Забіляста, Лідія Леонідівна
Забіля́ста, Лі́дія Леоні́дівна (08.09.1953, с. Олено-Косогорiвка, тепер Кропивницького району Кіровоградської області, Україна) — оперна й камерна співачка (сопрано). Заслужена артистка УРСР (з 1979), народна артистка УРСР (1985).
|
Забіляста, Лідія Леонідівна | |
|---|---|
| Народження | 1953 |
| Місце народження | Олено-Косогорiвка |
| Alma mater | Національна музична академія України імені П. І. Чайковського |
| Місце діяльності | Україна |
| Напрями діяльності | музичне мистецтво |
|
Відзнаки | |
|---|---|
| Ордени | Княгині Ольги ІІІ ст. |
| Премії | Національна премія України імені Тараса Шевченка |
Життєпис
1974 закінчила диригентсько-хорове відділення Кіровоградського музичного училища (тепер Кропивницький музичний фаховий коледж). Вищу освіту здобула 1979 в Київській консерваторії (тепер Національна музична академія України імені П. І. Чайковського, НМАУ). Навчалася в класі сольного співу З. Христич.
1973–1979 — солістка Київського камерного хору iм. Б. Лятошинського, з 1979 — стажистка, з 1980 — солістка Київського театру опери та балету (тепер Національна опера України). 1980–1981 стажувалася в театрі Ла Скала (м. Мілан, Італія).
Від 2007 — викладачка, в. о. професора кафедри оперного співу НМАУ. Голова журі численних конкурсів вокалістів, зокрема «Перлини сезону» (м. Київ), «Голос серця» (м. Кропивницький).
Творчість
У концертах виконувала твори українських, російських і західноєвропейських композиторів (зокрема 12–18 ст.), а також народні пісні. Гастролювала в Польщі, Болгарії, Угорщині, Румунії, США, Канаді, Японії, Німеччині, колишніх Чехословаччині, Югославії тощо.
Має унікальний голос м’якого соковитого тембру, рівний у всіх регістрах, широкі виконавські можливості, неабияку професійну фізичну витривалість.
Виконавиця близько 30 партій: Оксана («Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського), Наталка («Наталка Полтавка» І. Котляревського — М. Лисенка), Марильця («Тарас Бульба» М. Лисенка), Ганна («Наймичка» М. Вериківського), Тетяна («Євгенiй Онегiн» П. Чайковського), Лiзетта («Таємний шлюб» Д. Чимарози), Маргарита («Фауст» Ш. Гуно), Турандот (однойменна опера Дж. Пуччині), Недда («Паяци» Р. Леонкавалло), Галька (однойменна опера С. Монюшка) та ін.
1985 зіграла роль Ганни у фільмі-опері «Спокута» режисера Р. Олексіва (1926–1996; Україна) за мотивами опери «Наймичка».
Дискографія: аудіокасета «Зачарована піснею» (2003), компакт-диск «У полоні музики» (2003).
Нагороди
Орден Княгині Ольги ІІІ ступеня (2003). Лауреатка Національної премії України імені Тараса Шевченка (2011), Республіканського конкурсу вокалістів iм. М. Лисенка (м. Одеса, 1978, 1-а премія), 9-го Всесоюзного конкурсу вокалістів iм. М. Глінки (м. Таллінн, Естонія, 1979, 2-а премія), 7-го Міжнародного конкурсу iм. П. Чайковського (м. Москва, Росія, 1982, 1-а премія), Республіканської комсомольської премії ім. М. Островського (1982).
Лiтература
- Лисенко І. М. Забіляста Лідія Леонідівна // Словник співаків України. Київ : Рада, 1997. С. 107.
- Кагарлицький М. У чарах її мистецтва: Лідія Забіляста // Урядовий курєр. 2003. № 166. С. 8–9.
- Москалець О. Лідія Забіляста підкорила «оперний Еверест» // Дзеркало тижня. 2003. № 42. С. 19.
- Поліщук Т. Музична дипломатія // День. 2003. 26 листоп. С. 6.
- Сікорська І. Музичні зустрічі // Дзеркало тижня. 2003. URL: https://zn.ua/ukr/ART/muzichni_zustrichi.html
- Конькова Г. Лідія Забіляста. Київ, 2003.
- Іваницька Я. Зачарована співом // Музика. 2004. № 3. С. 12–13.
- Туркевич В. Голос Забілястої — то золото найвищої проби // День. 2009. 16 груд. С. 7.
- Шевченківські лауреати 1962–2012 / Авт.-упоряд. М. Г. Лабінський. 3-тє вид., змін. і допов. Київ : Криниця, 2012. 861 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Сікорська І. М. Забіляста, Лідія Леонідівна // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Забіляста, Лідія Леонідівна (дата звернення: 28.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 08.09.2023
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
