Зубков, Іван Іванович

Зубко́в, Іва́н Іва́нович (01.11.1973, м. Деражня, Хмельницького району, Хмельницької області, тепер Україна — 20.01.2015, м. Донецьк, Україна; похований 01.05.2015 в рідному місті) — військовослужбовець, учасник російсько-української війни (етап антитерористичної операції на Сході України), старший лейтенант Збройних сил України (ЗСУ), захисник Донецького аеропорту, Герой України (2015, посмертно).

Зубков, Іван Іванович
Народження	01.11.1973
Місце народження	Деражня
Смерть	20.01.2015
Місце смерті	Донецьк
Місце поховання	Деражня
Alma mater	Київське вище військово-морське училище
Напрями діяльності	військовослужбовець

Відзнаки
Відзнаки	Герой України
Ордени	Золота Зірка

Життєпис

1991 закінчив загальноосвітню школу № 3 м. Деражні (тепер Дережнянський ліцей № 3 імені Героя України Івана Зубкова). Вступив до Львівського вищого військово-політичного ордена Червоної Зірки училища, після ліквідації якого продовжив навчання в Київському вищому військово-морському училищі (тепер не існує), яке закінчив 1995.

Упродовж 1995–1998 служив у 19-й Запорізькій Червонопрапорній орденів Суворова та Кутузова ракетній дивізії ЗСУ (тепер — 19-а ракетна бригада «Святої Варвари»; м. Хмельницький). Звільнений у запас.

Працював менеджером на м’ясокомбінаті, потім відкрив власну справу.

2013–2014 брав участь у Революції гідності у м. Києві.

У серпні 2014 як доброволець мобілізований до лав ЗСУ. Служив у новоствореному 90-му окремому аеромобільному батальйоні (тепер імені Івана Зубкова), який з осені 2014 входить до складу 81-ї окремої аеромобільної бригади Високомобільних десантних військ ЗСУ (м. Костянтинівка). Був заступником командира роти. Позивний «Краб».

Із листопада 2014 учасник АТО.

У січні 2015 брав участь в операції з деблокування підрозділів ЗСУ, що боронили «Міжнародний аеропорт “Донецьк” імені Сергія Прокоф’єва» (див. Бої за Донецький аеропорт 2014–2015). Загалом відбув дві ротації.

Загинув 20.01.2015. Уважався зниклим безвісти до квітня 2015. Опізнаний за результатами експертизи ДНК.

Залишились батьки, дружина та дві доньки.

Подвиг

Відкриття меморіальної дошки на фасаді головного корпусу Національного університету «Києво-Могилянська академія» (Фото Міністерства у справах ветеранів України)

Під час боїв за Донецький аеропорт (захисники відомі як «кіборги»), забезпечив прорив позицій терористів, що дозволило ввести до нового терміналу резервний підрозділ для підкріплення оборони. Організував контрнаступ, забезпечив відновлення контролю над новим терміналом і евакуацію поранених. 19.01.2015 був поранений, але продовжував керувати обороною нового терміналу зі зброєю в руках.

20.01.2015 прикривав відхід підрозділу, загинув унаслідок підриву бойовиками другого поверху нового терміналу.

Нагороди та визнання

За виняткову мужність, героїзм і самопожертву, виявлені в захисті державного суверенітету та територіальної цілісності Української держави, вірність військовій присязі присвоєно звання «Герой України» з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (09.06.2015, посмертно).

Нагороджений нагрудним знаком «За оборону Донецького аеропорту» (посмертно), медаллю Української Православної Церкви Київського Патріархату «За жертовність і любов до України» (посмертно).

Нагороджений громадською відзнакою — звання «Народного Героя України» (01.10.2016, посмертно), Почесною відзнакою міської громади м. Деражні «Мужність і відвага».

90-му аеромобільному батальйону 81 ОАБ присвоєна назва «90 окремий батальйон імені Героя України старшого лейтенанта Івана Зубкова» (30.12.2015).

Почесний громадянин м. Деражня (22.06.2015; посмертно), селища Летичева Хмельницької обл. (20.08.2015; посмертно), м. Хмельницького (26.10.2016; посмертно).

Відкрито меморіальні дошки на фасадах:

будівлі ЗОШ № 3 в м. Деражні (01.09.2015);
будівлі ЗОШ № 2 в м. Деражні (01.03.2016);
будівлі головного корпусу Національного університету «Києво-Могилянська академія» (09.06.2023).

У м. Києві на території Національного університету оборони України імені Івана Черняховського ім’я І. Зубкова вписано до стели військовослужбовцям ЗСУ, яким присвоєно звання «Герой України».

На честь Івана Зубкова перейменовано ЗОШ № 3 (22.07.2015), вулиці в селищі Летичеві та м. Деражні (обидва н. п. — Хмельницької області).

Портрет Зубкова зображено на художніх маркованих конвертах із серії «Героям Слава!» (Укрпошта, 2016).

Пам’ять військовослужбовця вшановують у меморіальному комплексі «Зала пам’яті» в щоденному ранковому церемоніалі 20.01. у день загибелі.

Портрет вміщено на меморіалі «Стіна пам’яті полеглих за Україну» в м. Києві (секція 5, ряд 1, місце 37).

Додатково

Мати, А. П. Зубкова, удостоєна почесної відзнаки Міністерства оборони України — медалі «За сприяння Збройним силам України».

Цитата

Г. Тука (батько побратима І. Зубкова): «Старший лейтенант Зубков — той рідкісний випадок, коли, виключно через повагу і бійці, й командири звертаються на ім'я й по батькові: Іван Іванович. За весь час спілкування я жодного разу не чув, щоб хтось говорив про нього на ім'я або за прізвищем. Навіть на псевдо Краб не чув. Виключно — Іван Іванович! Іван Іванович був зброярем від Бога! Він налаштовував, пристрілював, ремонтував усі види озброєння 90-го батальйону. Ніколи нікому не відмовляв, брав під особливу опіку недосвідчених бійців».
Цит. за: Кіртока В., Наумовська Т. До річниці боїв за донецький аеропорт. Іван Зубков, Андрій Грицан, Вадим Демчук // Цензор.Нет. 2017. URL: https://censor.net/ua/resonance/424057/do_richnytsi_boyiv_za_donetskyyi_aeroport_ivan_zubkov_andriyi_grytsan_vadym_demchuk

Джерела

Про присвоєння І. Зубкову звання Герой України: Указ Президента України № 318/2015 від 9 червня 2015 р. // Президент України. 2015. URL: https://www.president.gov.ua/documents/3182015-19107
Про присвоєння імені Героя України старшого лейтенанта Івана Зубкова 90 окремому аеромобільному батальйону 81 окремої аеромобільної бригади високомобільних десантних військ Збройних Сил України: Указ Президента України № 729/2015 від 30 грудня 2015 р. // Президент України. 2015. URL: https://www.president.gov.ua/documents/7292015-19704

Література

Старостіна С. Л. Увійшли у безсмертя... Книга пам’яті Героїв Небесної Сотні і воїнів АТО Хмельниччини. 2-ге вид., допов. Хмельницький : Цюпак А. А., 2016. 180 с.
Горденко Н. Життя, віддане за Україну. Кам’янець-Подільський : Аксіома, 2017. 240 с.
Зубков Іван Іванович // Південний Буг. 2018. № 1. С. 9.
Старостіна С. Л. Ти — Герой України. Київ : Пабліш Про, 2018. 132 с.
Почесні громадяни міста Хмельницького / Відп. за вип. Г. Мельник. Хмельницький : Сторожук О. В., 2020. 152 с.
Печерський А. Герой України Іван Зубков викликав вогонь артилерії на себе, щоб допомогти побратимам // АрміяInform. 2023. URL: https://armyinform.com.ua/2023/11/01/vin-buv-yak-soncze-svitlym-i-garyachym-do-50-richchya-vid-dnya-narodzhennya-geroya-ukrayiny-ivana-zubkova/
Зубков Іван Іванович // Український меморіал. URL: https://ukraine-memorial.org/ua/biography/zubkov-ivan-ivanovich/

Автор ВУЕ

Редакція ВУЕ

Покликання на цю статтю: Зубков, Іван Іванович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Зубков, Іван Іванович (дата звернення: 2.05.2024).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 11.01.2024

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів

Зубков, Іван Іванович

Зміст

Життєпис

Подвиг

Нагороди та визнання

Додатково

Цитата

Джерела

Література

Автор ВУЕ

Важливо!

Офіс Президента України

Верховна Рада України

Кабінет Міністрів України

Служба безпеки України

Міністерство оборони України

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України

Кіберполіція

Національна поліція України