси кобальту Світового океану перевершують ресурси родовищ на суші не менше ніж у 35 разів.
Поширення
Світові ресурси кобальту (виявлені та прогнозні) на кінець 20 ст. оцінені в 470 млн т. Майже 97 % їх (455 млн т) складають прогнозні ресурси, близько 446 млн т з яких укладено в кобальтовмісних конкреціях і кірках на дні Світового океану, близько 9–15 млн т — у надрах континентів. Розвідані запаси кобальту складають близько 4 млн т.
Провідне місце за запасами кобальту займає Африка: на неї припадає 38 % загальних і 45,5 % підтверджених світових запасів кобальту; найбільш забезпечені країни — Конго і Замбія. В Америці — відповідно, 25 і 21,4 %; тут найбільші запаси зосереджені на Кубі, в Канаді. На Азію припадає 18 % загальних і 10,5 % підтверджених запасів кобальту, велика частина належить Індонезії, Китаю і Філіппінам. Австралія та Океанія володіють 14 % загальних і 16,5 % підтверджених світових запасів кобальту. В Європі — 5,8 % загальних і 3,6 % підтверджених запасів світу.
Кобальтові руди в Україні
Ресурси кобальту в Україні незначні: підтверджені запаси 8 тисяч т (0,1 % світових), вміст кобальту 0,04 %. За іншими даними — загальні балансові запаси кобальту становлять 9,74 тисяч т, середній вміст металу 0,045 %, забалансові — 8,4 %. Самостійних родовищ не виявлено. Державним балансом запасів корисних копалин кобальт врахований у 10 комплексних родовищах силікатного нікелю Побужжя та Середнього Придніпров’я, де він є супутнім елементом.
На початку 21 ст. розробляли два комплексних родовища — Деренюхське та Липовеньківське (Кіровоградська область), але кобальт окремо не вилучали, а переробляли у феронікель разом із нікелем; станом на 2021 розробляють тільки Деренюхське родовище.
В Україні балансові запаси руд кобальту станом на 01.01.2020 складали (тисяч т): A+B+C1 — 26677,0; С2 — 17283,1. Балансові у розробці: A+B+C1 — 3387,8.
Додатково
Роботи з вивчення дна Світового океану дають підставу вважати, що буде виділений новий геолого-промисловий тип родовищ кобальтовмісних утворень дна океану.
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / За ред. В. С. Білецького. Донецьк : Донбас, 2004. Т. 1. 640 с.
- Гурський Д. С. Металічні корисні копалини // Гурський Д. С., Єсипчук К. Ю., Калінін В. І. та ін. Металічні і неметалічні корисні копалини : в 2 т. Київ : Центр Європи, 2006. Т. 1. 785 с.
- Mineral Commodity Summaries 2019. Reston : U.S. Geological Survey, 2019. 204 p.
- С. І. Примушко, В. Ф. Величко. Мінеральні ресурси України. Київ : Державний інформаційний геологічний фонд України, 2021. 270 с. URL: https://geoinf.kiev.ua/wp/wp-content/uploads/2021/11/m_r_2021.pdf
- Мінеральні ресурси України. URL: http://minerals-ua.info/#team
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Білецький В. С. Кобальтові руди // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Кобальтові руди (дата звернення: 2.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 14.06.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
