Зброя масового ураження
Збро́я ма́сового ура́ження, зброя масового знищення — засоби ведення війни, які за силою руйнування та ураження у багато разів переважають звичайні озброєння.
Об’єктами ураження зброєю масового знищення є люди, продукти їхньої праці, а також природне середовище їхнього проживання (кліматичні та географічні умови, рослини, тварини, ґрунти). Фактори ураження зброєю масового знищення, як правило, мають певну інерцію дії після її застосування, тому можуть справляти негативний морально-психологічний вплив на супротивну сторону.
Головні принципи застосування зброї масового знищення — раптовість і масованість на вирішальних напрямках військових дій. Серед наявних видів зброї масового знищення — біологічна зброя, хімічна зброя, ядерна зброя.
Хімічна зброя
Хімічна зброя (ХЗ) — зброя масового знищення, дія якої пов’язана з токсичними властивостями хімічних речовин. Головні компоненти ХЗ — бойові отруйні речовини і засоби їхнього застосування, а також носії, прилади і засоби керування, що використовують під час доставки хімічних боєприпасів до цілей. ХЗ уперше розроблено в Німеччині та застосовано під час Першої світової війни (22.04.1915 у бойових діях проти англо-французької армії). Під час Другої світової війни масового застосування не мала. Після закінчення війни якісно вдосконалювали у різних країнах світу (насамперед у СРСР і державах-членах НАТО).
ХЗ може бути використана для знищення, приголомшення та виснаження військ і населення, зараження місцевості (акваторії), військової техніки, матеріальних цінностей, продуктів харчування, джерел водопостачання, знищення тварин, посівів, лісів тощо. Має значний діапазон впливу за характером і ступенем ураження, а також за тривалістю дії (від декількох хвилин до декількох тижнів). ХЗ значно ускладнює захист військ і населення, що пояснюється складністю її своєчасного виявлення, здатністю проникати у військову техніку, сховища, будівлі та утворювати застої зараженого повітря. У випадку застосування ХЗ у великих масштабах імовірним є руйнування екологічних систем на значних площах. Загроза використання ХЗ вимагає підготовки допоміжних заходів захисту військ і населення.
Застосування ХЗ заборонено Женевським протоколом про заборону застосування на війні задушливих, отруйних або інших подібних газів та бактеріологічних засобів 1925. Однак ХЗ застосовувалась у ході локальних війн: Італія проти Ефіопії в 1935–1936, США проти В’єтнаму в 1950–1970-і. У січні 1993 у м. Парижі відкрито для підписання Конвенцію про заборону розроблення, виробництва, нагромадження і застосування хімічної зброї та про її знищення. Метою цього документа є поступова ліквідація ХЗ у світі.
Біологічна зброя
Біологічна (бактеріологічна) зброя (БЗ) — зброя масового знищення, дія якої пов’язана з використанням хвороботворних властивостей мікроорганізмів (вірусів, бактерій, рикетсій, грибків), здатних спричинити масові захворювання людей, тварин, рослин. БЗ може уражати людину через органи дихання, шлунково-кишковий тракт, шкіру, слизові покриви, а також через укуси інфікованих збудників хвороб. За певних умов інфекційні хвороби можуть поширюватися на значну кількість людей, спричиняти пошесті (виходячи з лабораторних досліджень і полігонних випробувань — холери, тифу поворотного, чуми, пропасниці, сибірки, туляремії тощо).
Перші розробки БЗ проведено в Німеччині під час Першої світової війни. У роки Другої світової війни близькою до бойового застосування БЗ була Японія. У повоєнний період властивості цього типу озброєнь вивчали СРСР, США, Велика Британія, Австралія, Канада.
БЗ можуть застосовувати у вигляді рідких або сухих рецептур. Головним наслідком її практичного застосування є зараження повітря біологічним аерозолем. Залежно від способу переведення рецептури у бойовий стан розрізняють:
- біологічні боєприпаси вибухової дії;
- боєприпаси з механічним відкриванням резервуару;
- прилади для створення аерозолів за рахунок тиску повітря або газів.
Женевським протоколом 1925 заборонено застосування БЗ у ході бойових дій. 16.12.1971 ООН ухвалила Конвенцію про заборону розроблення, виробництва та нагромадження запасів бактеріологічної (біологічної) і токсинної зброї та про їхнє знищення, яка набула чинності в березні 1975.
Ядерна зброя
Ядерна зброя (ЯЗ) — зброя масового знищення вибухової дії, застосування якої ґрунтується на використанні енергії внутрішньоядерних зв’язків, що виділяється при ланцюгових реакціях ділення важких ядер деяких ізотопів урану і плутонію або при термоядерних реакціях синтезу легких ядер ізотопів водню — дейтерію та тритію — у більш важкі ядра гелію. Особливістю реакцій є надзвичайно велике виділення енергії — у 20–80 млн разів більше, ніж при використанні такої ж кількості тротилу. В результаті ядерного вибуху утворюється сукупність факторів ураження:
- ударна хвиля;
- світлове випромінювання;
- проникаюча радіація;
- радіоактивне зараження;
- електромагнітний імпульс.
ЯЗ — ядерні та термоядерні боєприпаси різної потужності, засоби доставлення їх до цілі та засоби управління. Швидкий розвиток ракетної техніки для цільового застосування ядерних боєзарядів та її вирішальна роль серед сучасних носіїв ЯЗ стали основою для виділення ракетно-ядерної зброї у самостійний вид ЗС. Ураження людей та об’єктів ЯЗ відбувається на значних площах і має масовий характер. Руйнівні можливості ЯЗ не тільки відкрили принципово нові можливості для створення вирішальної переваги сил у зоні ведення бойових дій, а й зробили реальним завдання дезорганізації стратегічного тилу противника, руйнування його військово-промислового потенціалу.
Серед країни, які володіють стратегічною ЯЗ: США, РФ, Велика Британія, Франція, Китай та інші. Сумарна кількість ядерних боєзарядів у світі перевищує 30 тисяч одиниць.
Добровільно відмовилися від ЯЗ Україна, Білорусь, Казахстан і Південно-Африканська Республіка.
Масоване застосування цієї зброї матиме катастрофічні наслідки для людства. Світове співтовариство докладає зусиль для заборони ядерних випробувань, обмеження кількості ядерних боєприпасів та забезпечення контролю за ядерними матеріалами. Ядерні країни підписали Договір про заборону випробувань ЯЗ в атмосфері, космічному просторі та під водою 1963. Згодом США та СРСР підписали Договір про принципи діяльності держав по дослідженню і використанню космічного простору, включаючи Місяць та інші небесні тіла 1966 (Договір про космос), який забороняє виводити на навколоземну орбіту, встановлювати на Місяці або на будь-якому іншому небесному тілі чи розміщувати у будь-який інший спосіб у космічному просторі ядерну та іншу зброю масового знищення. Ті ж держави підписали Договір про нерозповсюдження ядерної зброї 1968. Вони підготували 1971 Договір про заборону розміщення ядерної зброї та інших видів зброї масового знищення на дні морів і океанів та у їхніх надрах.
1976 проблему ядерних обмежень продовжив Договір між США і СРСР про підземні ядерні вибухи у мирних цілях.
На 51-й сесії ГА ООН відкрито для підписання Договір про всеосяжну заборону ядерних випробувань 1996, до якого 1996–1999 приєдналася абсолютна більшість країн світу (крім Ізраїлю, Індії та Пакистану).
Література
- Мохончук С. М. Зброя масового знищення як предмет злочину, передбаченого ст. 439, 440 Кримінального кодексу України // Університетські наукові записки. 2006. № 2. С. 218–223. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Unzap_2006_2_36
- Галака С. Зброя масового знищення // Політична енциклопедія / Гол. редкол. Ю. Левенець. Київ : Парламентське видавництво, 2011. С. 268.
- Долобанько В. В., Коновалов Ю. О. Зброя масового ураження // Митна енциклопедія : у 3 т. / Відп. ред. І. Г. Бережнюк. 2-ге вид. Хмельницький : ПП Мельник А. А., 2014. Т. 1. С. 286–287.
- Weapons of Mass Destruction. The Essential Reference Guide / Ed. by E. A. Croddy, J. A. Larsen, J. J. Wirtz. Santa Barbara : ABC-CLIO, 2018. 359 p.
- Самойленко Є. А., Голованова В. І. Поняття та види зброї масового знищення у міжнародному праві // Журнал східноєвропейського права. 2019. № 70. С. 175–183. URL : http://nbuv.gov.ua/UJRN/jousepr_2019_70_22
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Смолянюк В. Ф. Зброя масового ураження // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Зброя масового ураження (дата звернення: 7.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 20.04.2022
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
