Клермонський собор
Клермо́нський собо́р (синод) 1095 — з’їзд духовенства і мирян Католицької церкви, скликаний папою Урбаном ІІ у м. Клермоні (тепер Клермон-Ферран, регіон Овернь, Франція).
Собор був зібраний для вирішення нагальних церковно-адміністративних і політичних питань, зокрема, проведення клюнійської реформи, припинення жорстокої ворожнечі на теренах колишньої імперії Каролінгів. За присутності значної кількості французьких дворян підтверджено відлучення від церкви короля Філіпа І (правив у 1059–1108) за незаконний повторний шлюб. У останній день собору (27.11.1095) папа виступив з промовою, в якій проголосив початок хрестового походу. Обґрунтуванням кампанії були гасла звільнення Гробу Господнього та Святої землі з-під влади мусульман. Папа пообіцяв усім учасникам походу відпущення гріхів, звільнення від боргів тощо. Офіційного списку учасників чи підписантів ухвал собору не збереглося.
