Кобальтин
|
Кобальтин | |
|---|---|
| Синоніми | кобальтит, кобальтовий блиск, білий кобальт, сірий кобальт, кобальтовий еклатант |
| Клас мінералу | сульфіди |
| Колір | білий, сталево-сірий, темно-сірий, сірувато-чорний. |
| Форма кристалів | варіативна |
| Сингонія | кубічна |
| Твердість | 6 |
| Блиск | металічний |
| Прозорість | непрозорий |
| Густина | 6, 1–6, 4 г/см3 |
| Особливі характеристики | рідкісний, крихкий |
Кобальти́н, кобальтит (від кобальт) — мінерал класу сульфідів, сульфоарсенід кобальту острівної будови.
Синоніми: кобальтовий блиск, білий кобальт, сірий кобальт, кобальтовий еклатант.
Зміст
Історична довідка
1797 мінерал вперше проаналізував і описав як кобальтовий блиск М. Г. Клапрот. Сучасну назву мінералу та синоніми — білий кобальт, сірий кобальт, кобальтовий еклатант — увів в обіг у 1832 геолог і мінералог Ф. С. Бодан (1787–1850; Франція).
Характеристика
Хімічний склад
Хімічна формула: CoAsS.
Елементний склад за Є. Лазаренком та О. Винар (Мінералогічний словник. Київ, 1975), %: Co — 26–34; As — 42–48; S — 18–21.
Домішки: Fe — до 16 %, Ni, Sb.
Фізичні властивості
Сингонія кубічна. Кристалічна структура подібна до піриту. Габітус кристалів — переважно октаедричний, кубічний, додекаедричний. Спостерігаються комбінації пентагонального додекаедра і тетраедра; зазвичай однаково розвинені, вони утворюють типову форму так званого мінерального ікосаедра. Трапляється також у вигляді зернистих і масивних агрегатів.
Твердість за шкалою твердості мінералів Мооса — 6. Густина — 6,1–6,4 г/см³. Колір білий або сталево-сірий, з блідо-рожевим відтінком; багатий на залізо різновид (ферокобальтин) — темно-сірий або сірувато-чорний. Непрозорий. Риса сірувато-чорна. Блиск металічний. Під мікроскопом — часто анізотропний (див. Анізотропія) і виявляє пластинчасту будову. Злам нерівний. Крихкий, рідкісний.
За високих температур утворює безперервний ізоморфний ряд з герсдорфітом NiAsS з умістом Fe до 40 атомних % і зональним розподілом багатих на Со і Ni компонентів. Під час вивітрювання кобальтину утворюється землистий або кристалічний еритрин (так звані кобальтові квіти).
Асоціації: аланіт, магнетит, кальцит, скаполіт, скутерудит, сфалерит, халькопірит, титаніт, цоїзит, численні інші кобальт-нікелеві сульфіди та арсеніди.
Походження. Розташування родовищ
Великі самостійні скупчення утворює зрідка. Добре утворені кристали кобальтину знайдені в родовищах Тунаберг (провінція Сьодерманланд, Швеція) і Кобальт (провінція Онтаріо, Канада).
Трапляється у вигляді вкраплеників у високотемпературних гідротермальних родовищах і жил у контактно метаморфізованих породах. У першому випадку — це найчастіше контактово-метасоматичні родовища (Дашкесанське в Азербайджані, Рудні гори), у другому — жильні утворення (родовище Кобальт, Канада).
Інші знахідки: Норвегія (губернія Бускерюд), Німеччина (поблизу м. Ганау, земля Гессен), Англія (графство Корнуолл), Канада (Північно-Західні території, Велике Ведмеже озеро), Австралія (штати Новий Південний Вельс, Квінсленд), Марокко (родовище Бу-Аззер у провінції Варзазат).
Кобальтин в Україні
Самостійних локалітетів кобальтину не виявлено. Потенційно перспективними на кобальтин є кобальтовмісні комплексні руди Побужжя та Середнього Придніпров’я: Побузька група родовищ (Липовеньківське, Капітанське, Деренюхське та інші у Кіровоградській області), Дніпровська група (Алферівське, Варварівське, Нове, Комплексне, Олексіївське, Девладівське, Терновське, Славгородське), родовища Прутівське і Залізняки у Житомирській області.
Значення
Кобальтин — одна з найважливіших кобальтових руд. Мінімальний промисловий уміст кобальтину в рудах — 0,1–0,2 %. Основний метод збагачення — флотація з подальшою селекцією. З мідно-кобальтово-піритних руд кобальтит вилучають в колективний концентрат.
Додатково
У часи середньовіччя мінерал був відомий як «кобальтовий блиск» (від нім. кobold — підземний дух, гоблін). Його вважали «зачарованим гоблінами», оскільки під час спроб виплавити метал у процесі нагрівання виділялися лише токсичні випари.
Література
- Beudant F. S. Traité Élémentaire de Minéralogie : en 2 t. 2 aufl. Paris : Verdière, 1832. T. 2. P. 450–451. URL: https://rruff.info/uploads/1832_Beudant_Traite_elementaire_de_Mineralogie_450.pdf
- Dana J., Dana E. System of Mineralogy : in 3 vol. 7th ed. New York : Wiley, 1944–1946.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Кобальтин // Мінералогічний словник. Київ : Наукова думка, 1975. 774 с.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / За ред. В. С. Білецького. Донецьк : Донбас, 2004. Т. 1. 640 с.
- Гурський Д. С. Металічні корисні копалини // Гурський Д. С., Єсипчук К. Ю., Калінін В. І. та ін. Металічні і неметалічні корисні копалини : в 2 т. Київ : Центр Європи, 2006.
- Кобальтин // Мінералого-петрографічний словник : в 2 т. / Уклад.: В. С. Білецький, В. Г. Суярко, Л. В. Іщенко. Харків : Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» ; Київ : ФОП Халіков Р. Х., 2018. Т. 1: Мінералогічний словник. 444 с.
- Warr L. N. IMA–CNMNC Approved Mineral Symbols // Mineralogical Magazine. 2021. Vol. 85. Is. 3. P. 291–320.
- С. І. Примушко, В. Ф. Величко. Мінеральні ресурси України. Київ : Державний інформаційний геологічний фонд України, 2021. 270 с. URL: https://geoinf.kiev.ua/wp/wp-content/uploads/2021/11/m_r_2021.pdf
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Білецький В. С. Кобальтин // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Кобальтин (дата звернення: 2.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 13.05.2023
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
