Кобальтові руди

Ко́бальтові ру́ди — природні мінеральні утворення, що містять кобальт у кількостях, за яких доцільне його промислове вилучення.

Характеристика та різновиди

Відомо понад 130 кобальтовмісних мінералів і більше 40 власне кобальтових.

За мінеральним і хімічним складом виділяють кобальтові руди:

  • арсенисті;
  • сірчисті;
  • окиснені.

Арсенисті руди — сполуки кобальту, нікелю і заліза з арсеном (арсеніди) або з арсеном і сіркою (сульфоарсеніди). Арсеніди скутерудит і шмальтин-хлоантит містять до 20 % кобальту, сафлорит-льолінгіт — до 23–28 %. Домішка кобальту, що не перевищує кількох відсотків, може мати місце в нікелевих арсенідах (раммельсбергіт, нікелін тощо). Сульфоарсеніди кобальтин-герсдорф і глаукодот-арсенопірит містять до 33–34 % кобальту. Домішки: мінерали міді, золота, срібла, бісмуту, урану.

Сірчисті руди належать до типу комплексних руд нікелю, міді та заліза. Серед магматичних мідно-нікелевих руд ультраосновного і основного характеру трапляється пентландит, серед мідно-колчеданних і скарново-магнетитових — пірит із домішками кобальту. Вміст безпосередньо кобальту в сірчистих рудах зазвичай не перевищує 3 %, проте на великих площах родовищ його видобуток економічно обґрунтований. Власне ж кобальтові сульфіди поширені значно рідше.

Окиснені руди також належать до комплексних. Вони утворюються при вивітрюванні сульфідів або ультраосновних порід, що містять кобальт і нікель. Поширені силікатно-нікелеві руди, що містять близько 0,1 % кобальту. Окиснені сірчисті руди містять від 1 до 4 % кобальту, але трапляються значно рідше. Кобальт переважно концентрується в асболанах (водних оксидах марганцю) як гідроксиди і карбонати.

Виділяють 4 геолого-промислових типи родовищ кобальту:

  • кобальто-нікелеві латеритні (силікатні) — 60 % виявлених світових ресурсів і 48,5 % загальних запасів кобальту;
  • мідно-кобальтові стратиформні (23 % і 43,1 % відповідно);
  • сульфідні мідно-нікелеві (14 % і 7,2 %);
  • кобальтові арсенідні (0,1 % геологічних запасів).

Крім того, кобальт добувають з колчедано-поліметалевих, скарново-магнетитових і деяких інших руд (1 % світових запасів кобальту). Ресурси кобальту Світового океану перевершують ресурси родовищ на суші не менше ніж у 35 разів.

Поширення

Світові ресурси кобальту (виявлені та прогнозні) на кінець 20 ст. оцінені в 470 млн т. Майже 97 % їх (455 млн т) складають прогнозні ресурси, близько 446 млн т з яких укладено в кобальтовмісних конкреціях і кірках на дні Світового океану, близько 9–15 млн т — у надрах континентів. Розвідані запаси кобальту складають близько 4 млн т.

Провідне місце за запасами кобальту займає Африка: на неї припадає 38 % загальних і 45,5 % підтверджених світових запасів кобальту; найбільш забезпечені країни — Конго і Замбія. В Америці — відповідно, 25 і 21,4 %; тут найбільші запаси зосереджені на Кубі, в Канаді. На Азію припадає 18 % загальних і 10,5 % підтверджених запасів кобальту, велика частина належить Індонезії, Китаю і Філіппінам. Австралія та Океанія володіють 14 % загальних і 16,5 % підтверджених світових запасів кобальту. В Європі — 5,8 % загальних і 3,6 % підтверджених запасів світу.

Кобальтові руди в Україні

Ресурси кобальту в Україні незначні: підтверджені запаси 8 тисяч т (0,1 % світових), вміст кобальту 0,04 %. За іншими даними — загальні балансові запаси кобальту становлять 9,74 тисяч т, середній вміст металу 0,045 %, забалансові — 8,4 %. Самостійних родовищ не виявлено. Державним балансом запасів корисних копалин кобальт врахований у 10 комплексних родовищах силікатного нікелю Побужжя та Середнього Придніпров’я, де він є супутнім елементом.

На початку 21 ст. розробляли два комплексних родовища — Деренюхське та Липовеньківське (Кіровоградська область), але кобальт окремо не вилучали, а переробляли у феронікель разом із нікелем; станом на 2021 розробляють тільки Деренюхське родовище.

В Україні балансові запаси руд кобальту станом на 01.01.2020 складали (тисяч т): A+B+C1 — 26677,0; С2 — 17283,1. Балансові у розробці: A+B+C1 — 3387,8.

Додатково

Роботи з вивчення дна Світового океану дають підставу вважати, що буде виділений новий геолого-промисловий тип родовищ кобальтовмісних утворень дна океану.

Література

  1. Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / За ред. В. С. Білецького. Донецьк : Донбас, 2004. Т. 1. 640 с.
  2. Гурський Д. С. Металічні корисні копалини // Гурський Д. С., Єсипчук К. Ю., Калінін В. І. та ін. Металічні і неметалічні корисні копалини : в 2 т. Київ : Центр Європи, 2006. Т. 1. 785 с.
  3. Mineral Commodity Summaries 2019. Reston : U.S. Geological Survey, 2019. 204 p.
  4. С. І. Примушко, В. Ф. Величко. Мінеральні ресурси України. Київ : Державний інформаційний геологічний фонд України, 2021. 270 с. URL: https://geoinf.kiev.ua/wp/wp-content/uploads/2021/11/m_r_2021.pdf
  5. Мінеральні ресурси України. URL: http://minerals-ua.info/#team

Автор ВУЕ

В. С. Білецький


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Білецький В. С. Кобальтові руди // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Кобальтові руди (дата звернення: 2.05.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
14.06.2021

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України


Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶