Каїніт

Каїніт.jpg

Каїніт

Клас мінералу сульфати
Колір жовтувато- або сірувато-білий, сіро-блакитний, сірий, зелений, блакитний, фіолетовий
Форма кристалів від товстих пластинчастих до ізометричних
Сингонія моноклінна
Твердість 2–3, 5
Блиск скляний
Прозорість прозорий, напвіпрозорий
Густина 2, 13 г/см3
Особливі характеристики крихкий

Каїні́т (нім. Kainit, від грец. ϰαινός — новий, недавній, невідомий) — мінерал класу сульфатів; руда калію та магнію.

Історична довідка

Мінерал знайшов у соляній шахті в м. Штасфурті (земля Саксонія — Ангальт, Німеччина) гірничий чиновник А. Гюйссен (1824–1903; Німеччина). Уперше інформацію про цей мінерал надруковано у журналі «Берггейст» (нім. «Berggeist», м. Кельн) 21.02.1865.

Мінерал назвав і описав 1865 металург К. Цінкен (1814–1894; Німеччина). Каїніт став першою відомою сполукою, яка містить сульфат і хлорид як аніони.

Характеристика

Хімічний склад

Хімічна формула: KCl·MgSO4·3H2O.

Хімічний склад, %: K2О — 15,7; MgO — 16,19; SO3 — 32,16; Cl — 14,24; H2O — 21,71.

Фізичні властивості

Сингонія моноклінна. Густина — 2,13 г/см3. Твердість за шкалою твердості мінералів Мооса — 2–3,5. Колір жовтувато- або сірувато-білий, сіро-блакитний, сірий, зелений, блакитний, фіолетовий. Блиск скляний. Злам рівний або скалковий. Крихкий. Гірко-солоний на смак.

Асоціації: сильвін, галіт, карналіт, кізерит, полігаліт, лангбейніт, пікромерит, астраханіт, тенардит, епсоміт.

Форми виділення — від зернистих до масивних агрегатів, у рідкісних випадках — від товстих пластинчастих до ізометричних кристалів.

Походження. Розташування родовищ

Вторинний мінерал морських поташних родовищ, що утворилися внаслідок метаморфізму або розділення ґрунтовими водами. Трапляється в евапоритах морського генезису, рідше — вулканічний сублімат. Складник калійних солей.

Поширений у Німеччині поблизу міст Галле, Магдебурга, Ерфурта, Гессена, Ганновера. Знайдений у Казахстані (озеро Індер), Італії (острів Сицилія), США (штат Нью-Мексико), РФ (вулкани півострова Камчатка).

Каїніт В Україні

Значні маси каїніту залягають в Калусько-Голинському родовищі калійних солей та Стебницькому родовищі калійних солей.

Значення

Має практичне значення як сировина для отримання мінеральних добрив і виробництва калійних солей.

Цитата


Переклад:
«У шахті Леопольда в Леопольдсхаллі поблизу Штасфурта, яка відома чудовими покладами леопольдиту (чистого хлориду калію), гірський присяжний Шене нещодавно виявив нову сіль; яка складається з: поташу, соди, магнезії, вапняної землі, хлору, сірчаної кислоти і води. Поєднання хлоридів металів із сульфатами є дуже своєрідним, тому, з дозволу першовідкривача, я беру на себе сміливість запропонувати йому назву каїніт (від ϰαινός — новий). Поки що каїніт був знайдений лише грубо і лише в кількох місцях, показує невеликі кристалічні частини, які не дозволяють зробити жодних висновків про кристалізацію».
Оригінал:
«In dem durch sein ausgezeichnetes Vorkommen von Leopoldit (massiges reines Chlorkalium) bekannten Leopold-Schachte von Leopoldshall bei Stassfurt hat der Berggeschworene SCHÖNE unlängst ein neues Salz entdeckt; dasselbe besteht aus: Kali, Natron, Magnesia, Kalkerde, Chlor, Schwefelsäure und Wasser. Die Verbindung von Chlormetallen mit schwefelsauren Salzen ist eine sehr eigenthümliche, weshalb ich für dieselbe, und zwar mit Genehmigung des Entdeckers, den Namen Kainit (von ϰαινος, neu) vorzuschlagen mir erlaube. Der Kainit findet sich bis jetzt nur derb und zeigt nur an einzelnen Stellen kleine krystallinische Partieen, welche einen Schluss auf die Krystallisation nicht gestatten»

 Цит. за: Zincken C. A. Mittheilungen an Prof. H. B. Geinitz // Neues Jahrbuch für Mineralogie, Geologie und Paläontologie 1865. Stuttgart : E. Schweizerbart'sche, 1865. P. 310. URL: https://books.google.de/books?id=W1AbGsFUb2IC&pg=PA310#v=onepage&q&f=false

Переклад В. С. Білецького.


Література

  1. Лазаренко Є. К., Винар О. М. Каїніт // Мінералогічний словник. Київ : Наукова думка, 1975. 774 с.
  2. Anthony J., Bideaux R., Bladh K. et al. Handbook of Mineralogy : in 5 vol. Tucson : Mineralogical Society of America, 1990–2003. URL: http://www.handbookofmineralogy.org/pdfs/kainite.pdf
  3. Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / За ред. В. С. Білецького. Донецьк : Східний видавничий дім, 2004–2013.
  4. Каїніт // Мінералого-петрографічний словник : в 2 т. / Уклад.: В. С. Білецький, В. Г. Суярко Л. В. Іщенко. Харків : Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» ; Київ : ФОП Халіков Р. Х., 2018. Т. 1: Мінералогічний словник. 444 с.

Автор ВУЕ

В. С. Білецький

Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Білецький В. С. Каїніт // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Каїніт (дата звернення: 9.05.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
20.03.2023

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України


Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶